ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/176/21
Провадження № 11-260заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРЦЕЛАК ЛТД" (SIA "PORZELACK Ltd.") - юридичної особи за законодавством Латвійської республіки (далі - ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД") на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2021 року (суддя Гімон М. М.) у справі № 9901/176/21 за адміністративним позовом ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" до Президента України, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), треті особи - Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Кабінет Міністрів України, Генеральний прокурор, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та
ВСТАНОВИЛА:
1. У травні 2021 року ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України та ВРП у сфері захисту законних прав ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД", яка виразилась у відсутності судових рішень у кримінальних справах № 01-17099, № 51-446, а згодом у незабезпеченні ефективного та неупередженого досудового розслідування кримінальних проваджень № 12016100010001973 від 24 лютого 2016 року та № 32019100000000545 від 09 серпня 2019 року, що зумовило втрату майнових прав та інших інтересів позивача, які охороняються чинним національним і міжнародним законодавством під час ведення господарської діяльності на території України;
- зобов`язати Президента України, ВРП прийняти в межах своєї компетенції акти (або доручити це відповідним державним органам), заходи щодо забезпечення належного захисту законних прав ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" у межах досудового розслідування кримінальних проваджень № 12016100010001973 від 24 лютого 2016 року та № 32019100000000545 від 09 серпня 2019 року шляхом організації і контролю за виконанням повного, швидкого та неупередженого розслідування за цими кримінальними провадженнями.
На обґрунтування позову зазначило, що ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" з 2000 року провадить в Україні господарську діяльність. Згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 22 березня 2001 року придбало прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "ПРИКАРПАТПРОМАРМАТУРА" (далі - ВАТ "ПРИКАРПАТПРОМАРМАТУРА") в кількості 4 355 566 штук загальною вартістю 290 000 доларів США, що складало 56,48% від загального пакета акцій статутного капіталу підприємства.
15 лютого 2002 року ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності від 28 лютого 2001 року № 7, уклав від імені ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" договір доручення № К-02П з Акціонерним товариством "Українські цінні папери" на продаж простих іменних акцій ВАТ "ПРИКАРПАТПРОМАРМАТУРА". Такими діями ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 заподіяли ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. Протиправність дій цих осіб підтверджується засвідченням довіреності від імені ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" сфальшованою печаткою цього товариства, що стало предметом перевірки правоохоронних органів.
Далі наводить обставини тривалого досудового розслідування за фактом незаконного відчуження корпоративних прав ВАТ "ПРИКАРПАТПРОМАРМАТУРА", встановлення контролю сторонніми особами над фінансово-господарською діяльністю цього підприємства. Через недбале ставлення працівників правоохоронних органів до виконання своїх службових обов`язків, які не вжили заходів для заборони на проведення господарської діяльності, ВАТ "ПРИКАРПАТПРОМАРМАТУРА" стало майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншої юридичної особи, що призвело до банкрутства.
На цій підставі ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" вважає, що Президент України як гарант державного суверенітету та додержання Конституції України, прав і свобод громадянина України покликаний забезпечити запобігання системному порушенню норм міжнародного права, що безпосередньо впливають на стан національної безпеки в сфері економіки, захисту майнових, корпоративних прав суб`єктів-нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України.
У свою чергу на ВРП покладено обов`язок формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України. Натомість ВРП вчасно не розглянула скаргу на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Дроздової Н. В., яку через рік з моменту подання направила для розгляду Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а в підсумку залишила скаргу без розгляду через звільнення судді з посади.
Оскільки прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, порушені права ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" як потерпілої сторони мають бути поновлені.
У підсумку наголошує, що відповідачі мали діяти системно, скоординовано, кожен з них мав вжити відповідних заходів, які б сприяли ефективному кримінальному розслідуванню злочину, наслідком якого мало бути притягнення винних осіб до відповідальності, а не перекладення здійснення процесуальних повноважень з одного органу на інший, що призвело до порушення розгляду справи в розумні строки.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 травня 2021 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Своє рішення обґрунтував тим, що позовні вимоги ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" не стосуються управлінської діяльності відповідачів, а тому не лише інстанційно не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції чи предметно не належать до юрисдикції адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду, ініційованому шляхом подання самостійного позову.
3. Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" подало до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу про скасування вказаної ухвали з передачею справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду по суті.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" наводить доводи, аналогічні доводам позовної заяви, та вважає, що суд на порушення положень статей 9, 102 Конституції України, частини першої статті 19 КАС України, позбавив товариство можливості реалізувати своє право на справедливий суд.
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що предметом оскарження у цій справі є відносини, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав та інтересів, розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Просить рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що обмеження в доступі до правосуддя ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" порушує право на судовий захист, тому ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду підлягає скасуванню.
4. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Згідно із частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України, а саме справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України").
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Щодо висновків суду першої інстанції, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суд першої інстанції правильно не зазначив суд, до юрисдикції якого мав би, за аргументами скаржника, належати розгляд цієї справи.
Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
Тобто висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про відмову у відкритті провадження у цій справі у зв`язку з непідсудністю цього спору судам є правильним та обґрунтованим.
5. Як можна зрозуміти зі змісту позову, що частково продубльовано в апеляційній скарзі, ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД", не погодившись із тривалістю досудового розслідування кримінальних проваджень та судового розгляду щодо незаконного відчуження належного товариству майна, зверталося до відповідачів зі зверненнями особисто перевірити викладені факти та перевірити правильність прийняття рішень правоохоронними та судовими органами.
Прохання аналогічного змісту наведено і в позовній заяві. Підсумовуючи позов, ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" вважає, що Президент України, Кабінет Міністрів України та Генеральний прокурор допустили протиправну бездіяльність у незабезпеченні доступу до правосуддя, умисне зволікання з проведенням слідчих дій. У свою чергу бездіяльність ВРП полягала у несвоєчасності проведення перевірки щодо незаконних дій судді при розгляді цивільного позову ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД".
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, зазначив, що такі вимоги не стосуються управлінської діяльності Президента України та ВРП в публічних відносинах із ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД". Дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається.
Слід додати, що позивач не наводить аргументів, які саме обставини підтверджують бездіяльність Президента України, ВРП як суб`єктів владних повноважень, які реалізували публічно-владні управлінські функції (повноваження) у публічних правовідносинах, що виникли між ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" та відповідачами, безпосередньо порушили його (товариства) суб`єктивне право й призвели до настання правових наслідків.
Зміст позовної заяви свідчить про висловлення позивачем незгоди з неефективним розслідуванням кримінальних проваджень, однак не засвідчує, що ТОВ "ПОРЦЕЛАК ЛТД" навело обставини, які підтвердили б те, що його права, свободи та інтереси порушено відповідачами при здійсненні ними владних управлінських функцій.
6. Велика Палата дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною першою статті 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Велика Палата погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що право на захист виникає у випадку порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, яка звертається за захистом її порушеного права.
При цьому протиправна поведінка суб`єкта владних повноважень має місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкт владних повноважень приймає рішення, яке не відповідає вимогам закону.
7. Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Велика Палата визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права і причин для втручання в нього немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять жодних вагомих підстав для визнання його протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Інших доводів апеляційної скарги, якими обґрунтовується незаконність судового рішення і щодо яких не наведено мотивів їх відхилення, немає.
8. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У цій справі суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального і процесуального права й ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Отже, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 243, 266, 311, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду