Постанова суду № 910/11765/20 від 25.11.2021 про стягнення 116 702,94 грн

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11765/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (головуючий суддя: Євсіков О.О., судді: Корсак В.А., Пашкіна С.А.),

зі справи № 910/11765/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест"

(далі - ТОВ "Укрнафтогазінвест", позивач, скаржник)

до акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач)

про стягнення 116 702,94 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Укрнафтогазінвест" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 116 702,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з надання послуг за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512001005, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 114 006,82 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 1 487,34 грн та 3% річних у розмірі 1 208,78 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 114 006,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 794,37 грн, 3 % річних у розмірі 1 196,14 грн, а також 2 089,29 грн судового збору. У іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що сплачена позивачем сума у розмірі 114 006,82 грн на підставі рахунка від 20.04.2017 № 04-17-1512001005/Р/1 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності, на момент її сплати виступала фінансовим забезпеченням та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг у квітні, травні 2017 року на суму 114 006,82 грн та зверненням позивача з претензією від 12.03.2020 № 14 підлягала поверненню.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 рішення місцевого господарського суду у справі № 910/11765/20 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з позивача на користь відповідача 3 153 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд виходив з того, що підстав для стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 114 006,82 грн відсутні, зокрема, що сплата замовленої позивачем потужності за квітень 2017 у сумі 114 006,82 грн, є зобов`язанням позивача як замовника послуг договірної потужності, та яка з урахуванням абзацу 3 пункту 8.3 договору від 17.12.2015 № 1512001005 сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність. При цьому апеляційний суд вказав, що ні договором, ні Кодексом газотранспортної системи не передбачені умови повернення фінансового забезпечення. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для стягнення з відповідача суми сплаченої позивачем замовленої (договірної) потужності за квітень 2017 у сумі 114 006,82 грн відсутні, відповідно відсутні підстави для задоволення похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та річних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В уточненій касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) ТОВ "Укрнафтогазінвест" просить Суд скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Укрнафтогазінвест" посилається, на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції є пункт 1 частини другої, підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19, а саме: неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 173, 174, 175, 179-181, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 3, 11, 15, 16, 202-204, 509, 525, 526, 632, 638, частини другої статті 693, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 1 глави 3 розділу І, пунктів 9, 10 глави 1, пунктів 1, 2 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи. Також, відповідно до вимог підпунктів "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме - питання щодо повернення вартості замовленої та сплаченої замовником замовленої (договірної) потужності, що надаються за договором транспортування природного газу; ситуація з неповерненням сум фінансового забезпечення призводить до зловживання оператором ГТС своїм монопольним становищем на ринку, та призводить до дисбалансу прав суб`єктів ринку природного газу України, негативно впливає на інвестиційний клімат у даній галузі, та порушує засади прогнозованості і законності дій учасників. Крім того, скаржник наводить судову практику та зазначає про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах (справи №910/13174/19, №910/8632/19, №910/1878/20); зазначає, що справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), який подає касаційну скаргу, оскільки предметом спору є заборгованість відповідача за замовлену (договірну) потужність і підприємство виконало покладений обов`язок з оплати у якості фінансового забезпечення замовленої (договірної) потужності; позивач є газовидобувним підприємством регіону і має значне фінансове навантаження.

Доводи інших учасників справи

Від АТ "Укртрансгаз" 18.11.2021 надійшли письмові пояснення, які останнє просить Суд врахувати під час розгляду касаційної скарги.

Касаційне провадження

Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/11765/20 за касаційною скаргою ТОВ "Укрнафтогазінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021; касаційне провадження у справі зупинено до ухвалення рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/1878/20.

Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/1878/20: касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/1878/20 скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2021 касаційне провадження у справі № 910/11765/20 за касаційною скаргою ТОВ "Укрнафтогазінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 поновлено; постановлено здійснити перегляд зазначеної постанови у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 17.12.2015 відповідач (далі - оператор) та позивач (далі - замовник) уклали Договір транспортування природного газу № 1512001005 (далі -Договір), за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договір вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі (Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, далі - Кодекс газотранспортної системи), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор зокрема має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.

Згідно з пунктом 4.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

Відповідно до пункту 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що вартість послуг розраховується

1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;

2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;

3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (Кодексом газотранспортної системи).

За умовами пункту 8.3 Договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1 Договору).

Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Згідно з пунктом 11.5 Договору оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до пункту 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу (Кодексу газотранспортної системи).

Згідно з пунктом 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом (Кодексом газотранспортної системи), в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору)

Пунктом 17.4 Договору узгоджено, що цей Договір може бути розірваний:

- за згодою сторін цього Договору;

- будь-якою стороною в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за тридцять календарних днів, якщо інша сторона не виконує свої зобов`язання за цим Договором;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Кодексом (Кодексом газотранспортної системи).

