ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
cправа № 904/4470/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Львова Б.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз", скаржник)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 (головуючий - суддя Іванов О.Г., судді: Дармін М.О., Березкіна О.В.)
у справі №904/4470/16
за заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "Нафтогаз України")
до АТ "Дніпропетровськгаз"
про стягнення 348 222 726,62 грн боргу за природний газ, 51 305 898,24 грн пені, 3 583 797,82 грн - 3% річних та 9 972 484,42 грн інфляційних втрат.
1. Історія та обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
АТ "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 413 084 907,10 грн, з яких:
- 348 222 726,62 грн заборгованість за природний газ, поставлений в період з січня 2013 року по грудень 2015 року;
- 51 305 898,24 грн пеня за загальний період з 21.01.2016 по 13.05.2016;
- 3 583 797,82 грн 3% річних за загальний період з 21.01.2016 по 13.05.2016;
- 9 972 484,42 грн інфляційні втрати за загальний період з лютого 2016 року по квітень 2016 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, здійснено перерозподіл судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 частково задоволено заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016; вказані судові акти скасовані, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено без змін.
АТ "Дніпропетровськгаз" 19.07.2021 звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відмовлено у відкритті провадження за заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. АТ "Дніпропетровськгаз" 17.08.2021 через Центральний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №904/4470/16; поновити АТ "Дніпропетровськгаз" строк на подання заяви про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 за нововиявленими обставинами; заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 за нововиявленими обставинами задовольнити; скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ "Нафтогаз України" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи касаційної скарги, поданої в новій редакції
4.1. із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а саме частину третю статті 260, частину другу статті 325, статтю 321 та пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Нафтогаз України" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Склад суду касаційної інстанції змінився відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.09.2021 касаційну скаргу АТ "Дніпропетровськгаз" у справі № 904/4470/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бенедисюк І.М. - головуючий, Селіваненко В.П., Колос І.Б.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №904/4470/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Львов Б.Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2021 касаційну скаргу АТ "Дніпропетровськгаз" у справі № 904/4470/16 залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог вказаної ухвали АТ "Дніпропетровськгаз" подало до Верховного Суду матеріали усунених недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2021, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №904/4470/16 за касаційною скаргою АТ "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №904/4470/16 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій. Розгляд клопотань
7.1. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16.
7.2. Здійснивши перевірку застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення цієї скарги з огляду на таке.
7.3. Касаційний господарський суд виходить з того, Відповідно до частини 1, 2 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Водночас, згідно з умовами пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України та з урахуванням приписів частини першої цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Частиною третьою статті 321 ГПК України унормовано, що строки, визначені у частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Аналіз положень статті 321 ГПК України дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.
Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням. Близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 01.04.2021 у справі № 910/6260/13).
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасована постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у цій справі. В подальшому, постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 за наслідками розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016; відповідно до цієї постанови Верховного Суду постанова суду апеляційної інстанції від 05.10.2016 залишена без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме з 11.04.2018 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 набрала законної сили, отже, присічний строк для подачі заяви про перегляд означеної постанови за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України становить 11.04.2021. Заявником же заяву про перегляд постанови від 05.10.2016 подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції 19.07.2021 (згідно з датою на штемпелі на першому аркуші заяви), що свідчить про те, що заява подана з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України.
Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду, оскільки звернувшись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами більш як через 3 роки після спливу встановленого законом 3-річного присічного строку, що є безумовним процесуальним наслідком пропуску заявником присічного трирічного строку для подання такої заяви, АТ "Дніпропетровськгаз" безповоротно втратило право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаної постанови за нововиявленими обставинами.
У зв`язку з цим, колегія суддів не бере до уваги безпідставні аргументи скаржника про те, що ним жодних строків не було порушено.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції дійшла помилкового висновку, що за встановлених вище обставин наявні підстави для відмови у відкритті провадження за заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16.
Верховний Суд констатує, що статтею 118 ГПК України встановлені наслідки пропуску процесуальних строків.
Так, за вказаною нормою, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що заява АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16 подана після спливу більше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, врахувавши, що визначені в частині другій статті 321 ГПК України строки не можуть бути поновлені, мав залишити таку заяву без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
Натомість апеляційний господарський суд з підстав пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовив у відкритті провадження.
Зазначене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норми статті 118 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та залишення Верховним Судом заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень частини третьої статті 260 ГПК України, оскільки зазначена норма права стосується порядку залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги і не відноситься до розгляду питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Ще одним з аргументів касаційної скарги є порушення судом апеляційної інстанції частини другої статті 235 ГПК України, однак Верховний Суд не приймає цей аргумент до уваги, оскільки у даному випадку перегляд судового рішення (постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016) не відбувся.
Також Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом положень пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Як зазначено Судом вище АТ "Дніпропетровськгаз" втратило право на вчинення процесуальної дії з перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16 за нововиявленими обставинами, а тому можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається.
Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: частини третьої статті 260, частини другої статті 325 та пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України не підтвердились під час касаційного перегляду справи.
7.4. З урахуванням мотивів, які містяться у розділі 7 цієї постанови Касаційним господарським судом аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, приймаються до уваги як такі, що узгоджуються з нормами процесуального права.