УХВАЛА
15 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 126/2390/20
Провадження № 11-447за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Вінницької області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду у якому просив:
- визнати протиправними дії Бершадської міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 з 06 травня 2010 року, та такими, що фальсифікують відомості про його реєстрацію місця проживання з 06 травня 2010 року до 29 січня 2016 року на АДРЕСА_2, тобто зміну назви вулиці за зворотнім часом до набрання чинності рішення про затвердження перейменування вулиць міста Бершадь від 29 грудня 2015 року;
- зобов`язати Бершадську міську раду усунути порушення та привести реєстрацію місця проживання у відповідність до вимог законодавства.
Також просив на час вирішення питання по суті позову та усунення поршень законодавства вжити усіх заходів для забезпечення наявності даних ВГІРФО Бершадського районного відділу внутрішніх справ, які передані до Бершадської міської ради для проведення реєстру громадян цим органом місцевого самоврядування, та збереження до вирішення проблеми існуючого неправомірного реєстру громадян у Бершадській міській раді.
Бершадський районний суд Вінницької області ухвалою від 03 листопада 2020 року справу передав на розгляд за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Цей суд виходив з того, що під час розгляду справи було встановлено, що наведені позивачем обставини за своєю правовою природою не тягнуть будь-якого юридичного наслідку для позивача. А це є свідченням того, що оскаржувані дії відповідача не зачіпали й не порушили законних прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких мало бути спрямоване судове рішення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 червня 2021 року скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року та прийняв нову постанову про задоволення позовних вимог.
Визнав протиправними дії Бершадської міської ради Вінницької області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 06 травня 2010 року. Зобов`язав Бершадську міську раду Вінницької області привести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом: реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з 06 травня 2010 року; реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 29 січня 2016 року. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської міської ради Вінницької області 2102 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції і звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 вересня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга була подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду скаргу про її скасування.
Прохання мотивує тим, що рішення суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.
КАС України визначає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 цього Кодексу визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, <…>.
Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з частиною п`ятою статті 355 цього Кодексу судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
Зі змісту та спрямованості аргументів скарги ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду проревізувала і переглянула ухвалу касаційного суду від 20 вересня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги скаржника.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо
така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали.
У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі "Занд проти Австрії" (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Отже, оскільки скарга ОСОБА_1 є неприйнятною, тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 24, 346, 365 Кодексу адміністративного судочинства України Велика Палата Верховного Суду