Згідно з пунктом 17.5 Договору розірвання цього Договору не звільняє сторони від виконання своїх фінансових зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Договору відповідач направив позивачу рахунок від 20.04.2017 №04-17-1512001005/Р/1 на суму 114 006,82 грн (вартість замовленої (договірної) потужності за квітень 2017 року). Цей рахунок був направлений відповідачем позивачеві разом з листом від 20.04.2017 № 5190/12, в якому АТ "Укртрансгаз" вимагало терміново здійснити оплату потужності відповідно до умов Договору (в т. ч. за квітень), оскільки в разі невиконання цієї умови у відповідача, з урахуванням вимог Кодексу газотранспортної системи та Договору, будуть відсутні правові підстави прийняття в газотранспортну систему природного газу від ТОВ "Укрнафтогазінвест".

Рахунок від 20.04.2017 №04-17-1512001005/Р/1 на суму 114 006,82 грн оплачений позивачем згідно з платіжним дорученням від 05.05.2017 № 8817.

Крім того, відповідач направив позивачу рахунок від 20.04.2017 №05-17-1512001005/Р/1 на суму 116 150,48 грн (вартість замовленої (договірної) потужності за травень 2017 року), який позивачем також оплачений згідно з платіжним дорученням від 05.05.2017 № 8816. Проте, вказані кошти в сумі 116 150,48 грн (вартість замовленої (договірної) потужності за травень 2017 року) на вимогу позивача (лист від 06.04.2018 № 45) були повернуті відповідачем.

31.03.2019 між сторонами підписаний та скріплений печатками акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1512001005 складає 114 006,82 грн. (вартість замовленої (договірної) потужності за квітень 2017 року).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 12.03.2020 № 14 з проханням повернути кошти у розмірі 114 006,82 грн.

Оскільки кошти, сплачені позивачем за ненадані послуги, відповідач не повернув, позивач звернувся до суду з цим позовом.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Спір у даній справі виник за Договором (транспортування природного газу) щодо вартості оплаченої позивачем (замовником послуг транспортування) відповідачу (оператору газотранспортної системи) послуги замовленої (гарантованої) потужності за квітень 2017 року.

Так, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19 (стосовно питання повернення вартості замовленої та сплаченої замовником потужності). При цьому посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 173, 174, 175, 179-181, 193 ГК України, статей 3, 11, 15, 16, 202-204, 509, 525, 526, 632, 638, частини другої статті 693, 901, 903 ЦК України, пункту 1 глави 3 розділу І, пунктів 9, 10 глави 1, пунктів 1, 2 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи. Скаржник наводить судову практику з аналогічних правовідносин, а саме справи : № 910/13174/19, № 910/8632/19, № 910/1878/20 та вказує про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Стосовно наведеного Суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021, зокрема, касаційне провадження у справі зупинено до ухвалення рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/1878/20.

На зазначену справу скаржник здійснює свої посилання в доводах касаційної скарги, як на таку, що є подібною зі справою, що розглядається.

Передаючи справу № 910/1878/20 на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в рішенні, раніше ухваленому Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) - у постанові від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19, щодо застосування:

- положень Кодексу газотранспортної системи (зокрема, глави 2 розділу VIII);

- постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497, якою затверджений типовий договір транспортування природного газу (зокрема, пункту 8.3 договору);

- статей 11, 629 ЦК України та статті 193 ГК України у спірних правовідносинах, а саме щодо обов`язку оператора газотранспортної системи повернути замовнику вартість замовленої потужності на вимогу замовника послуг транспортування, якщо умовами договору транспортування природного газу (типовий договір, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) передбачено, що замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Мотивами Суду про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів, викладеному у постанові від 27.11.2020 у справі №910/13174/19 у подібних правовідносинах - щодо стягнення з Оператора газотранспортної системи на користь Замовника послуг транспортування вартості оплаченої замовником договірної потужності у квітні 2017 року з урахуванням положень глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (Фінансове забезпечення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), стала неузгодженість застосованих Судом згідно з цією постановою окремих положень Кодексу газотранспортної системи з умовами договору транспортування природного газу. А саме: неузгодженість положень абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (що почав діяти у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.04.2017 № 615), якими визначений порядок повернення фінансового забезпечення (яке за своєю суттю є забезпеченням виконання зобов`язань замовника послуг транспортування) з умовами договору транспортування природного газу щодо порядку розрахунку за договірну потужність, зокрема з обов`язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Так, у справі № 910/1878/20, яка є подібною зі справою, що розглядається (з урахуванням предмета, підстав та обставин, які входять до предмета доказування) Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду виклав такий правовий висновок:

" 8.19. За змістом норми статті 903 ЦК України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору, а також враховуючи умови пункту 3.2 Договору (пункт 3.1 постанови), послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами Договору.

При цьому, за змістом наведених положень, умов Типового договору та умов Договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).

З цим висновком щодо застосування норм права також узгоджується і визначений в пункті 8.3 Договору порядок розрахунку замовника послуг за замовлену потужність, зокрема з обов`язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

8.20. Особливість визначеного Договором порядку надання послуги замовленої (гарантованої) потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (пункт 2.3 Договору) полягає в особливості фіксування факту її передачі (у відповідному обсязі), що здійснюється шляхом підписання сторонами додатку № 1, який за умовами Договору є необхідним і достатнім доказом надання оператором замовнику вказаної послуги в узгодженому обсязі у відповідному газовому періоді (пункт 2.4 Договору), і не вимагає за умовами Договору додаткового оформлення передачі вказаної послуги, зокрема і шляхом оформлення акту наданих послуг замовленої потужності у відповідному газовому періоді за правилами пункту 11.1 Договору (пункт 3.1 постанови), як помилково вважає Позивач (пункт 6.1).

Отже, особливість вказаної послуги у правовідносинах з транспортування природного газу полягає в тому, що її надання оператором і отримання замовником (у вигляді доступу до використання) відбувається в один і той же момент - в момент вчинення правочину щодо узгодження сторонами обсягу цієї послуги на відповідний газовий період шляхом підписання додатку № 1 до Договору з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності у відповідному газовому періоді (пункти 2.3, 2.4 Договору), що і засвідчує як факт надання цієї послуги оператором, так і факт її отримання замовником, а відповідно, обумовлює виникнення у замовника (Позивача) обов`язку, передбаченого в пункті 8.3 Договору, оплатити цю послугу на умовах та за правилами цього пункту Договору.

Суд дійшов висновку, що здійснена Позивачем оплата вартості замовленої ним потужності на 1 газовий місяць на виконання зобов`язання, як замовника послуг договірної потужності, відповідно до приписів пункту 8.3 Договору (транспортування природного газу) сплачується Відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Отже сплачена Позивачем Відповідачу вартість наданої ним за Договором послуги замовленої (гарантованої) потужності за квітень 2017 не підлягає поверненню, виходячи з умов пункту 8.3 Договору, які підлягають врахуванню у спірних правовідносинах як обов`язкові до виконання сторонами Договору.

9.1. Ухвалюючи постанову у цій справі, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду доходить висновку, що за змістом норми статті 903 ЦК України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору транспортування природного газу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, а також з огляду на умови укладеного між сторонами Договору надання послуг транспортування природного газу, зокрема і послуги замовленої (гарантованої) потужності, здійснюється на умовах їх оплатності.

Водночас повернення вартості наданих послуг транспортування природного газу не передбачено ні відповідними нормами Закону, ні умовами Договору, а повернення вартості наданої послуги замовленої (гарантованої) потужності не передбачено умовами Договору незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

9.2.У зв`язку з наведеними висновками Суд вбачає підстави для відступу від протилежної правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.11.2020 у справі №910/13174/19 - щодо обов`язку оператора газотранспортної системи повернути замовнику вартість замовленої потужності на вимогу замовника послуг транспортування, як такої, що сформульована Верховним Судом на підставі положень абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, однак без урахування умов укладеного між сторонами Договору (транспортування природного газу, Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо обов`язку замовника сплатити оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.".

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики, і однакове правозастосування забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (пункт 10.5), від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (пункт 10.3)). І саме на Верховний Суд покладено обов`язок забезпечувати сталість та єдність судової практики.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що висновки апеляційного господарського суду (щодо відмови у задоволенні позову) у справі, що розглядається, відповідають висновку, викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/1878/20.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, оцінив, за правилами приписів статті 86 ГПК України, всі надані докази та аргументи сторін у їх сукупності, дійшов заснованого на законі висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 114 006,82 грн, зокрема, вказавши про те, що сплата замовленої позивачем потужності за квітень 2017 у сумі 114 006,82 грн, є зобов`язанням позивача як замовника послуг договірної потужності, та яка з урахуванням абзацу 3 пункту 8.3 договору від 17.12.2015 № 1512001005 сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для стягнення з відповідача суми сплаченої позивачем замовленої (договірної) потужності за квітень 2017 у сумі 114 006,82 грн не має, відповідно дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та річних.

Згідно з частиною четвертою статті 300 ГПК України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно, Судом відхиляються аргументи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19 (стосовно питання повернення вартості замовленої та сплаченої замовником потужності), у зв`язку з необхідністю врахування висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/1878/20 після подання касаційної скарги.

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, підстави для задоволення касаційної скарги ТОВ "Укрнафтогазінвест" відсутні.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

................

Перейти до повного тексту