Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 758/4552/17
провадження № 61-10894св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щекавиця",
представник відповідача -адвокат Колесникова Ганна Вікторівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щекавиця" на постанову Київського апеляційного суду 13 травня 2021 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щекавиця" (далі - ОСББ "Щекавиця") про визнання недійсним та скасування наказу, визнання запису у трудовій книжці недійсним, зміну дати та формулювання звільнення.
Позовна заява мотивована тим, що він з 2015 року на підставі наказу № 41 від 02 червня 2015 року працював на посаді юриста в ОСББ "Щекавиця". 14 листопада 2016 року на підставі наказу № 48 його було звільнено із займаної посади згідно із частиною першою статті 36 КЗпП України.
Зазначав, що в день звільнення розрахунок не проводився, трудова книжка не видавалася. 12 грудня 2016 року він звернувся до відповідача з вимогою розрахуватися з ним та надіслати трудову книжку за вказаною у листі адресою. Однак, 06 лютого 2017 року він поштою отримав лист та наказ № 27/01/2-к від 27 січня 2017 року про його звільнення із займаної посади за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважав своє звільнення незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним та скасувати наказ № 27/01/2-к від 27 січня 2017 року про звільнення його з посади юриста ОСББ "Щекавиця" за прогул без поважних причин;
- визнати недійсним відповідний запис, внесений головою правління ОСББ "Щекавиця", в трудову книжку про звільнення з роботи у зв`язку з прогулами без поважних причин;
- зобов`язати голову правління ОСББ "Щекавиця" внести відповідний запис в трудову книжку про його звільнення за угодою сторін з 11 грудня 2016 року відповідно до наказу № 48 від 14 листопада 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року у складі судді Ларіонової Н. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем не доведено позовних вимог, оскільки його доводи про те, що відповідачем видавався наказ № 48 від 14 листопада 2016 року, підписаний головою правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_1 надавалась відпустка з 21 листопада 2016 року з наступним звільненням з 11 грудня 2016 року на підставі положень частини першої статті 36 КЗпП України, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Районний суд не взяв до уваги надану позивачем суду незасвідчену ксерокопію наказу № 48 від 14 листопада 2016 року від імені Голови правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_3 про надання відпустки та наступне звільнення ОСОБА_1, вважав її неналежним доказом у справі, оскільки відповідно у журналі реєстрації наказів ОСББ "Щекавиця" та підшивці наказів ОСББ "Щекавиця" за 2016-2017 роки вказаний наказ від 14 листопада 2016 року відсутній.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду 13 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним наказ голови правління ОСББ "Щекавиця" від 27 січня 2017 року № 27/01/2-к про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста ОСББ "Щекавиця".
Визнано недійсним відповідний запис, внесений головою правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_2 в трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 про звільнення з роботи у зв`язку з прогулами без поважних причин (пункт 4 статті 40 КЗпП України) відповідно до наказу від 27 січня 2017 року № 27/01/2-к.
Зобов`язано голову правління ОСББ "Щекавиця" внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін з 11 грудня 2016 року (частина перша статті 36 КЗпП України) відповідно до наказу № 48 від 14 листопада 2016 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем позовних вимог, оскільки відповідачем не спростовано наявність відповідного наказу від 14 листопада 2016 року № 48 про звільнення ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 36 КЗпП України.
Апеляційний суд вважав, що наведені відповідачем обставини щодо зміни голови ОСББ "Щекавиця" та перешкоджання колишнім головою ОСББ "Щекавиця" доступу до установчих документів не спростовують доводів позивача про його звільнення на підставі наказу "Про надання відпустки та наступне звільнення" № 48 від 14 листопада 2016 року, підписаним головою правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_3
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСББ "Щекавиця", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасувати і залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року.
