П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/2/21
Провадження № 11-134заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (судді Юрченко В. П., Дашутін І. В., Пасічник С. С., Хохуляк В. В., Яковенко М. М.) у справі № 9901/2/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправною відмови відновити розгляд скарги та зобов`язання розглянути скаргу і
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача відновити розгляд скарги позивача на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 "Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2";
- зобов`язати ВРП розглянути його скаргу відповідно до статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) з ухваленням відповідного рішення за результатом її розгляду.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою від 17 жовтня 2017 року № 3306/0/15-17 ВРП залишила без розгляду його скаргу на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 "Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2" у зв`язку з тим, що на підставі рішення ВРП від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва" повноваження ОСОБА_2 на посаді судді припинилися. Разом з тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 грудня 2019 року у справі № 800/383/17 визнав незаконним і скасував рішення ВРП від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17. ВРП 03 грудня 2020 року прийняла рішення № 3364/0/15-20 "Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва". У зв`язку з наведеним позивач 05 серпня 2020 року звернувся до відповідача з клопотанням відновити розгляд його скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 та просив ухвалити рішення по суті скарги. Проте ВРП листом від 02 вересня 2020 року № М-3562/37-32583/0/9-20 відмовила в поновленні розгляду скарги, оскільки Закон № 1798-VIII не передбачає таку можливість.
3. ОСОБА_1 указав на те, що Закон № 1798-VIII дійсно прямо не передбачає право ВРП скасувати попереднє рішення про залишення заяви без розгляду та відновити розгляд скарги. Однак у цьому Законі прямо не передбачено і права ВРП залишити заяву без розгляду у випадку втрати суддею статусу судді, а також відновити розгляд рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про призначення судді безстроково у разі скасування судом відмови ВРП внести таке подання. ВРП спершу залишила скаргу позивача без розгляду, а потім повторно розглянула рекомендацію ВККС.
4. На переконання позивача, такою протиправною відмовою ВРП порушила його права як скаржника у дисциплінарному провадженні.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 03 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову.
6. Судове рішення мотивовано тим, що Конституцією України, Законом № 1798-VIII та Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), а також Регламентом Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), не надано повноважень ВРП відновлювати розгляд скарги скаржників на рішення Дисциплінарної палати, розгляд якої завершений, у тому числі при прийнятті рішення про залишення такої скарги без розгляду, яке в силу приписів пункту 9.1 Регламенту відноситься до рішення, що приймається за результатом розгляду питань діяльності ВРП.
7. За висновком суду першої інстанції, ВРП, відмовивши позивачу в задоволенні його клопотання про відновлення розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17, не порушила права ОСОБА_1 у дисциплінарному провадженні. При цьому суд не прийняв посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі № 9901/77/19, оскільки обставини вказаної справи не є подібними до цих правовідносин. Зокрема, предметом судового оскарження в наведеній справі було рішення ВРП, а не відмова в задоволенні клопотання про відновлення розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд не надав належної оцінки доводам позовної заяви та проявив надмірний формалізм при вирішенні справи, який полягає в особливо вузькому тлумаченні норм матеріального та процесуального права, а також не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
9. ОСОБА_1 звернув увагу на те, що ВРП залишила без розгляду його скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП, оскільки на той момент повноваження ОСОБА_2 на посаді судді припинилися відповідно до рішення ВРП, яке пізніше було скасовано, а отже, ВРП не ухвалила рішення по суті скарги позивача, тобто не визнала незаконним рішення її Першої Дисциплінарної палати або не підтвердила його правомірність. За загальним правилом, визначеним статтею 8 Закону України від 02 жовтня 1996 року№ 393/96-ВР"Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР), будь-які повторні скарги чи інші звернення не підлягають розгляду, якщо було прийнято рішення по їх суті. Отже, особа, скаргу якої не вирішено по суті й залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися повторно.
10. На думку скаржника, наразі для нього чинним законодавством не передбачено обмеження чи заборони звернутися до ВРП з тією ж скаргою і з тих же підстав, яку ВРП буде зобов`язана розглянути. Повноваження щодо відновлення розгляду скарги (у випадку, якщо відпали підстави для припинення розгляду) випливають з прямо вказаних повноважень ВРП щодо розгляду таких скарг, інакше їх було б неможливо виконувати і досягати завдань, які покладено на ВРП. Відмова ж відповідача розглянути скаргу через власне тлумачення "відсутності процедури" у Регламенті, яка була підтримана оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, є проявом надмірного формалізму, що є порушенням права на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
11. ОСОБА_1 також послався на помилковість висновку суду першої інстанції про відмову у застосуванні правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі № 9901/77/19. На переконання скаржника, обставини вказаної справи не є ідентичними до обставин цієї справи, втім правовідносини є надзвичайно подібними, адже стосуються питань реалізації повноважень ВРП, які прямо не вказані у законі. У справі № 9901/77/19 суд зобов`язав ВРП усунути порушення прав скаржника-судді попри те, що Закон № 1798-VIII прямо не передбачає такого повноваження, як скасування власних рішень про звільнення судді з посади. Відповідно до правової позиції Верховного Суду в указаній справі відповідач, на думку ОСОБА_1, має повноваження також щодо поновлення розгляду його скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 .
12. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Позиція інших учасників справи
13. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що не погоджується з вимогами апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими. При цьому суд першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення питання, надав їм правильну юридичну оцінку та ухвалив законне рішення.
14. На думку відповідача, системний аналіз норм Закону № 1798-VIIIта Регламенту приводить до висновку, що ВРП за наслідками розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати має право ухвалити лише одне рішення чи ухвалу. При цьому ВРП позбавлена можливості відновлювати розгляд скарги на рішення дисциплінарного органу чи здійснювати повторний розгляд такої скарги, якщо в результаті її розгляду ВРП ухвалила відповідне рішення, оскільки таке право чинним законодавством не передбачено. До того ж позивач не оскаржував у судовому порядку ухвалу ВРП від 17 жовтня 2017 року № 3306/0/15-17, яка наразі є чинною. Отже, позивач реалізував своє право на розгляд скарги щодо дисциплінарного проступку судді в порядку, визначеному Законом № 1798-VIII.
15. Відповідач також указав, що листом від 02 вересня 2020 року № М-3562/37-32583/0/9-20 ВРП надала ОСОБА_1 відповідь на його клопотання, чим виконала вимоги Закону № 393/96-ВР. ВРП не вчиняла жодних протиправних дій, які б створювали для позивача права та обов`язки, в результаті чого могло б виникнути для нього право на звернення до суду. При цьому оскаржувані дії відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а незгода ОСОБА_1 зі змістом зазначеного листа ВРП не свідчить про порушення відповідачем чинного законодавства України.
16. У зв`язку з викладеним ВРП просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду - без змін.
Рух апеляційної скарги
17. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 квітня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, а ухвалою від 26 квітня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
18. 16 грудня 2014 року до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшла заява ОСОБА_1 від 11 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (далі - Закон № 1188-VII).
19. У заяві ОСОБА_1 зазначив, що 16 січня 2014 року у справі № 757/787/14-п про адміністративні правопорушення суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 виніс стосовно особи незаконну постанову про позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, яка базується на завідомо сфальсифікованих документах. Указана обставина є підставою для здійснення стосовно судді перевірки відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII.
20. У подальшому скаргу ОСОБА_1 разом із матеріалами стосовно судді ОСОБА_2 було направлено для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), оскільки ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень.
21. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРЮ від 14 квітня 2016 року № М-3395/8/7-14 указану заяву ОСОБА_1 передано члену ВРЮ Лесько А. О. для проведення перевірки.
22. За результатами перевірки заяви ОСОБА_1 ВРЮ відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 (ухвала від 14 липня 2016 року).
23. Перша Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2, а дисциплінарне провадження припинила. Це рішення мотивовано тим, що строк притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності на підставі відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 від 11 грудня 2014 року, сплинув.
24. 29 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргою на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17, у якій просив:
- визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 та прийняти скаргу до розгляду;
- скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 про відмову у притягненні судді ОСОБА_2 до відповідальності та постановити нове рішення, яким внести подання про звільнення судді ОСОБА_2 із займаної посади.
25. За результатами перевірки скарги член ВРП Беляневич В. Е. склав висновок з пропозицією про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1 дп/15-17.
26. 17 жовтня 2017 року ВРП постановила ухвалу № 3306/0/15-17 "Про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2" з тих підстав, що повноваження ОСОБА_2 на посаді судді припинилися згідно з рішенням ВРП від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва".
27. Вказані обставини визнаються учасниками справи та не є спірними у цій справі.
28. 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ВРП з клопотанням про відновлення розгляду його скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17 "Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2".
Це клопотання було мотивовано тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 грудня 2019 року у справі № 800/383/17 визнав незаконним і скасував рішення ВРП від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва", а відтак відповідач зобов`язаний поновити розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року № 598/1дп/15-17, оскільки відпали підстави для залишення такої скарги без розгляду.
29. Листом від 02 вересня 2020 року № М-3562/37-32583/0/9-20 Секретаріат ВРП надав ОСОБА_1 відповідь на його клопотання.
За змістом цієї відповіді законами № 1798-VIII і № 1402-VIII не передбачено процедури та порядку відновлення розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи її повторного розгляду.