УХВАЛА
17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11273/20
Провадження № 12-71гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.)
у справі№ 910/11273/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Національна комісія, третя особа),
про стягнення 1 825 309,75 грн,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПрАТ "Укрнафтобуріння", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС, відповідач) 1 825 309,75 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов`язання за договором № 1907000635 транспортування газу від 02 грудня 2019 року. Відповідач у лютому 2020 року зменшив маржинальну ціну купівлі/продажу природного газу за січень 2020 року, чим скасував попередні маржинальні ціни, які публікував та доводив замовникам послуг транспортування на своєму веб-сайті протягом січня 2020 року. Отже, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу, Оператор ГТС в односторонньому порядку та з порушенням положень Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС), у лютому 2020 року змінив суттєві умови договору - вартість товару, який був придбаний раніше.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу та 27 379,65 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку, що розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць. Отже, відповідач, всупереч приписам Кодексу ГТС, на власний розсуд здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу. Встановлені у цій справі обставини вказують на те, що відповідач фактично зменшив ціну вже автоматично придбаного об`єму газу не лише в односторонньому порядку, але й з порушенням принципу договірних відносин.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове про відмову у позові.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 910/6208/20, дійшов висновку, що дії відповідача щодо визначення маржинальної ціни природного газу з урахуванням зменшеної вартості природного газу, придбаного для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України", є правомірними.
04 серпня 2021 року ПрАТ "Укрнафтобуріння" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у справі № 910/11273/20.
У касаційній скарзі позивач посилався на те, що:
1) суд апеляційної інстанції при застосуванні статей 74, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в контексті встановлення доведеності обставин справи на основі вірогідних доказів, проігнорував висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761 /18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101 /17;
2) висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 910/6208/20, який суд апеляційної інстанції застосував при розгляді справи № 910/11273/20 є неправомірним і таким, що суперечить нормам матеріального права, зокрема положенням Кодексу ГТС у частині визначення маржинальної ціни, її фіксації та неможливості зміни після офіційного оприлюднення Оператором ГТС.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
11 жовтня 2021 року позивач подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи № 910/11273/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості. Клопотання мотивоване відсутністю сформованої сталої судової практики з цього питання.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою від 21 жовтня 2021 року справу № 910/11273/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України, у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.
Касаційний господарський суд зазначив, що корегування відповідачем попередньої вартості плати за добовий небаланс під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", встановлює йому привалюючу можливість як монополісту по відношенню до інших учасників ринку природного газу - замовників послуг транспортування змінювати ціну за послуги балансування за природний газ, враховуючи власні фінансові інтереси. Тобто, якщо при виникненні позитивних небалансів відповідний Оператор матиме право знижувати маржинальну ціну, то при наявності у замовників послуг транспортування природного газу негативних небалансів Оператор матиме можливість таку ціну підіймати на власний розсуд в односторонньому порядку та у будь-який час.
Отже, справа містить виключну правову проблему, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, порядок визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.
Колегія Касаційного господарського суду вважає, що вирішення зазначеного правового питання необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вона не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження. При цьому на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справи. Вирішення цієї правової проблеми необхідне також для забезпечення сталої судової практики, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому.
Касаційний господарський суд зазначає про кількісний та якісний критерії наведеної виключної правової проблеми, що підтверджується низкою справ з подібними правовідносинами, що наразі перебувають на розгляді в судах усіх інстанцій, які у своєму клопотанні наводить заявник, а саме судові рішення у справах №№ 910/6208/20, 910/5757/20, 910/4424/20, 910/6628/20, 910/2082/21, 910/1306/21,910/1461/21, 924/1135/20.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаними висновками Касаційного господарського суду, відповідно з наявністю підстав для розгляду цієї справи Великою Палатою згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка не є обов`язковою. При цьому у частині другій статті 121 цього Кодексу зазначено, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою.
Керуючись статтями 120, 121, 233 - 235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду