УХВАЛА
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа №642/618/18
провадження № 13-232зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Григор`євої І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2019 року, ухвали Харківського апеляційного суду від 3 грудня 2020 року та постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд) від 13 липня 2021 року і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2019 року, залишеним без змін 3 грудня 2020 року Харківським апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Такі рішення Касаційний кримінальний суд 13 липня 2021 року залишив без зміни.
У подальшому засуджений ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з питанням перегляду за виключними обставинами згаданих вироку, ухвали й постанови.
Касаційний кримінальний суд, керуючись ч. 10 ст. 31, ч. 5 ст. 33, ст. 463 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), 15 листопада 2021 року передав заяву ОСОБА_1 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
За змістом заяви, у ній ОСОБА_1 стверджує про неправомірність засудження через фальшування, на його думку, доказів у кримінальному провадженні. Вважає, що судами не було додержано норм процесуального права і це є підставою для перегляду за виключними обставинами оспорюваних рішень.
Перевіривши доводи, наведені в заяві, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за цим зверненням має бути відмовлено з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 459 КПК виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Статтею 33 КПК регламентовано, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстав, визначених пунктами 1, 3 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, судом, який ухвалив рішення, що переглядається, а з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.
Проте у поданій заяві не міститься даних про наявність передбачених процесуальним законом підстав для здійснення перегляду судових рішень Великою Палатою. Натомість аргументи ОСОБА_1 зводяться до незгоди з висновками судів про доведеність його винуватості у вчиненні злочину та вимоги про повторний розгляд справи з метою інакшого її вирішення.
Водночас доводи сторони захисту про незаконність засудження заявника були предметом перевірки в касаційному порядку, в юридичному аспекті вони не є виключними обставинами, які би слугували підставою для здійснення перегляду Великою Палатою, котра не наділена повноваженнями щодо "повторної" касації, оскільки не є четвертою інстанцією в системі судів загальної юрисдикції.
Принцип юридичної визначеності як один із фундаментальних аспектів верховенства права передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду (res judicata), котрий наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (п. 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року (заява № 3236/03)).
З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для відкриття Великою Палатою провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судових рішень щодо нього.
Отже, у відкритті провадження за зверненням засудженого слід відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 463, 464 КПК, Велика Палата