ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 910/8486/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021
у справі № 910/8486/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення збитків в розмірі 41 761, 62 грн,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків в розмірі 41 761, 62 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 у справі №910/8486/21 (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу про скасування вказаного рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий, Іоннікова І.А., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу адвоката Боголіп Юлії Володимирівни повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 258, п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала суду мотивована тим, що надана копія довіреності, видана Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Дядюшкіна Д.І. та заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Віннічука О.М. на ім`я адвоката Боголіп Ю.В. не свідчить про наявність в останньої права діяти як від імені Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" так і від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця". Також, апеляційний суд дійшов до висновку, що адвокатом не надано до суду ні положення про філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", ні доказів наявності у Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. права надавати адвокату повноваження для представництва як філії так і Акціонерного товариства "Українська залізниця" в судах України.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційного інстанції, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного розгляду.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дослідивши всіх обставин справи, передчасно встановив відсутність повноважень в адвоката Боголіп Ю.В. діяти як від імені Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" так і від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" та необґрунтовано застосував положення п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України. Скаржник вказує на те, що апеляційна скарга була подана Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що відповідає Положенню про регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". Також заявник стверджує, що надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності від 14.06.2021 № 392 достатньо підтверджує факт наявності повноважень в адвоката Боголіп Ю.В. та визначає коло (обсяг) прав на звернення до апеляційного суду. При цьому заявником зазначено, що посилання суду на недоведеність повноважень Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. надавати адвокату повноваження для представництва інтересів як філії так і Акціонерного товариства "Українська залізниця" в порядку передоручення є безпідставними.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на скаргу до 15.11.2021.
Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, що у відповідності до ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали у касаційному порядку.
Переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
При прийнятті оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що позов було заявлено до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815), а не до Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237).
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва 30.07.2021 у справі №910/8486/21 звернулась адвокат Боголіп Ю.П., яка вказувала, що є представником апелянта. На підтвердження наявності повноважень, адвокатом надано копію довіреності, виданої Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Дядюшкіна Д.І. та заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Віннічука О.М.
Водночас, встановивши зазначені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що ні Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", ні доказів наявності у Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. права надавати адвокату повноваження для представництва інтересів як філії так і товариства в судах України апеляційному суду не надано. Також судом зауважено, що представник (адвокат) повинен підтвердити належними та допустимими доказами, що у довірителя (довірителів) наявні повноваження, які передоручаються представнику, що в даному випадку адвокатом зроблено не було, а тому адвокатом не підтверджено наявності повноважень діяти як від імені філії так і від імені товариства.
Проте, колегія суддів вважає зазначений висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на таке.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ж з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, ст. 247 ЦК України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до Глави 4 (Посвідчення довіреностей, припинення та скасування довіреностей), Розділу ІІ (Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій) Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується (п. 2.3.); довіреність видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність (п. 5.1.).
При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов`язаний ознайомитися з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності (ч. 4 ст. 44 Закону України "Про нотаріат").
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, довіреність.
До апеляційної скарги додано копію довіреності в порядку передоручення від 14.06.2021, видану та підписану від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокату Боголіп Юлії Володимирівни першим заступником директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Дядюшкіним Дмитром Ігоровичем та заступником директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Віннічуком Олексієм Миколайовичем. Вказаною довіреністю адвоката Боголіп Ю.В. уповноважено представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, в тому числі, підписувати та подавати апеляційні скарги. Зазначена довіреність нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за № 392.
Водночас судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було встановлено обставин оскарження відповідних нотаріальних дій, пов`язаних із посвідченням довіреності, її скасування (припинення дії).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги не додано Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та доказів наявності у Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. права надавати адвокату повноваження для представництва інтересів в порядку передоручення, тобто адвокатом не підтверджено належними та допустимими доказами, що у довірителя (довірителів) наявні повноваження, які передоручаються представнику, що, в свою чергу свідчить про те, що адвокатом не надано доказів наявності повноважень діяти як від імені філії так і від імені товариства.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 56, ч. 4 ст. 60, п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржнику до матеріалів скарги необхідно було додати документи (Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та довіреність від 11.06.2021 № 2350), в підтвердження повноважень Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. на право надавати адвокату повноваження для представництва інтересів Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в порядку передоручення.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
Оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено наявність в матеріалах апеляційної скарги та справи доказів наявності у Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. права надавати адвокату повноваження для представництва інтересів філії та товариства, тобто адвокатом не підтверджено належними та допустимими доказами, що у довірителя (довірителів) наявні повноваження, які передоручаються представнику, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Водночас, повертаючи апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд не врахував, що зазначена норма підлягає застосуванню в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу не має процесуальної дієздатності, або скарга не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або скарга подана особою, посадове становище якої не зазначено.
Таким чином, за наявності встановлених апеляційним господарським судом обставин, які свідчать про відсутність в матеріалах апеляційної скарги та справи документів на підтвердження повноважень Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. надавати адвокату Боголіп Ю.В. повноваження для представництва інтересів філії та товариства в порядку передоручення, апеляційну скаргу, згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України, слід було залишити без руху для усунення недоліків (надання відповідних документів) на підтвердження наявності у довірителів Дядюшкіна Д.І. та Віннічука О.М. прав, які передоручаються представнику - адвокату Боголіп Ю.В.
З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, в частині посилання скаржника на необґрунтоване застосування апеляційним судом п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України та повернення апеляційної з цієї підстави, колегією суддів визнаються обґрунтованими.
Водночас посилання в касаційній скарзі на те, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України та надано достатні підтвердження, що посвідчують наявність повноважень адвоката Боголіп Ю.В. на підписання та подання апеляційної скарги, Судом відхиляються, оскільки не спростовують вимог ч. 3 ст. 60 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи встановлення судом касаційної інстанції обставини порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про повернення без розгляду апеляційної скарги відповідача, Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Оскільки Суд частково задовольняє касаційну скаргу відповідача та направляє справу до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження, розподіл судових витрат, зокрема, судового збору, сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги, здійснює апеляційний господарський суд з урахуванням результатів розгляду, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -