ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 2а-0770/819/11
адміністративне провадження № К/9901/36210/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Спільного українсько-угорського підприємства "Геліос" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 (суддя - Микуляк П.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й.) у справі № 2а-0770/819/11.
встановив:
Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - Ужгородська ОДПІ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Спільного українсько - угорського підприємства "Геліос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП ТОВ "Геліос"), в якому просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, вказаного в акті опису активів, на які поширюється право податкової застави від 30.06.2006 № 4/24-007/19110530.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідками повторного перегляду, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, в позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що зверненню контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, має передувати звернення із позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, які перебувають у його власності на суму податкового боргу або його частини. Однак, на момент звернення в матеріалах справи відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення коштів з рахунків СП ТОВ "Геліос".
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Ужгородська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх доводів Ужгородська ОДПІ зазначає, що обґрунтованість заявлених позовних вимог підтверджується розміром загального податкового боргу, що перебуває у податковій заставі, вжиттям податковим органом заходів по стягненню податкового боргу у судовому порядку.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Закарпатській області заявлено клопотання про заміну позиваач правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу СП ТОВ "Геліос" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до довідки Ужгородської МДПІ від 09.03.2011 № 1163/10/24-018 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 132791,18 грн., в т.ч. пеня 13045,26 грн. по наступних платежах :
платіж 13050130 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 117808,90 грн., в т.ч. пеня 8375,18 грн.;
платіж 16010233 "Комунальний податок" у розмірі 144,30 грн., в т.ч. пеня 19,91 грн.;
платіж 11010100 "Податок з доходів найманих працівників" у розмірі 150,18 грн.;
платіж 14010151 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" у розмірі 14517,80 грн., в т.ч. пеня 4650,17 грн.;
платіж 21081151 "Адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 170,00 грн.
Ужгородська МДПІ звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою, якою просить надати дозвіл позивачу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна СП ТОВ "Геліос" вказаного в акті опису активів, на які поширюється право податкової застави від 30.06.2006 № 4/24-007/19110530.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статі 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків здійснюється виключно при неможливості погашення боргу за рахунок наявних у платника грошових коштів, після здійснення передбачених ПК України заходів та доказів виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України.
Судами встановлено, що на момент звернення в матеріалах справи відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення коштів з рахунків СП ТОВ "Геліос".
Податковим органом не доведено суму податкового боргу, несплата якої стала підставою для звернення з даним позовом. Крім того, суму податкового боргу визначено без врахування переривання податкового боргу та включено суми, що не підлягають стягненню в зв`язку з пропуском строку позовної давності. Також до податкового боргу включено суми неузгоджених зобов`язань, які в подальшому скасовані судовими рішеннями. В зв`язку з цим позивачем не підтверджено, а матеріалами справи не доведено суми податкового боргу СП ТОВ "Геліос".
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд