ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6124/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Печерський П.М. (адвокат),
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - Шульга А.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.08.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
до: акціонерного товариства "Прокредит банк";
товариства з обмеженою відповідальністю "Фармхім"
про визнання права та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Прокредит банк" (далі - АТ "Прокредит банк", відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармхім" (далі - ТОВ "Фармхім", відповідач 2), в якому просить:
- 1) застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та поновити право іпотеки шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень та зміни об`єктів нерухомого майна;
- 2) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії від 17.03.2011 №427, укладеного між ТОВ "Фармхім" та публічним акціонерним товариством "Український професійний банк";
- 3) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" право вимоги та право іпотекодержателя за іпотечним договором, укладеним між ТОВ "Фармхім" та публічним акціонерним товариством "Український професійний банк", посвідченим 17.03.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим №1816, щодо об`єктів за наступними реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна: 731021159110, 728127959110, 730964459110, 1353908559110;
- 4) визнати недійсним договір іпотеки від 27.10.2017 №398646-ІДІ, укладений між АТ "Прокредит банк" та ТОВ "Фармхім", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. за реєстраційним номером №902.
1.2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2021 справу №910/6124/21 передано за підсудністю до господарського суду Сумської області.
1.3. Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.08.2021 (суддя -Джепа Ю.А.), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 (колегія суддів: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Мальченко А.О.) у справі №910/6124/21 позовну заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та додані до неї документи повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), оскільки у позовній заяві об`єднано різні за змістом позовні вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, тобто не є похідними позовними вимогами у розумінні норм ГПК України.
1.4. Ухвалу та постанову мотивовано тим, що позивачем заявлено різні за змістом позовні вимоги, а саме: щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (поновлення права іпотеки шляхом скасування низки рішень щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень та зміни декількох об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за різними адресами у м. Шостка Сумської області); визнання за позивачем права вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011; визнання за позивачем права вимоги та права іпотекодержателя за іпотечним договором також щодо декількох об`єктів нерухомого майна, які знаходиться за різними адресами; а також визнання недійсним договору іпотеки. За висновком суду лише частина вимог у даній позовній заяві є такими, що пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суди виходили з того, що при розгляді позовних вимог суд повинен дати оцінку обставинам, які відбулися при виконанні (не виконанні) кожного з договорів, і сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. З огляду на наведене, суди дійшли висновку, що позивачем усупереч вимог статті 173 ГПК України об`єднано в одній позовній заяві декілька позовних вимог не пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, і вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, а тому підстав для об`єднання таких вимог суди не вбачають.
2. Стислий виклад вимог касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 09.08.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу №910/6124/21 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
3. Аргументи учасників справи
3.1. Аргументи касаційної скарги
3.1.1. У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 47, 173, 174 ГПК України та неврахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 та постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 30.10.2019 у справі № 922/1359/19 про те, що об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
3.1.2. При цьому позивач зазначає про те, що заявлені ним вимоги є взаємопов`язаними, а їх сумісний розгляд дає можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права. Так, скаржник стверджує, що усі вимоги позовної заяви пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, оскільки спрямовані на захист порушеного права позивача. Зокрема вказує, що предмет та підстави позову зводяться до декількох аспектів, а саме: 1) договірні правовідносини в яких є ознаки нікчемності та недійсності (застосування наслідків); 2) визнання права кредитора та іпотекодержателя; 3) визнання недійсним іпотечного договору. У зв`язку з чим, позивач просить суд скасувати рішення у сфері державної реєстрації, визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" право вимоги за кредитним договором та право іпотекодержателя за іпотечним договором, визнати недійсним договір іпотеки №398646-ІДІ, укладений між ТОВ "Фармхім" та публічним акціонерним товариством "Український професійний банк і зазначені позовні вимоги є похідними та взаємопов`язаними від основної вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Такі вимоги є немайновими, а відтак не можуть розцінюватись як порушення правил об`єднання позовних вимог. На сьогоднішній день предмет іпотеки за іпотечним договором від 17.03.2011 було передано в наступну іпотеку АТ "Прокредит банк" за договором іпотеки №398646-ІДІ, отже позивач у зазначеному позові зможе в повній мірі захистити порушене право сторони з огляду на передання цього майна в іпотеку.
3.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
3.2.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач 2 доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, а також просить оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
3.2.2. За доводами відповідача, у суду взагалі відсутні підстави розглядати вимоги позивача, які ґрунтуються на договорі купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020 №81/1, укладеному між ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення з ринку публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) №GE16N717120, оформлених протоколом електронного аукціону від 30.03.2020 №UA-EA-2020-03-19- 000019-Ь. Поряд з тим постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.20211, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №910/11177/20 визнано недійсними: (1) відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту №GL16N717120 (ідентифікатор аукціону UA-EA-2020-03-19-000019-b) в частині кредитного договору, іпотечного договору, договору застави та договору поруки; (2) протокол електронного аукціону UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, складений за результатами відкритих торгів (аукціону) з реалізації лоту № GL16N717120 в частині кредитного договору, іпотечного договору, договору застави та договору поруки; (3) договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав від 17.03.2011 в частині кредитного договору, договору поруки, договору застави та іпотечного договору.
3.2.3. Відповідач вказує, що у справі №910/11177/20 судами встановлено, що зобов`язання ТОВ "Фармхім" за кредитним договором були припинені внаслідок їх повного виконання, у зв`язку з чим припиненими є і похідні зобов`язання за договорами іпотеки та застави, а тому публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" відступив на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс-Веста" неіснуюче право вимоги та майнові права.
3.2.4. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду викладеним у справах №914/2191/19, №910/10011/19, №902/434/19, №922/1359/19 оскільки зроблені судами за інших встановлених обставин у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
4.1. Предметом касаційного перегляду Верховним Судом є питання порядку застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з нормами статті 173 ГПК України, якою визначено правила об`єднання і роз`єднання позовів.
4.2. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зазначає таке.
4.3. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
4.4. Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
4.5. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
4.6. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
4.7. За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
4.8. Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.
4.9. Згідно з частиною першою статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
4.10. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
4.11. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
4.12. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
4.13. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
4.14. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
4.15. Поряд з тим необхідно також враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.
4.16. Правочином (договором) у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, заявник повинен обґрунтувати підставу звернення до суду окремо по кожній вимозі та вказати конкретні докази на підтвердження викладених обставин - по кожному з договорів, які є самостійними правовідношеннями, що є підставою для виникнення у сторін цих правовідносин цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідних договорів, так і при їх виконанні, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №910/4040/20.
4.17. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
4.18. За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
4.19. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій та п`ятій вказаної статті.
4.20. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, і є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.
4.21. Частинами першою, другою статті 300 ГПК України імперативно визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.22. Як встановили суди попередніх інстанцій, позовні вимоги випливають із договору про відкриття кредитної лінії від 17.03.2011 №427, укладеного між ТОВ "Фармхім" і публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та договору іпотеки №398646-ІДІ, укладеним між ними у якості забезпечення виконання договору про відкриття кредитної лінії, право вимоги за якими і перейшло до позивача, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги, а також із договору іпотеки від 27.10.2017 №398646-ІДІ, укладеного між АТ "Прокредит банк" та ТОВ "Фармхім".
4.23. Зокрема, судами встановлено, що суб`єктний склад сторін за правочинами є різним, підстави заявлених позовних вимог у частині кожного договору також є різними, оскільки стосуються питань нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, питань перепланування та присвоєння нових реєстраційних номерів предмету іпотеки та укладення договору іпотеки №398646-ІДІ, за яким передано в заставу частину іпотечного майна. Крім того, судами встановлено, що докази, подані на обґрунтування заявлених позовних вимог також є різними.
4.24. Так, судами встановлено, що нікчемність правочинів пов`язана з питанням дотримання Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у частині порушення заборон, встановлених постановою Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ та порушення пунктів 3, 5, 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статей 24, 27, 28, 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 253 Цивільного кодексу України).
4.25. Водночас інші вимоги щодо скасування рішень про державну реєстрацію не випливають з підстав першої позовної вимоги щодо нікчемності правочинів (порушення статей 5, 8, 9, 11, 12 Закону України "Про іпотеку").
4.26. З огляду на наведене вище, Верховний Суд не вбачає порушень вказаних вище норм процесуального права при наданні судами висновку про те, що позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку вказані вимоги є окремими спорами, що не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, що підтверджують ці вимоги.
4.27. Аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному зв`язку з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
4.28. Отже, за приписами частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати їх як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним з урахуванням конкретних обставин справи та за власним переконанням, а тому незастосування місцевим судом своїх повноважень по роз`єднанню позовних вимог не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
4.29. Доводи ж скаржника про пов`язаність усіх позовних вимог та неможливість захисту порушеного права лише шляхом пред`явлення одного позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину і поновлення права іпотеки, шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень та зміни об`єктів нерухомого майна, як основні та похідні вимоги, обґрунтовано відхилені судами, оскільки такі доводи жодним чином не доводять правомірність об`єднання цих вимог з вимогами про визнання недійсним договору іпотеки від 27.10.2017 №398646-ІДІ.
4.30. Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 та постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 30.10.2019 у справі №922/1359/19, Судом відхиляються з огляду на те, що правовий висновок у цих справах не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права, а свідчить лише про наявність у цих справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.
4.31. Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та ухвали господарського суду Сумської області від 09.08.2021.
4.32. При цьому, як і суди попередніх інстанцій, Верховний Суд звертає увагу скаржника на тому, що повернення даної позовної заяви у зв`язку з недотриманням правил об`єднання позовних вимог не позбавляє позивача права на судовий захист шляхом пред`явлення окремих позовів.