Постанова
Іменем України
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 305/1304/13
провадження № 61-5348св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Філіпом Іваном Юрійовичем, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області в складі судді Марусяк М. О. від 24 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Кожух О. А. від 17 грудня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 грудня 2012 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ПАТ "АКІБ" було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "АКІБ" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 819 від 08 грудня 2006 року, що був укладений між ПАТ "АКІБ" та ОСОБА_1 . Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 49 500 дол. США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором про іпотечний кредит. Кредитор свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 49 500 дол. США. Однак, позичальник неналежно виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого, станом на 28 лютого 2013 року має прострочену заборгованість в розмірі: заборгованість за кредитом 44 000 дол. США та по відсоткам 25 697,62 дол. США.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором, між ПАТ "АКІБ" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого відповідач надав банку в іпотеку будинок з надвірними спорудами, загальною площею, 274,89 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов договору про іпотечний кредит та іпотечного договору, відповідачу було направлено вимогу, а саме - повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але на дату подання позовної заяви вимога залишилася невиконаною.
На підставі наведеного позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок з надвірними спорудами, загальною площею 274,89 кв.м., житловою площею 185,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2006 року, в сумі, яка станом на 28 лютого 2013 року складається із заборгованості за кредитом - 351 692 грн; по відсоткам - 205 401,07 грн, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок з надвірними спорудами, загальною площею 274,89 кв.м., житловою площею 185,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 819 від 08 грудня 2006 року, в сумі, яка станом на 28 лютого 2013 року складається з заборгованості: за кредитом - 351 692 грн; по відсотках - 205401,07 грн, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчий дій. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, суд вважав, що іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що є належним способом судового захисту і відповідає вимогам Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
26 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не перевірили існування кредитної заборгованості та оформлення договору іпотеки на забезпечення кредитного договору, тобто допустили неповноту судового розгляду і безпідставно дійшли висновку про існування кредитної заборгованості, у рахунок якої звернуто стягнення на предмет іпотеки. Розгляд справи відбувся в суді апеляційної інстанції без належного повідомлення всіх учасників справи.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції не повідомив представника відповідача про час та дату апеляційного розгляду, залишив без розгляду заявлені в апеляційній скарзі клопотання та ухвалив судове рішення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 305/1304/13-ц з Рахівського районного суду Закарпатської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
За змістом пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права: - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.