Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 393/590/17
провадження № 61-10468св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2020 року у складі судді Рачкелюка Ю. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 й з врахуванням уточнених позовних вимог просила суд розірвати договори оренди землі та стягнути орендну плату.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між нею та відповідачем 04 листопада 2005 року було укладено договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 площею 7,66 га, 7,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, які зареєстровані Новгородківським відділом Кіровоградської регіональної філії Центра Державного земельного Кадастру та внесені у Державний реєстр земель за № 2 та № 3. Вказані земельні ділянки належать їй на праві приватної власності.
Відповідно до пунктів 9, 11 договорів оренди землі орендна плата вноситься один раз на рік до 1 грудня у розмірі 1 087 грн, тобто 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації та індексів інфляції.
Вказувала, що з моменту укладення вказаних договорів оренди землі ОСОБА_2 жодного разу не проводила розрахунок по орендній платі з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі та індексів інфляції. Крім того, за останні три роки вона взагалі не отримувала орендну плату, чим грубо порушені умови укладених між ними договорів оренди землі.
03 жовтня 2017 року на адресу відповідача були направлені претензії про необхідність сплати орендної плати, які нею були отримані 07 жовтня 2017 року, проте вимога була проігнорована.
Відповідно до пунктів 14 договорів оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення.
За підрахунками позивача заборгованість по орендній платі, з урахуванням 3 % від нормативної грошової оцінки землі, починаючи з 2005 року по 2018 рік включно становить 156 605,69 грн. При цьому зазначала, що оскільки вона отримала кошти за розпискою в рахунок сплати орендної плати в сумі 106 624 грн, тому з відповідача на її користь необхідно стягнути заборгованість по орендній платі в розмірі 49 981,69 грн.
Також у новій редакції позовної заяви позивач вказувала, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначала, що вона під час укладення договорів оренди землі надала їй довіреність від 04 листопада 2005 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Щербанем С. Ф., на представництво прав та інтересів щодо спірних земельних ділянок № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а також надала відповідачці розписку від 04 листопада 2005 року про отримання нею коштів за оренду вказаних земельних ділянко наперед на 49 років у розмірі 106 624 грн.
Разом із тим, ОСОБА_2 зазначала, що у заяві про відмову від визнання обставин та недостовірність доказів, їх підроблення вказувала, що не підписувала таку довіреність та не надавала розписки, але провести судову почеркознавчу експертизу не вдалося, так як відсутні необхідні вільні зразки підпису та почерку, а також те, що вона не має змоги оплатити вартість проведення експертизи, тому не може довести недійсність вказаних документів.
Враховуючи наведене з урахуванням уточнень до позовної заяви просила суд: розірвати укладені між нею та відповідачем 04 листопада 2005 року договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_1 площею 7,66 га та № НОМЕР_2 площею 7,86, які розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі в сумі 49 981,69 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 було отримано грошові кошти за договорами оренди землі наперед за 49 років, доказів звернення останньої до відповідача із вимогою щодо перегляду розміру орендної плати або зміни інших істотних умов договорів не надано, тому суди дійшли висновку, що позивачем не доведено порушення її прав відповідачем, за захистом яких вона звернулась до суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 616/871/15-ц, провадження № 61-13941св18, від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18, від 24 січня 2018 року у справі № 817/206/15, у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у справі № 21-274а14, від 07 квітня 2015 року у справі № 21-117а15, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-165а15, від 24 квітня 2015 року у справі № 21-131а15, від 14 березня 2017 року у справі № 21-2246а16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що у пунктах 9 договорів оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 087 грн, тобто 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта індексації, з урахуванням індексу інфляції. Проте, такий розмір орендної плати має бути не меншим ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Так, відповідно до Указу Президента від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)" запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості ділянки чи паю та поступове збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Крім того, значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюють на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до законодавства.
Вказує, що зазначені вимоги законодавства з питань оренди землі відповідачем проігноровано. При цьому у пунктах 5 договорів оренди землі невірно вказано нормативно грошова оцінка земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 7,66 га у 2005 році становила 133 406,17 грн, а не 72 504 грн, як вказано у договорі. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки № НОМЕР_2, площею 7,86 га у 2005 році становила 133 365,35 грн, а не 72 504 грн. Таким чином, орендна плата має бути більшою, ніж вказано у договорах.
Крім того, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України викладено у такій редакції "розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки.
Таким чином, вважає, що орендна плата за вказаними земельними ділянками із часу укладення договорів оренди, тобто з 2005 року, становить 156 605,69 грн, а тому суди помилково не врахували наявність заборгованості у відповідача у розмірі 49 981,69 грн за договорами оренди.
Також заявник посилається на те, що суди не врахували, що розписка про отримання орендодавцем грошових коштів в рахунок орендної плати за 49 років не може змінювати умови договору, оскільки відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Отже, оскільки державна реєстрація змін до договорів оренди землі не здійснювалась, тому вказана розписка не є змінами до договорів і не може братися судами до уваги як зміна істотних умов договорів й, відповідно, не звільняє орендаря від щорічного перерахунку розміру орендної плати у відповідності до нормативної грошової оцінки земельних ділянок, від проведення індексації та застосування індексу інфляції, як то передбачено пунктами 9 договорів оренди.
З урахуванням наведеного заявник вважає, що наявні підстави для розірвання договорів оренди землі у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, у якому вказано, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно копій державних актів на право власності на земельні ділянки серії III-КР № 010818 від 20 березня 2001 року та серії КР № 073315 від 04 листопада 2005 року ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,66 га та 7,86 га, які розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (т. 1, а. с. 9-10).
04 листопада 2005 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договори оренди земельних ділянок, належних позивачу на праві приватної власності, площею 7,66 га та 7,86 га, які знаходяться на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Згідно вказаних договорів вони укладені терміном на 49 років. Орендна плата вноситься орендарем, один раз на рік до 01 грудня в розмірі 1 087 грн, тобто 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. В прикінцевих положеннях договорів зазначено, що договори набувають чинності після їх підписання сторонами та державної реєстрації (т. 1, а. с. 103-104, 112-113).
Договори зареєстровані в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центр ДЗК 04 листопада 2005 року за № 2 та № 3 (т.1, а. с.104, 113).
Згідно актів приймання-передачі земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельні ділянки в розмірі 7,66 га та 7,86 га ріллі (т. 1, а. с. 104, 113 на звороті).
Факти стосовно добровільності укладення договорів, дат їх підписання та дат їх реєстрації сторонами не оспорювались.
04 листопада 2005 року ОСОБА_1 одержала від відповідача орендну плату за свої дві земельні ділянки (паї) наперед, тобто за 49 років оренди земельних ділянок в сумі 106 624 грн, що підтверджується власноруч написаною і підписаною розпискою, наданою ОСОБА_2 . Претензій до відповідачки не має (т. 1, а. с. 94).
З розписки від 04 листопада 2005 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала орендну плату за свої два земельні паї від ОСОБА_2 за 49 років оренди в сумі 106 624 грн. "Претензій до неї не маю. Розписка написана власноручно в чім і розписуюсь".
Того ж дня 04 листопада 2005 року позивач надала довіреність відповідачу, яка посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за №2165, з правом представляти її інтереси з усіма повноваженнями відносно її двох земельних ділянок, в тому числі і отримувати орендну плату (т. 1, а. с. 93).
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подавалась до суду заява про відмову від визнання обставин та недостовірність доказів, їх підроблення (т. 1, а. с. 77-80). У вказаній заяві представник позивача заперечувала факт підписання розписки від 04 листопада 2005 року та довіреності від 04 листопада 2005 року.
Також представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 під час розгляду справи було заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
В подальшому в процесі розгляду справи стороною позивача було визнано факт написання розписки від 04 листопада 2005 року та отримання 106 624 грн орендної плати (т. 1, а. с. 209, 241, т. 2, а. с. 77).
03 жовтня 2017 року позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом було направлено претензію від 30 вересня 2017 року про необхідність сплати орендної плати позивачу, оскільки з моменту укладення оспорюваних договорів оренди землі відповідачкою жодного разу не проводився розрахунок нормативно грошової оцінки вказаних земельних ділянок, під час обрахунку орендної плати не враховувався коефіцієнт індексації та індекси інфляції. Взагалі, орендна плата відповідачкою не сплачується вже понад три роки, що грубо порушує умови вказаних договорів оренди землі, вимоги законодавства про оренду землі та права позивача (т. 1, а. с. 15-17).
Відповідач отримала вказану претензію 07 жовтня 2017 року (т. 1, а. с. 19-20).