Постанова
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 465/7092/20
провадження № 61-14723св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум лігал колекшн", товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанії "Дніпрофінансгруп", публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Шеремети Н. О., від 03 серпня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум лігал колекшн" (далі - ТОВ "Преміум лігал колекшн"), товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанії "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп"), публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н. В. про скасування реєстрації щодо зміни іпотеки.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просили накласти арешт на квартиру в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, заборонити ТОВ "Преміум лігал колекшн", ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", іншим фізичним та юридичним особам, вчиняти будь-які дії щодо розпорядження арештованим майном, в тому числі здійснювати перереєстрацію прав власності, відчуження у будь-який спосіб, передачу в іпотеку, заставу, продаж, обмін, дарування, передачу в оперативне управління чи до статутних фондів, з посиланням на те, що заявники мають підстави побоюватися, що ТОВ "Преміум лігал колекшн" може розпорядитися спірною квартирою, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_1, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення у цій справі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, заборонено ТОВ "Преміум лігал колекшн", іншим фізичним та юридичним особам, вчиняти будь-які дії щодо розпорядження арештованим майном.
Суд першої інстанції врахувавши принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, дійшов висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки невжиття заявлених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заходів забезпечення позову, в подальшому, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Преміум лігал колекшн" задоволено, ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2020 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Апеляційний суд виходив з неспівмірності вжитих районним судом заходів забезпечення позову, - накладення арешту на квартиру із заявленими позовними вимогами, - скасування реєстрації щодо зміни іпотеки (скасування запису про зміну іпотекодержателя).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2020 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 серпня 2021 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 подали касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано із Франківського районного суду міста Львовакопії її матеріалів в частині вирішення питання про забезпечення позову в суді першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2021 року витребувані матеріали надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявники вважають, що оскаржена постанова Львівського апеляційного суду є такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, упередженою, суперечливою та несправедливою. Апеляційний суд не врахував, що договори про відступлення прав вимоги за кредитними договорами ОСОБА_2, ОСОБА_1 із ВАТ КБ "Надра" укладені зі спливом строку позовної давності та є нікчемними правочинами.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ТОВ "Преміум лігал колекшн" подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, просить касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ "Преміум лігал колекшн",
ТОВ "Фінансова компанії "Дніпрофінансгруп", ПАТ КБ "Надра", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н. В. про скасування реєстрації щодо зміни іпотеки.
Предметом позову у вказаній справі є скасування реєстрації щодо зміни іпотеки, який обґрунтований безпідставністю реєстрацію про зміни іпотеки-номер запису про іпотеку 22771276 та 22771189 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що здійснила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н. В. 18 липня 2020 року та 21 липня 2020 року на підставі договору № GL48N718070-1-2 від 17 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром № 928 та договором №GL48N718070-1-2-N від 17 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "Преміум лігал колекшн", посвідченого Мурською Н. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром № 929.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
За змістом статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову, після їх перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частинах першій-третій статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
ОСОБА_2, ОСОБА_1 просили забезпечити поданий ним позов шляхом накладенням арешту на майно (квартиру), що належить одному з позивачів, фактично з метою уникнення можливого звернення стягнення на це майно.
Предметом позову у розглядуваній справі є позовні вимоги немайнового характеру - про скасування реєстрації щодо зміни іпотеки відносно об`єкта нерухомого майна.
Встановивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять забезпечити позов немайнового характеру, шляхом накладення арешту на власне майно, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, яка належить позивачу та заборони вчиняти будь-які дії щодо розпорядження арештованим майном, суперечить вимогам процесуального закону, не узгоджується із змістом порушеного, на думку позивачів, права,
не є співмірним із заявленими позовними вимогами та обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції.
Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 26 вересня 2018 року у справі
№ 308/8454/16-ц (провадження № 61-36214св18), від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20).
Доводи касаційної скарги щодо нікчемності договорів про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, пропуску строку позовної давності та інші доводів наведених заявниками на підтвердження обґрунтованості позову, не впливають на правильність висновків апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, оскільки при вирішенні питання про забезпечення позову, суд не надає оцінки законності та обґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду