ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/549/19
Провадження № 11-365заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу № 9901/549/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Апеляційний суд Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року(у складі колегії суддів Яковенка М. М., Данилевич Н. А., Дашутіна І. В, Шевцової Н. В., Шишова О. О.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Апеляційний суд Дніпропетровської області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України";
- визнати протиправною бездіяльність ВРП у питанні здійснення процедур дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1, пов`язаних з попереднім вивченням та перевіркою відомостей щодо наявності в його діях у березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, яка була допущена ВРП з 28 листопада 2018 року;
- зобов`язати ВРП вчинити дії щодо здійснення стосовно судді ОСОБА_1 процедур дисциплінарного провадження у вигляді попереднього вивчення та перевірки відомостей щодо наявності в його діях у березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим з урахуванням вимог частини одинадцятої статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) та пункту 2 частини першої статті 45 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII).
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення ВРП прийняте в позапроцедурний спосіб, за відсутності належних правових підстав для його прийняття, а також із застосуванням прямої фальсифікації підстави позбавлення позивача статусу судді.
Зокрема, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог Закону № 1798-VIII, оскільки відповідачем не розглядалося відповідного подання Дисциплінарної палати про звільнення позивача з посади судді, що прямо передбачено положеннями зазначеного Закону.
На думку ОСОБА_1, на підставі рішення Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 04 серпня 2016 року № 1926/0/15-16 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги" Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VІІІ позивача звільнено з посади судді у зв`язку з порушенням присяги. Зазначена Постанова Верховної Ради України визнана протиправною та скасована, відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 800/580/16.
У подальшому ВРП відповідно до абзацу другого пункту 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII розглянуто питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та прийнято оскаржуване рішення. Однак обставини, за яких відбувалось притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та положення законодавства, дають підстави для висновку, що зазначені норми підлягають застосуванню за умов неприйняття Верховною Радою України рішення за поданням ВРЮ про звільнення.
Позивач наголошує на відсутності правових підстав для його звільнення на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України без додержання процедур дисциплінарного провадження щодо суддів, визначених главами 4-6 Закону № 1798-VIII, оскільки розгляд подання мав здійснюватися за загальною процедурою, а не за спрощеною.
Крім цього, позивач зазначив, що на момент прийняття спірного рішення про його звільнення з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області він не обіймав цієї посади, оскільки звільнений наказом голови цього суду від 10 жовтня 2016 року № 235/к на виконання Постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VІІІ та його не було поновлено на відповідній посаді після прийняття Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 800/580/16.
Позивач наголошує, що події, які мали місце в березні 2014 року, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та які були висвітлені та набули широкого розголосу в Україні в негативному аспекті для позивача, у повній мірі не відповідали дійсності. Відповідач за таких обставин повинен був на підставі частини першої статті42 Закону № 1798-VIII розпочати через свій орган - Дисциплінарну палату - дисциплінарне провадження після прийняття рішення Верховним Судом у справі № 800/580/16, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Крім цього, позивач зазначив, що під час проведення засідання ВРП 19 вересня 2019 року він перебував на лікарняному, про що було повідомлено відповідача представником, який просив відкласти розгляд зазначеного питання, чого не було зроблено. Відтак це позбавило можливості наводити доводи на свій захист, у тому числі щодо тлумачення висловлювань у березні 2014 року та їх спростування.
Звертає увагу, що при оголошені на засіданні ВРП 19 вересня 2019 року спірного рішення були наведені інші підстави звільнення, а саме підпункт 4 пункту16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, -як такий, що не пройшов оцінювання.
3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 9901/549/19 залишено без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до ВРП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Апеляційний суд Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
4. Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та задовольнити його позов повністю.
5. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, а саме для внесення розміру судового збору, який необхідно було доплатити за подання апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надіслано копію квитанції від 22 січня 2021 року про доплату судового збору в розмірі 1043, 99 грн.
6. Ухвалою від 26 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року та призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
7. 24 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
8. 17 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення на відзив на апеляційну скаргу, у якому скаржник зауважує, що відзив ВРП не має належних аргументів для обґрунтованого заперечення доводів його апеляційної скарги.
9. 20 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про дослідження доказів у справі № 9901/549/19, у якому скаржник просив дослідити в судовому засіданні відеозапис засідання ВРП від 19 вересня 2019 року та "зажадати" від відповідача письмових пояснень з питання визнання або спростування ним факту оголошення в засіданні ВРП 19 вересня 2019 року рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
10. 08 червня 2021 року та 12 жовтня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання щодо розгляду справи № 9901/549/19 без участі представника третьої особи.
11. 11 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2021 року.
