УХВАЛА
27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3693/18
Провадження № 12-63гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткача І. В.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2021 року (суддя Котков О. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.)
у справі № 910/3693/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948"
про стягнення 2 034 766,48 грн,
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" (далі - ТОВ "Свемон-Захід 1948", відповідач), у якому позивач, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, просив стягнути з відповідача 1 400 299,23 грн пені та 634 467,25 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором підряду № 1607000657 від 08 липня 2016 року.
Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Свемон-Захід 1948" на користь АТ "Укртрансгаз" 579 236,34 грн пені, 278 894,10 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції вказав на приналежність позивача до державного сектора економіки. Суд апеляційної інстанції, дослідивши положення частини другої статті 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та абзацу 13 пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (чинного на дату виникнення спірних правовідносин), погодився з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке:
- на дату виникнення спірних правовідносин позивач, як оператор газосховищ, здійснював свою діяльність з надання послуг по закачуванню, відбору та зберіганню природного газу на основі підземних сховищ газу, які є об`єктами державної власності. Тобто, використовував державне майно, що не підлягає приватизації;
- відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) єдиним засновником позивача є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"), засновником якого, в свою чергу, є держава в особі Кабінету Міністрів України.
20 липня 2021 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року, змінити рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3693/18, виключити з мотивувальної частини рішення такі висновки: "Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є власником Акціонерного товариства "Укртрансгаз", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Єдиним засновником Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є Кабінет Міністрів України. Наведене свідчить про приналежність позивача до державного сектора економіки".
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 22, 231 ГК України, оскільки не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 910/5710/17, у постановах Вищого господарського суду України від 19 січня 2011 року у справі № 49/111-10, від 24 червня 2014 року у справі № 910/18227/13 та від 24 жовтня 2017 року у справі № 910/17060/16.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 19 серпня 2021 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою від 06 жовтня 2021 року справу № 910/3693/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.
Виключною правовою проблемою Касаційний господарський суд вважає визначення приналежності до суб`єктів господарювання державного сектора економіки товариств, створених іншим товариством, єдиним засновником якого є держава, зокрема і АТ "Укртрансгаз".
Касаційний господарський суд зазначає, що проблематика, поставлена в обґрунтування касаційної скарги становить значний суспільний інтерес. Указане питання виникало не тільки у цій справі. Так у справах №910/3550/18, №910/2842/18, №910/5710/17 на вирішення касаційного суду ставились аналогічні питання. У постановах у справах №912/2386/19, №910/11195/17 Верховний Суд зазначив, що АТ "Укртрансгаз" є підприємством державного сектору економіки, проте не обґрунтував такі висновки. Тому, передачі цієї справи на розгляд Великої палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
З наведених норм права вбачається, що справа за частиною п`ятою статті 302 ГПК України може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи № 910/3693/18 на її розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України з огляду на таке.
У цій справі, суди попередніх інстанцій, розглядаючи в порядку господарського судочинства спір за участі АТ "Укртрансгаз" про стягнення штрафних санкцій, застосували норму частини другої статті 231 ГК України, оскільки віднесли АТ "Укртрансгаз" до суб`єктів господарювання державного сектора економіки. Справи №910/3550/18, №910/2842/18, №910/5710/17, №912/2386/19, №910/11195/17, на які посилається Касаційний господарський суд, також розглядались в порядку господарського судочинства за участі АТ "Укртрансгаз" про стягнення штрафних санкцій, в яких суди також застосували норму частини другої статті 231 ГК України, оскільки вважали АТ "Укртрансгаз" суб`єктом господарювання державного сектора економіки.
Отже у цій та всіх вищезазначених господарських справах про стягнення штрафних санкцій бере участь один і той самий суб`єкт господарювання (АТ "Укртрансгаз"), якого суди вважали суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки. Протилежні висновки про те, що АТ "Укртрансгаз" не є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, господарськими судами у цих справах не робились.
Таким чином, Касаційним господарським судом у цій справі не обґрунтовано, що у судах існує різна правазастосовча практика щодо належності або неналежності АТ "Укртрансгаз" до державного сектору економіки, яка обумовлена такими недоліками законодавчого регулювання, що це становить виключну правову проблему, вирішення якої вимагає передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.
Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Отже, справу № 910/3693/18 разом із касаційною скаргою слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України.
Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду