УХВАЛА
27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2861/18
Провадження № 12-140гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткача І. В.
розглянувши клопотання Київського національного лінгвістичного університету про повернення надміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року тарішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року
у справі № 910/2861/18
за позовом Київського національного лінгвістичного університету
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Київська міська рада, Міністерство освіти і науки України,
про зобов`язання вчинити дії та визнання права власності
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг"
до Київського національного лінгвістичного університету
про розірвання договору,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2018 року Київський національний лінгвістичний університет (далі - Університет, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" (далі - ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", відповідач) про:
- зобов`язання виконати пункт 5.2.3 інвестиційного договору від 20 лютого 2007 року № 18 на реалізацію проекту будівництва на земельній ділянці площею 0,5809 га (кадастровий № 8000000000:79:364:0038) за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Ломоносова, 50/2, а саме: передати Університету 2 500 кв. м загальної площі студентського гуртожитку шляхом оформлення акту про результати інвестиційної діяльності по об`єкту в редакції, запропонованій позивачем;
- визнання за Університетом права власності на гуртожиток (секція 5, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 909520080361, загальною площею 1 212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 5;
- визнання за Університетом права власності на гуртожиток (секція 4, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 4;
- визнання за Університетом права власності на частку розміром 7885/10000 об`єкта нерухомого майна, а саме гуртожитку (секція 6, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 909557380361, загальною площею 716 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 6.
У цьому позові Університет, виходячи із середньої ринкової ціни за 1 кв. м в будинку по вул. Ломоносова, 50/2 в м. Києві, яка становить 32 504,34 грн, визначив ринкову вартість спірного нерухомого майна (ціну позову) у сумі 86 396 535,71 грн.
Ухвалою від 19 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху Господарський суд міста Києва відповідно до вказаної позивачем ціни позову та положень пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначив належний до сплати розмір судового збору - 616 700,00 грн.
У червні 2018 року ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося до Університету із зустрічним позовом про розірвання інвестиційного договору, з якого було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю. Вказане судове рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року Університету роз`яснено, що з апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 927 693,00 грн (616 700,00 грн (судовий збір за подання первісної позовної заяви) * 150 % = 925 050,00 грн + 1 762,00 грн (судовий збір за подання зустрічної позовної заяви) * 150 % = 2 643 грн; 925 050,00 грн + 2 643,00 грн = 927 693,00 грн).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу Університету залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін.
Позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі, а за вимогами за зустрічним позовом провадження закрити.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2019 року Університету роз`яснено, що з урахуванням вимог касаційної скарги та предмету спору первісного і зустрічного позову, скаржник при подачі касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 240 448 грн ((1 762 грн * 350)+(1 762 * 2)) * 200 %).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року касаційну скаргу Університету задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 910/2861/18 в частині відмови у задоволенні первісного позову змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В іншій частині щодо первісного позову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року залишено без змін. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову. Стягнуто з ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" на користь Університету 6 167,00 грн судових витрат.
30 вересня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від Університету надійшло клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору за подання вказаної касаційної скарги.
Позивач посилався на те, що при подачі позовної заяви не мав доступу до спірного нерухомого майна та документації про його вартість, тому розрахував ціну позову на основі віртуальних показників. У свою чергу, ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" під час розгляду справи не надало суду документів про дійсну вартість майна, у зв`язку із чим суди визначали розмір належного до сплати судового збору, виходячи з віртуальної вартості предмета спору - 86 396 535,71 грн та максимального розміру судового збору станом на час подання позовної заяви - 616 700,00 грн. Водночас, у 2021 році Університету стала відома дійсна вартість предмета спору, яка становить 33 620 779,52 грн. Отже, Університету насправді потрібно було сплатити судовий збір за подання позову у розмірі 504 311,69 грн, а за подання касаційної скарги - 1 008 623,38 грн. Виходячи з цього, Університет просив вирішити питання про повернення йому надміру сплаченого судового збору у розмірі 224 776,62 грн, а також повернути оригінали доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
До вказаного клопотання Університетом додано засвідчені копії протоколу № 20 від 06 листопада 2020 року загальних зборів учасників ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", розподільчого балансу станом на 31 жовтня 2020 року та протоколу № 1 від 06 листопада 2020 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц.", у яких, зокрема, вказано, що станом на 31 жовтня 2020 року залишкова вартість основних засобів у складі: гуртожиток (секція 4, літ. "А"), загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 4; гуртожиток (секція 5, літ. "А"), загальною площею 1 212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 5; гуртожиток (секція 6, літ. "А"), загальною площею 716 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 6, становить разом 33 620 779,52 грн.
Перевіривши наведені заявником доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання з огляду на таке.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до частин першої та другої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати, повернення та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З наведених норм права вбачається, що ціну позову визначає та обґрунтовує позивач на час подання позовної заяви, проте якщо визначена останнім ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, тоді розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Як убачається з вищевикладеного, під час подання позовної заяви у березні 2018 року позивач визначив ціну позову відповідно до ринкової на той час вартості спірного нерухомого майна в сумі 86 396 535,71 грн. Відповідно до вказаної позивачем ціни позову місцевий суд ухвалою від 19 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху визначив належний до сплати позивачем розмір судового збору в сумі 616 700,00 (350х1762) грн. У подальшому вказана ціна позову використовувалась для розрахунку розміру судового збору за подання позивачем апеляційної та касаційної скарг.
У той же час у своєму клопотанні про повернення судового збору позивач посилається на протокол загальних зборів та розподільчий баланс відповідача від 06 листопада 2020 року, у яких зазначена залишкова вартість спірного нерухомого майна станом на 31 жовтня 2020 року в розмірі 33 620 779,52 грн.
Очевидно, що вказана в протоколі загальних зборів та розподільчому балансі відповідача станом на 31 жовтня 2020 року залишкова вартість спірного нерухомого майна в розмірі 33 620 779,52 грн жодним чином не спростовує визначену позивачем станом на березень 2018 року ринкову вартість цього майна в сумі 86 396 535,71 грн. Отже, клопотання позивача про повернення надміру сплаченого судового збору є недоведеним та необґрунтованим.
На підстави викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 7 Закону України "Про судовий збір" Велика Палата Верховного Суду