12. У судовому засіданні 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 своє клопотання від 18 травня 2021 року не підтримав, відтак Велика Палата Верховного Суду залишила зазначене клопотання без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, та зміст спірних правовідносин
13. Із червня 2001 року по серпень 2009 року ОСОБА_1 працював суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, із серпня 2009 року по січень 2011 року - суддею Васильківського районного суду м. Дніпропетровська, із січня по грудень 2011 року - суддею Апеляційного суду м. Києва, з грудня 2011 року по липень 2014 року - суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, а з липня 2014 року - суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області.
14. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2006 року № 471-V ОСОБА_1 обраний суддею безстроково.
15. Рішенням ВРЮ від 22 грудня 2011 року Чонобук В. І. призначений на посаду голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим строком на п`ятьроків до 21 грудня 2016 року включно.
16. Відповідно до Указу Президента України від 19 липня 2014 року № 605/2014 "Про переведення суддів" суддів, обраних безстроково, зокремасуддю Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, переведено на роботу на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.
17. Рішенням ВРЮ від 04 серпня 2016 року № 1926/0/15-16 вирішено внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги.
У зазначеному рішенні зазначено, що 04 серпня 2016 року ВРЮ, розглянувши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 червня 2016 року № 1195/дп-16 про направлення рекомендації для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України, матеріали перевірки і висновок секції ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, ухвалила рішення № 1926/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги.
18. Підставою для відкриття дисциплінарної справи та прийняття рішення ВККС України від 02 червня 2016 року стосовно судді ОСОБА_1 стали звернення шеф-редактора програми "Люстратор 7.62" телеканалу "2+2" ОСОБА_3, Дніпропетровської обласної організації політичної партії "Демократичний альянс".
У зазначених зверненнях заявники стверджували про порушення суддею ОСОБА_1 присяги судді та посилалися на розміщені в мережі "Інтернет" звернення голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 із закликами щодо набуття суддями громадянства Російської Федерації, а також відеоролики з інтерв`ю судді ОСОБА_1, у яких йшлося про здійснення судочинства згідно із законодавством Російської Федерації та організацію вивчення суддями російського законодавства.
19. ВРЮ 07 вересня 2016 року за вх. № 99/0/12-16 до Верховної Ради України направлено подання про звільнення судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.
20. Постановою Верховної Ради України "Про звільнення судді" від 29 вересня 2016 року № 1621-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
21. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 800/580/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VIIІ "Про звільнення судді".
22. 08 лютого 2019 року за вих. № 04-29/04-314 Верховною Радою України до ВРПскеровано подання ВРЮ від 07 вересня 2016 року № 99/0/12-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.
23. 19 вересня 2019 року ВРПприйнято рішення № 2512/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
24. Вважаючи зазначене рішення відповідача від 19 вересня 2019 року незаконним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Оцінка суду першої інстанції
25. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 мотивуваши це тим, що рішення ВРП від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" є законним, а підстави вважати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність у частині непроведення процедур дисциплінарного провадження у вигляді попереднього вивчення та перевірки відомостей щодо наявності в діях ОСОБА_1 в березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку, відсутні.
26. Суд першої інстанції зазначив, що ВРП прийняла оскаржуване рішення як орган, якому (з 30 вересня 2016 року) надано повноваження ухвалювати рішення про звільнення судді з посади з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. До 30 вересня 2016 року такими повноваженнями (стосовно суддів, обраних безстроково) була наділена Верховна Рада України.
27. Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що у справі № 800/580/16 суд не давав правової оцінки обставинам, які слугували підставою для висновку про порушення позивачем присяги судді, поставлених йому в провину. Предметом судового контролю була лише Постанова Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VIII і дії цього органу під час її ухвалення.
28. Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що в цих правовідносинах ВРП не є тим органом, який встановлює факт правопорушення в діях судді та обирає/застосовує вид відповідальності. На той час це було компетенцією ВРЮ, яка її реалізувала, внісши до Верховної Ради України відповідне подання про звільнення судді ОСОБА_1, й це подання залишається чинним.
29. Відтак Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що в цій справі визнання протиправною та скасування Постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VIII, що була прийнята за результатами розгляду подання ВРЮ про звільнення судді з посади за порушення присяги, не свідчить, що процедура розгляду такого подання завершена, а подання є розглянутим.
30. Суд першої інстанції також зауважив про те, що підставою для передання подання ВРЮ щодо судді ОСОБА_1 на розгляд ВРП слугували положення пункту 14 Розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII, які встановлюють особливу процедуру звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України на перехідний період. У цих правовідносинах не передбачено подання Дисциплінарної палати про звільнення з посади.
31. Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі, за своєю суттю таке рішення є кадровим. Відтак у спірних правовідносинах, як зазначалося вище, вид дисциплінарної відповідальності визначений рішенням ВРЮ, а ВРП лише реалізовано зазначене рішення.
32. Водночас суд першої інстанції підкреслив, що представництво позивача під час прийняття оскаржуваного рішення здійснювалось у належний спосіб, проти чого позивач не висловлював своїх заперечень, особиста явка позивача в засідання обов`язковою відповідачем не визнавалась, у зв`язку із чим не було перешкоди для розгляду справи за його відсутності, а тому дійшов висновку, що не можна вважати, що право позивача на безпосередню участь було порушено відповідачем.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
33. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції при його ухваленні норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
34. ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваному рішенні зафіксований факт прийняття Верховною Радою України рішення за поданням ВРЮ про звільнення судді з посади за порушення ним присяги, що, на його думку, виключає можливість застосування до спірних правовідносин у цій справі особливої процедури звільнення з посади судді, визначеної абзацом другим пункту 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII.
35. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що його виключення зі штату Апеляційного суду Дніпропетровської області не впливає на визначену законом процедуру звільнення судді з посади, та вважає, що оскільки відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1402-VIII суддею є громадянин України, який займає штатну суддівську посаду в одному з судів України, то відсутність зайняття штатної суддівської посади зумовлює неможливість звільнення особи з посади судді, яку він не займає.
36. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норму процесуального права, передбачену частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема не перевірив рішення ВРП на відповідність критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу, що призвело до неправильного вирішення цієї справи.
37. Скаржник також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів аргументи позивача щодо наявності підстав задоволення позову, до яких, зокрема, відноситься посилання на те, що рішення відповідача прийняте в позапроцедурний спосіб, за відсутності належних правових підстав для його прийняття, а також із застосуванням прямої фальсифікації підстави позбавлення його статусу судді, яка відображена в рішенні ВРП від 19 вересня 2019 року та яка насправді була оголошена на засіданні ВРП.
Позиція ВРП щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .
38. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП не погоджується з доводами скаржника та вважає, що рішення суду першої інстанції в цій справі є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте на підставі повно та всебічно встановлених і досліджених обставинах справи.
39. Відповідач зазначає, що пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1798-VIII передбачено, що повноваженням ВРП є, зокрема, ухвалення рішення про звільнення судді з посади.
40. ВРП звертає увагу на те, що рішення ВРЮ від 04 серпня 2016 року № 1926/0/15-16 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги" позивачем не оскаржувалося, тобто є чинним.
41. Водночас, на думку відповідача, скасування Постанови Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_1 відновило процедуру звільнення цього судді на підставі рішення ВРЮ від 04 серпня 2016 року, завершення якої належить до повноважень ВРП.
42. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки до ВРП від Верховної Ради України повернулося подання ВРЮ про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді і до повноважень ВРП віднесено вирішення питання щодо звільнення судді з посади, тому відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення на реалізацію визначених Конституцією України повноважень та застосовано при цьому положення пункту 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII.
43. ВРП зазначає, що дійсно звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачає наявність подання Дисциплінарної палати ВРП, однак у контексті спірних правовідносин ці аргументи ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень законодавства. Водночас підставою для передання подання ВРЮ щодо судді ОСОБА_1 на розгляд ВРП слугували положення пункту 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-УІІІ, які встановлюють особливу процедуру звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України на перехідний період, а тому в цих правовідносинах не передбачено подання Дисциплінарної палати про звільнення з посади.
44. Відповідач також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вже звертався до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Верховної Ради України, ВРП про визнання дій протиправними, зокрема просив суд визнати протиправними дії ВРП щодо розгляду матеріалів про його звільнення з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в задоволенні зазначено позову відмовлено. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні зазначив, що "вважає необґрунтованими доводи позивача, що відповідачем ВРП порушено порядок розгляду питання щодо звільнення з посаді судді ОСОБА_1"
45. ВРП погоджується з висновком суду першої інстанції, що неперебування ОСОБА_1 в штаті Апеляційного суду Дніпропетровської області, через виключення його зі штату цього суду, не змінює/не спростовує того, що суддя, обраний безстроково, звільняється органом, який його обрав. Оскільки рішення такого органу (Верховної Ради України) суд скасував як протиправне, то юридичного факту, з яким закон пов`язує звільнення з посади судді, на дату прийняття рішення не було. Відповідно виключення зі штату суду не впливає на визначену законом процедуру звільнення з посади судді.
46. До того ж відповідач зазначає, що оскаржуване рішення ВРП прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені. При цьому ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про засідання Ради, на якому було прийнято оскаржуване рішення. На засідання ВРП 19 вересня 2019 року з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Чоха К. О. та надавав відповідні пояснення.