Постанова
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 683/1252/16-ц
провадження № 61-376св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року в складі судді Андрощука Є. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1, шляхом знесення (демонтажу) паркану по всій його довжині та знесення самочинно збудованої будівлі літньої кухні з господарською будівлею та гаражем, що розташовані на цій земельній ділянці; а також зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) паркану по всій його довжині, що розташований на цій земельній ділянці.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0, 1 га, яка розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку. Відповідно до плану меж земельної ділянки дана земельна ділянка межує з земельними ділянками, які належать відповідачам ОСОБА_2 - від точки "Е" до "Є", та ОСОБА_3 - від точки "Є" до "А".
При переоформленні державного акта на право власності на землю, у зв`язку зі зміною прізвища, їй стало відомо, що межі її земельної ділянки порушені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме ОСОБА_2 заступив по точці "Е" за межу 2, 59 м, а ОСОБА_3 по точці "А" заступив за межу на 1, 01 м, де вони спільно спорудили паркан із каменю на належній їй земельній ділянці.
Пізніше, при проведенні інвентаризації земельної ділянки та встановлення її меж на місцевості було виявлено, що суміжним власником ОСОБА_4 здійснено будівництво суцільної огорожі на належній їй земельній ділянці.
Вважала, що такими діями відповідачів порушено її право власності, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, шляхом знесення (демонтажу) паркану по всій його довжині та знесення самочинно збудованої будівлі літньої кухні з господарською будівлею та гаражем, що розташовані на цій земельній ділянці.
Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, шляхом знесення (демонтажу) паркану по всій його довжині, що розташований на цій земельній ділянці.
Зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, шляхом знесення (демонтажу) паркану по всій його довжині, що розташований на цій земельній ділянці.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення права позивача на належну їй земельну ділянку підтверджений висновком судової земельно-технічної експертизи, з якого вбачається, що частина її земельної ділянки знаходиться в користуванні відповідачів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку в частині задоволених позовних вимог до нього.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року в частині знесення самочинно збудованої будівлі літньої кухні з господарською будівлею та гаражем змінено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1, та знести нежитлову будівлю, що розташована на межі земельних ділянок за №№ 6810800000:06:001:1115 та 6810800000:06:017:0045. У решті рішення залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач довела факт розміщення на її земельній ділянці паркана та одноповерхової нежитлової будівлі площею 0, 0003 га, якими користується відповідач ОСОБА_2, а тому наявні підстави для зобов`язання останнього їх демонтувати.
Водночас літня кухня з господарською будівлею та гаражем знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2, а тому підстав для їх знесення немає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до нього.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позивач набула право власності на земельну ділянку майже через два роки після набуття ним права власності на суміжну земельну ділянку, на час набуття нею права власності спірні паркан та будівля уже були ним побудовані, при цьому перед оформленням права власності позивач узгодила з ним межі земельної ділянки й будь-яких претензій не мала, а тому безпідставно, без наведення мотивів відхилення кожного його аргументу, задовольнили пред`явлені до нього позовні вимоги.
Касаційна скарга не містить доводів та вимог щодо вирішення місцевим судом позовних вимог до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у вказаній частині не переглядалося, а тому в цій частині суд касаційної інстанції рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2019 року не переглядає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.
27 січня 2020 року справа № 683/1252/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0, 1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:06:017:0045, що розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯК № 980226, виданим 16 лютого 2012 року.
Власниками суміжних земельних ділянок: кадастровий номер 6810800000:06:017:0220, по АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_3 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 523945, виданий 12 листопада 2012 року); кадастровий номер 6810800000:06:001:1115, по АДРЕСА_3 - відповідач ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 543122, виданий 15 червня 2010 року); а по АДРЕСА_4 - ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 450/016 від 24.04.2017 року, частина земельної ділянки ОСОБА_1, яка має площу 0, 0059 га (59 кв. м) та обмежена поворотними точками 5-6-12-11-10-5, знаходиться в користуванні суміжного землевласника ОСОБА_2 (план в додатку № 8), частина земельної ділянки ОСОБА_1, яка має площу 0, 0125 га (125 кв. м) та обмежена поворотними точками 1-2-3-4-5-6-8-9-1, знаходиться в користуванні суміжного землевласника ОСОБА_3 (план в додатку № 8), частина земельної ділянки ОСОБА_1, яка має площу 0, 0026 га (26 кв. м) та обмежена поворотними точками 2-3-15-14-13-2, ймовірно знаходиться в користуванні суміжного землевласника ОСОБА_4 (план в додатку № 8).
При цьому експертом встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_1 знаходяться наступні об`єкти, які за зовнішніми ознаками належать іншим власникам: суцільна дерев`яна огорожа з металевими стовпчиками по бетонному цоколю на відрізку 6-7-9-10-11 загальною довжиною 48, 12 м та відрізку 5-10 довжиною 3, 47 м, яка встановлена зі сторони суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та подібна до огорожі на інших межах цих ділянок; частина одноповерхової нежитлової будівлі, площею 0, 0003 га та обмежена точками 1-2-3-4-1, яка розташована зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_2 та враховуючи наявні дані, знаходиться в його користуванні.