Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 723/1917/20
провадження № 61-11847св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Поклітар Ганна Олександрівна,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Родіонов Олексій Петрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Родіоновим Олексієм Петровичем, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2021 року у складі судді Дедик Н. П. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 червня 2021 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток у спільному майні подружжя з урахуванням частки, що належить на праві особистої приватної власності, припинення права власності на частку у спільному майні подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 19 листопада 2004 року до 23 грудня 2019 року (рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2019 року у справі № 722/12273/19 шлюб було розірвано).
Зазначала, що за час шлюбу, 07 серпня 2014 року ними придбано домоволодіння, що складається з: житлового будинку - літ. "А", сараїв - літ. "Б, В", вбиральні - літ. "Г", гаража - літ. "Д", криниці - № 1, огорож - № 2, 3, 4, 5 та земельну ділянку з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 7324589700:02:001:0010), які розташовані на АДРЕСА_1, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених 07 серпня 2014 року. Сукупна вартість домоволодіння та присадибної земельної ділянки складала 486 754 грн.
Вказувала, що для придбання зазначених домоволодіння та земельної ділянки вона витратила особисті кошти у сумі 332 815 грн, вилучені від продажу на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 2014 року належної їй трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Вважала, що її частка особистої власності у домоволодінні та земельній ділянці на АДРЕСА_1 становить 68/100, а оскільки частка, що залишилась, 32/100 є спільною сумісною власністю подружжя, то кожному з подружжя належить по 16/100, отже, її частка особистої власності у домоволодінні та земельній ділянці складає 84/100, а розмір частки ОСОБА_2 складає 16/100.
Посилалася на те, що ОСОБА_2 забезпечений житлом, є співвласником квартири АДРЕСА_3, де і проживає.
Оскільки розмір частки ОСОБА_2 у житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельній ділянці складає 16/100 і є незначною, виділ цих часток є неможливим, а спільне володіння і користування цим майном також є неможливим, внаслідок неприязних стосунків між колишнім подружжям, вважала, що право власності на спірне нерухоме майно необхідно визнати за нею та присудити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 16/100 домоволодіння у розмірі 131 290,08 грн та грошову компенсацію вартості 16/100 земельної ділянки у розмірі 32 075,68 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визначити, що її частка у спільному майні подружжя з урахуванням частки, що належить їй на праві особистої приватної власності становить 84/100 житлового будинку та 84/100 земельної ділянки, що розташовані на АДРЕСА_1 ;
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 16/100 житлового будинку та 16/100 земельної ділянки, що розташовані на АДРЕСА_1 ;
- присудити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 16/100 житлового будинку, що розташований на АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку - літ. "А", сараїв - літ. "Б, В", вбиральні - літ. "Г", гаража - літ. "Д", криниці - №1, огорож - №2, 3, 4, 5, в розмірі 131 290,08 грн та грошову компенсацію вартості 16/100 земельної ділянки (кадастровий номер 7324589700:02:001:0010), що розташована на АДРЕСА_1, в розмірі 32 075,68 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено частку ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, а саме: житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, та складається з: житлового будинку літ. "А", загальною площею 195,50 кв. м, житловою площею 133,4 кв. м, сараїв літ. "Б", "В", вбиральні літ. "Г", гаражу літ. "Д", криниці № 1, огорожі № 2, 3, 4, 5, у розмірі 84/100.
Визначено частку ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, а саме: земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324589700:02:001:0010, що знаходиться на АДРЕСА_1, у розмірі 84/100.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 16/100 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, та складається з: житлового будинку літ. "А", загальною площею 195,50 кв. м, житловою площею 133,4 кв. м, сараїв літ. "Б", "В", вбиральні літ. "Г", гаражу літ. "Д", криниці № 1, огорожі № 2, 3, 4, 5, на користь співвласника ОСОБА_1 .
Присуджено на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 16/100 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, у розмірі 131 290,08 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи, наведені позивачкою та підтверджені відповідними доказами, відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги підлягають задоволенню щодо житлового будинку, оскільки частка відповідача в ньому є незначною, не може бути виділена в натурі внаслідок нестачі площі для забезпечення вимог пункту 5.17 ДБН В.2.2-15-2019.
При цьому спільне проживання сторін у ньому без поділу є неможливим внаслідок неприязних відносин, існування яких підтверджено в судовому засіданні. Припинення права власності на 16/100 житлового будинку не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки він має у спільній власності з іншими особами, які є його близькими родичами, інше житлове приміщення (квартиру), в якій фактично проживає. Як компенсацію припинення права власності відповідача на частку в житловому будинку судом присуджено компенсацію в розмірі 131 290,08 грн, розмір якої відповідачем не оспорювався.
Суд взяв до уваги те, що позивачка здійснювала підприємницьку діяльність, отримувала доходи, отриманий в банку кредит погашено в строк, встановлений договором. У грудні 2013 року нею було продано торговельне місце на ринку. Як позивач, так і відповідач, зазначали, що у них були заощаджені кошти для придбання будинку.
Суд критично оцінив докази відповідача про те, що для придбання спірного житлового будинку він позичив за договором позики у ОСОБА_4 19 500 доларів США внаслідок їх суперечності, через що вони викликають обґрунтовані сумніви в існуванні обставин, на які посилається відповідач.
При цьому суд визнав обґрунтованими доводи позивачки про те, що кошти від продажу квартири в сумі 332 815 грн повністю були використані для придбання житлового будинку та земельної ділянки на АДРЕСА_1 і становлять розмір внеску у придбання цього майна за рахунок належних їй на праві особистої власності коштів, отже, частка у майні, пропорційна вказаній сумі, є особистою приватною власністю позивачки.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку, суд першої інстанції, керуючись статтею 365 ЦК України, виходив із того, що площа забудови земельної ділянки становить 179,5 кв. м, у співвідношенні до земельної ділянки складає 9,31% всієї площі ділянки, та позивачем не доведено, що частка 16/100 у земельній ділянці не є незначною (308 кв. м) і виділ цієї частки є неможливим, та зазначив, що цю частку земельної ділянки можна використати під будівництво окремого житлового будинку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_2 на 16/100 земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324589700:02:001:0010, яка знаходиться на АДРЕСА_1, на користь співвласника ОСОБА_5, та відмови у присудженні на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 16/100 земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324589700:02:001:0010, яка знаходиться на АДРЕСА_1, у розмірі 32 075,68 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 16/100 земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324589700:02:001:0010, яка знаходиться на АДРЕСА_1 на користь співвласника ОСОБА_1 .
Присуджено на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 16/100 земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7324589700:02:001:0010, яка знаходиться на АДРЕСА_1, у розмірі 32 075,68 грн.
В іншій частині рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2021 року залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачкою доведено, що кошти від продажу належної їй квартири були використані для придбання спірних житлового будинку і земельної ділянки, що підтверджено тим, що між датою укладення договору про продаж квартири, який мав місце 18 червня 2014 року, та датою укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, які відбулися 07 серпня 2014 року, після виготовлення необхідної документації є незначний часовий проміжок, відсутність у сторін станом на 18 червня 2014 року грошових чи інших майнових зобов`язань, для виконання яких могли б бути використані отримані від продажу кошти.
Отже, позивачкою подано належні та допустимі докази, які дають підстави вважати, що кошти, вилучені від продажу квартири, були спрямовані на придбання спірного будинковолодіння, що в свою чергу спростовує презумпцію спільного майна подружжя.
При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин, та не надано доказів, які б підтвердили його платоспроможність на час укладення договорів купівлі-продажу спірного майна. Відповідачем не надано доказів, що джерелом коштів для набуття житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки були виключно спільні кошти або спільна праця подружжя.
Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_2 щодо неправильності висновку судового експерта в частині визначення площі частки сторін у нерухомому майні, яке підлягає поділу, та наведення власних розрахунків визначення часток, оскільки висновок експерта було виготовлено з урахуванням вимог Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом від 18 червня 2007 року № 55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, та інших нормативних документів та методичних рекомендацій.
З висновками районного суду про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про припинення права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку апеляційний суд не погодився і, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), застосував до спірних правовідносин положення статей 120, 125, 141 ЗК України, статтю 377 ЦК України та принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.
При цьому припинення спільної часткової власності ОСОБА_2 на 16/100 земельної ділянки не завдасть шкоди його інтересам, оскільки за свою частину земельної ділянки він отримає грошову компенсацію, яка внесена позивачкою на депозитний рахунок суду.
Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року (за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Поклітар Г. О.) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 828,89 грн.
Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 червня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Поклітар Г. О. задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 червня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, оскільки не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що спірне майно було придбане саме за кошти, отримані нею від продажу належної їй квартири АДРЕСА_2 .
Вважає, що судом апеляційної інстанції неправомірно не взято до уваги аргументи відповідача щодо неналежності, як доказу, висновку № 519 судової будівельно-технічної експертизи від 25 червня 2020 року.
Так, апеляційним судом не враховано, що ним ставилися під сумнів висновки експерта в тій частині, яка потребує спеціальних знань. Для перевірки помилковості висновку експерта № 519 потрібно лише проведення арифметичної дії, а саме: ділення площ будинковолодіння на 16 - частку, визначену в результаті неправомірного відступлення від рівності часток. Провівши арифметичну дію ділення отримуємо, що 16% від площі житлового будинку - 195,5 кв. м становить 31,28 кв. м (у тому числі 21,34 кв. м житлової площі основної та 9,94 кв. м житлової площі допоміжної), а 16% від площі нежитлових приміщень - 84,2 кв. м становить 13,47 кв. м. Разом 16% від площі будинковолодіння 279,7 кв. м становить 44,75 кв. м, а з урахуванням частки у прибудові - 50,17 кв. м.
Детальні обгрунтування та розрахунок вказаної арифметичної помилки експерта відповідачем надано у таблиці, виконаній у апеляційній скарзі. Отож, висновки судів попередніх інстанцій про те, що його частка у спірному майні є незначною, призвели до неправомірного висновку про можливість примусового викупу його частки у спільному майні подружжя.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_3 вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) та постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 569/1231/17-ц (провадження № 61-39539св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 603/576/17 (провадження № 61-9786св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 148/1631/17 (провадження № 61-14897св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поклітар Г. О. подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, отже, оскаржувані судові рішення не підлягають скасуванню.
Посилається на те, що касаційна скарга не містить жодного аргументу про невідповідність висновків суду обставинам справи та письмовим доказам, згідно з якими ці обставини встановлені.
Вважає, що проведені відповідачем розрахунки є помилковими, оскільки потребують спеціальних технічних знань
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2004 року, який розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2019 року у справі № 727/12273/19 (том 1, а. с. 11-12).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 червня 2014 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 981, ОСОБА_1 продала квартиру під АДРЕСА_2, яка належала їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 березня 1998 року за реєстровим номером 1-915. Продаж квартири продавцем ОСОБА_1 вчинено за 332 815 грн (том 1, а. с. 16).
Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1282, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 придбала житловий будинок під АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку - літ. "А", сараїв - літ. "Б, В", вбиральні - літ. "Г", гаража - літ. "Д", криниці - №1, огорож - № 2, 3, 4, 5, що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25292077 від 07 серпня 2014 року. Продаж будинку вчинено за 418 837 грн (том 1, а. с. 13).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1283, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 придбала земельну ділянку під АДРЕСА_1, площею 0,1928 га, кадастровий номер 7324589700:02:001:0010, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану на АДРЕСА_1, що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25293623 від 07 серпня 2014 року. Продаж земельної ділянки вчинено за 67 917 грн (том 1, а. с. 14).
У пункті 10 договору купівлі-продажу житлового будинку від 07 серпня 2014 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 серпня 2014 року зазначено, що договір посвідчено за згодою другого з подружжя покупця, що викладена у вигляді заяви, справжність підпису на якій посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 07 серпня 2014 року за реєстровим № 1281.
У звіті про незалежну оцінку майна: житлового будинку (літ. "А") загальною площею 195,50 кв. м з належними до нього господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,1928 га, розташованих на АДРЕСА_1 зазначено, що ринкова вартість становить 1 021 036 грн, з яких: житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами - 820 563 грн та земельна ділянка - 200 473 грн (том 1, а. с. 17-45).
У висновку № 519 судової будівельно-технічної експертизи від 25 червня 2020 року визначено, що внаслідок нестачі площі житлового будинку - літ. "А", що належить власнику 16/100 часток будинковолодіння, поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки на АДРЕСА_1 у співвідношенні 84/100 - одному співвласнику та 16/100 іншому співвласнику технічно неможливий. Оскільки поділ в натурі зазначеного житлового будинку у співвідношенні 84/100 - одному співвласнику та 16/100 іншому співвласнику не є можливим, варіанти поділу земельної ділянки у співвідношенні 84/100 та 16/100 не надаються (том 1, а. с. 124-141).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого Департаментом житлово-комунального господарства міської ради 12 травня 1999 року, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що також підтверджується відповіддю Департаменту житлово-комунального господарства міської ради № 03/01-18/1519 від 14 квітня 2020 року на адвокатський запит ОСОБА_9 .
Згідно з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України Піржан А. Д. 05 травня 2004 року зареєстрована як фізична особа -підприємець, код КВЕД 52.62.0 - роздрібна торгівля з лотків та на ринках.
У договорі купівлі-продажу, посвідченого 04 грудня 2013 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 2367 зазначено, що ОСОБА_1 продала майнове право на торговельне місце, яке обладнане в приміщенні навчально-виставкового торговельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1", що обліковується на балансі МПП "Кордо" за адресою: АДРЕСА_4 . Право власності продавця на відчужуване торговельне місце підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 23 червня 2006 року за реєстровим № 2474. Продаж вчинено за 29 140 грн.
Відповідно до договору кредитної лінії № 2006/840-МК/120 від 22 червня 2006 року ВАТ КБ "Надра" відкрило ОСОБА_1 кредитну лінію в сумі 50 000 дол США терміном на 60 місяців з 22 червня 2006 року до 21 червня 2011 року, зі сплатою 15% річних. В забезпечення зобов`язань по цьому договору майнові поручителі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 передали банку в іпотеку нерухомість - будинок АДРЕСА_5 .
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є батьками ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
У межах договору кредитної лінії №2006/840-МК/120 від 22 червня 2006 року позичальнику ОСОБА_1 надавалися транші у розмірі 6 000 дол США, 5 000 доларів США, 14 000 дол США в межах строку дії договору, що підтверджується відповідними додатковими угодами.
Виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором підтверджується відповідними квитанціями за 2006-2010 роки.
Відповідно до копії договору позики від 20 червня 2014 року, оригінал якого надано відповідачем для огляду в судовому засіданні, ОСОБА_4 надав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 19 500 доларів США, які позичальник ОСОБА_2 зобов`язується повернути до 21 червня 2017 року. Зі змісту договору він укладений з повідомленням близьких родичів сторін договору про вчинення даної угоди.
Згідно з копією розписки від 20 червня 2014 року, оригінал якої надано відповідачем для огляду в судовому засіданні, ОСОБА_2 дає дану розписку про те, що отримав у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 19 500 доларів США, які зобов`язується повернути в строк до 21 червня 2017 року. З тексту розписки вбачається, що вона написана з повідомленням близьких родичів сторін договору про вчинення даної угоди. Розписка підписана позичальником ОСОБА_2 та позикодавцем ОСОБА_4 .
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19 липня 2020 року ОСОБА_4 не був зареєстрований як фізична особа -підприємець.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів за період з 01 квітня 2011 року до 30 червня 2014 року ОСОБА_4 не отримував доходів крім 200 грн благодійної виплати в 2011 році.
З копії паспорта для виїзду за кордон ОСОБА_2 вбачається, що протягом 2011-2013 років він десять разів виїжджав за межі України на нетривалий період, переважно на один день. В подальшому виїзд за кордон був протягом дня в 2015 році, близько місяця в 2017 році, на один день у 2018 році.
На підставі договору № 2497924 від 13 грудня 2012 року ОСОБА_2 було відкрито поточний рахунок в національній валюті в ПАТ "Державний ощадний банк України".
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 в АТ КБ "Приватбанк" за період з 18 березня 2014 року до 24 квітня 2014 року надходження становили суму 9 179 грн від поповнень карткового рахунку та зарахувань переказів, які були витрачені держателем картки шляхом зняття готівки.
ОСОБА_1 згідно з квитанцією № 97 від 28 жовтня 2020 року внесено на депозитний рахунок суду 163 365,80 грн, як компенсацію вартості частки ОСОБА_2 у спільному майні.