У Х В А Л А
18 листопада 2021 року
м. Київ
Провадження № 11-197сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 18 червня 2020 року № 1878/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 09 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19, та
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою (позовною заявою) на рішення ВРП від 18 червня 2020 року № 1878/0/15-20 про залишення без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 09 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 про притягнення судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Постановою від 13 травня 2021 року Велика Палата Верховного Суду скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 18 червня 2020 року № 1878/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 09 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19, залишила без задоволення, а вказане рішення ВРП - без змін.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року, ухваленої за результатами розгляду його скарги на рішення ВРП від 18 червня 2020 року № 1878/0/15-20.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року йому не повністю зрозуміла, оскільки містить певні суперечності, неоднозначні мотиви та посилання на норми законів у пунктах 51, 58, 59, 79 цієї постанови.
На думку заявника, Велика Палата Верховного Суду з незрозумілих причин у постанові від 13 травня 2021 року:
- при посиланні на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) не надала оцінки: доводам скарги щодо клопотань скаржника про розгляд ВРП дисциплінарної справи за його особистої участі, як того вимагає стаття 49 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII); його поясненням щодо підстав для відводу члена ВРП ОСОБА_2 і наявності в суді на розгляді справи за його позовом до ОСОБА_2 про протиправність дій останнього;
- односторонньо, без урахування особистих пояснень ОСОБА_1, у пункті 79 постанови констатувала встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку;
- не застосувала статтю 6 Конвенції, не мотивувала доводами у своєму рішенні та залишила поза увагою: 1) звернення ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, за якими він визнаний потерпілим щодо порушень закону при поданні дисциплінарної скарги до ВРП, та невідповідність зазначених у дисциплінарній скарзі обставин дійсності, зокрема щодо відсутності як такої події прозапроцесуального спілкування судді; 2) його додаткові пояснення у засіданні Великої Палати Верховного Суду щодо конфлікту інтересів у членів ВРП, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, на його думку, відповідно до вимог Закону № 1798-VIII як члени ВРП, що розглядали скаргу у складі Другої Дисциплінарної палати ВРП, не могли брати участі в голосуванні на засіданні ВРП 18 червня 2020 року;
- "виконала роль адвоката ВРП", оскільки з рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 зробила висновок про нібито "позапроцесуальне" спілкування ОСОБА_1 з учасником процесу, а з рішення ВРП від 18 червня 2020 року № 1878/0/15-20 - про "позапроцесуальне" спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_7, який діяв в інтересах учасника справи.
Крім того, на думку заявника, при ухваленні постанови від 13 травня 2021 року Велика Палата Верховного Суду допустила й інші порушення процедури здійснення правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 листопада 2021 року призначила заяву ОСОБА_1 про роз`яснення її постанови від 13 травня 2021 року до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 18 листопада 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд заяви щодо роз`яснення вказаної постанови в судовому засіданні за їх участю.
Дослідивши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
У заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 фактично просить Велику Палату Верховного Суду роз`яснити йому положення Закону № 1798-VIII, що не пов`язано з вирішенням питання про роз`яснення судового рішення.
При цьому мотиви, які навів заявник у своїй заяві, по суті є його незгодою з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 13 травня 2021 року. Питання, на які він бажає отримати роз`яснення в порядку статті 254 КАС України, поставлені у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже ухваленої постанови, що чинним законодавством не передбачено.
Водночас постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року є чіткою та зрозумілою.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, Велика Палата Верховного Суду