Крім того, заявник просить здійснити перерозподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСББ "Щекавиця" мотивована тим, що під час ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції взяв до уваги незасвідчену копію наказу від 14 листопада 2016 року № 48, яка отримана позивачем невідомим способом, та подана до суду апеляційної інстанції без дотримання положень частини третьої статті 367 ЦПК України.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не наводить мотивів врахування виключно доказів позивача, тому проігноровано усталену практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Дії ОСББ "Щекавиця" щодо звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є виправданими, оскільки відсутність працівника на робочому місці, нехтування обов`язком проінформувати роботодавця про причини такої відсутності є підставою для видачі відповідного наказу про звільнення.
Звертає увагу на те, що позивачем не заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 26/01/2-к від 26 січня 2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1", тому у суду були відсутні підстави як для скасування, так і здійснення аналізу та надання оцінки передумовам винесення такого наказу.
Вважає висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову обґрунтованими і такими, що узгоджуються з нормами матеріального та процесуального закону.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСББ "Щекавиця" вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі № 761/33628/16 (провадження № 61-37447св18), від 27 травня 2020 року у справі № 750/5598/17 (провадження № 61-43413св18) та від 02 вересня 2020 року у справі № 243/8356/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції немає.
Наказ № 48 від 14 листопада 2016 року був поданий до суду разом з позовною заявою в порядку, визначеному ЦПК України, та є належним доказом на підтвердження його позовних вимог.
Доводи особи, яка подала відповідь на відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСББ "Щекавиця" подало відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якій зазначило, що доводи ОСОБА_1, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не заслуговують на увагу, оскільки на момент вступу ОСОБА_2 на посаду директора ОСББ "Щекавиця" жодних доказів припинення трудових правовідносин з ОСОБА_1 не було.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 червня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юриста в ОСББ "Щекавиця" на підставі наказу № 41 від 02 червня 2015 року.
12 грудня 2016 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до ОСББ "Щекавиця" із заявою про направлення йому трудової книжки за вказаною у заяві адресою.
На направлений до ОСББ "Щекавиця" лист із проханням провести з ним розрахунок та надіслати трудову книжку поштою, ОСОБА_1 у грудні 2016 року отримав відповідь про відсутність заяви про звільнення за власним бажанням.
Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ "Щекавиця" № 16/11 від 16 листопада 2016 року було обрано нового голову правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_2 з 17 листопада 2016 року.
Протоколом засідання правління ОСББ "Щекавиця" № 21/11/1 від 21 листопада 2016 року було створено комісію з членів правління для прийому-передачі справ від колишнього голови правління ОСОБА_3 до нового голови правління ОСОБА_2
23 листопада 2016 року та 09 грудня 2016 року на адресу колишнього голови правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_3 були направлені листи з вимогою передати справи новому голові правління, проте вказані листи залишилися без відповіді.
23 грудня 2016 року головою правління ОСББ "Щекавиця" ОСОБА_2 було подано заяву до Київської місцевої прокуратури № 7 про вчинення ОСОБА_3 щодо ОСББ "Щекавиця" кримінального правопорушення передбаченого статтею 357 КК України (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження).
Наказом від 26 січня 2017 року № 26/01/2-к встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин та визнано днями прогулів у період роботи з 17 листопада 2016 року до 30 грудня 2016 року; за грубе порушення трудової дисципліни до ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 147 КЗпП України застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин), вважаючи датою звільнення та останнім днем роботи ОСОБА_1 16 листопада 2016 року.
Наказом від 27 січня 2017 року № 27/01/2-к ОСОБА_1 звільнено з роботи з 16 листопада 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з прогулами без поважних причин.
03 лютого 2017 року ОСОБА_1 було отримано лист вих. № 30/01-3 від 30 січня 2017 року та наказ № 27/01/2-к від 27 січня 2017 року про звільнення з посади юриста ОСББ "Щекавиця" з 16 січня 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП (у зв`язку з прогулами без поважних причин).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСББ "Щекавиця" підлягає задоволенню.