Постанова
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 554/11558/19
провадження № 61-9770св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна, Перша Полтавська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Бибиком Володимиром Анатолійовичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В., Перша Полтавська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2016 року, яке набрало законної сили, було встановлено факт проживання ОСОБА_7 однією сім`єю із ОСОБА_10 із 2001 року по день її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1 .
У зв`язку з цим ОСОБА_10, який доводиться їй батьком, є спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та прийняв спадщину.
До спадкової маси після смерті ОСОБА_7 входив житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Позивачка пояснила, що після смерті її батька ОСОБА_10 вона у встановлений законом строк звернулася до Першої полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.
Згідно листа державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Рой Т. В. № 2368/02-14 від 12 грудня 2019 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із неподанням правовстановлюючого документу на об`єкт нерухомого майна.
Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 грудня 2019 року їй стало відомо, що на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 оформлені свідоцтва про право на спадщину, а саме: приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на 1/9 частину, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 на 1/9 частину, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_4 на 1/9 частину; державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Рой Т. В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_5 на 1/3 частини, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_11 на 1/3 частину.
Позивачка вважає, що вказані особи, приймаючи до уваги черговість спадкування, незаконно набули право власності на вказане спадкове майно.
З урахуванням викладених обставин просила суд визнати недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 07 листопада 2019 року на 1/9 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 реєстрові номери 2077, 2078, 2079 відповідно; визнати недійсними свідоцтва про право власності на спадщину від 21 жовтня 2019 року на 1/3 частину вказаного будинку на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_11, реєстрові номери 1-402 та 1-403 відповідно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 07 листопада 2019 року, реєстровий номер 2077, видане приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В. на 1/9 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 07 листопада 2019 року, реєстровий номер 2078, видане приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В. на 1/9 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 07 листопада 2019 року, реєстровий номер 2079, видане приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В. на 1/9 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на спадщину від 21 жовтня 2019 року, реєстровий номер 1-402, видане державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Рой Т. В. на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину від 21 жовтня 2019 року, реєстровий номер 1-403, видане державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Рой Т. В. на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_11 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що видані відповідачам свідоцтва про право спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 порушують порядок черговості набуття спадщини за законом та право позивача на отримання спадщини за своїм батьком ОСОБА_10, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок районного суду про порушення черговості спадкування не узгоджується із матеріалами справи та нормами чинного законодавства.
Враховуючи, що ОСОБА_10 не успадкував після смерті ОСОБА_7 належне їй на час смерті майно, то видача свідоцтв про право відповідачів на спадщину на будинок по АДРЕСА_1 не порушує прав позивачки.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бибика В. А. звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
01 липня 2021 року представником ОСОБА_6 - адвокатом Крекотень О. А. через засоби електронного зв`язку подано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика В. А., в якому представник відповідача просить суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 липня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2014 року, в частині, що набрало законної сили, встановлено факт, що ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_5 є двоюрідними сестрами ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_5 спадкоємцями ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 червня 2014 року, яке набрало законної сили, встановлено факт, що ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_5 є рідними сестрами.
Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 грудня 2019 року на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 оформлені свідоцтва про право на спадщину, а саме: приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на 1/9 частину, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 на 1/9 частину, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_4 на 1/9 частину; державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Рой Т. В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_5 на 1/3 частини, свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_11 на 1/3 частину.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2016 року, яке набрало законної сили, було встановлено факт проживання ОСОБА_7 однією сім`єю з ОСОБА_10 із 2001 року по день її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 27 вересня 2018 року.
Після його смерті у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини за законом до Першої полтавської державної нотаріальної контори звернулась його дочка ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.