ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 260/1372/18
провадження № К/9901/23452/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (суддя Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (головуючий суддя Старунський Д.М., судді Багрій В.М., Курилець А.М.)
у справі № 260/1372/18
за позовом Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія ДЕЛІ"
до Управління Держпраці у Закарпатській області
про визнання протиправною та скасування постанови і припису.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія ДЕЛІ" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанову відповідача від 13 листопада 2018 року №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 про накладення на Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" штрафу, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 1 563 660,00 грн. та припис про усунення порушень від 29 жовтня 2018 року №ЗК 548/7/АВ/П.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, позов задоволено.
3. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.
5. Також від позивача надійшло клопотання, в якому він просить врахувати в порядку ч.6 ст. 78 КАС України постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі №308/12306/18, якою закрито провадження у справі про притягнення до відповідальності директора Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія ДЕЛІ".
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 04 жовтня 2018 року №191 про проведення інспекційного відвідування Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" за місцем здійснення діяльності в м.Ужгороді, мікрорайон Боздош на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №649-р "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення", окремого доручення Голови Держпраці від 28 вересня 2018 року №222/4.1-1.8, окремого доручення Голови Держпраці від 28 вересня 2018 року №221/4.1-18, Переліку суб`єктів господарювання для проведення спільних перевірок на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №649-р, затвердженого начальником головного Управління ДФС у Закарпатській області та начальником Управління Держпраці у Закарпатській області.
7. На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 16 жовтня 2018 року №1930.
8. Інспекційним відвідуванням встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, здійснює господарську діяльність Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" на будівництві багатоквартирного житлового будинку.
9. 17 жовтня 2018 року за вказаною вище адресою, на будівництві багатоквартирного будинку знаходилося 16 працівників. У кількох з них отримано письмові пояснення, стосовно їхньої роботи на цьому будівельному об`єкті, зокрема:
- ОСОБА_1, пояснив, що на у фірмі Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" працює приблизно півтора неділі, різноробочим. Заяву на прийняття на роботу не писав, але підписувався у якомусь бланкові. Трудову книжку нікому не давав, лише паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. Працює з 11.00 до 18.00 год. За півтори неділі йому виплатили 280 грн.
- ОСОБА_2, пояснив, що працює різноробочим півтори неділі, з ним фірма Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" уклала цивільно-правову угоду, яку він підписав. Трудову книжку останній нікому не надавав, тільки копію паспорта та ідентифікаційний код. Працює з 11.00 до 18.00 год., виконує роботу різноробочого. За дану роботу отримав аванс в сумі 280 грн.
- ОСОБА_3, у фірмі Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" працює п`ять днів. Заяву про прийняття на роботу писав особисто і з ним було укладено договір цивільно-правового характеру, який він підписав. Трудову книжку не надавав, тільки копію паспорта та ідентифікаційний код. Працює з 11.00 по 18.00 год. 11 жовтня 2018 року отримав аванс у сумі 180 грн.
- ОСОБА_4, у своєму поясненні вказав, що працює в Приватному підприємстві "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" різноробочим, трудовий договір з ним укладався, так, як він здавав паспорт та ідентифікаційний номер в адміністрацію підприємства.
- ОСОБА_5, пояснив, що в Приватному підприємстві "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" працює різноробочим з 16 жовтня 2018 року, трудовий договір з ним укладався.
10. Судом встановлено та зафіксовано актом інспекційного відвідування, що під час інспекційного відвідування директором Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" ОСОБА_6 надано 14 договорів на підтвердження того, що працівники працюють на об`єкті що перевірявся за цивільно-правовими договорами, окрім трьох фахівців, які працюють на підприємстві на постійній основі, тобто є штатними працівниками, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ..
11. За наслідками проведеної відповідачем перевірки складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 22 жовтня 2018 року №ЗК548/7/АВ.
12. На підставі вказаного акту винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЗК548/7/АВ/П, яким встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: директор Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" ОСОБА_6, допустив до роботи на будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 найманих працівників ( ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, не уклавши з ними трудовий договір.
Вказаним приписом надано позивачу строк до 06 листопада 2018 року для усунення вказаних порушень.
13. Акт інспекційного відвідування від 22 жовтня 2018 року №ЗК548/7/АВ підписаний ОСОБА_6 із зауваженнями та 25 жовтня 2018 року до управління Держпраці у Закарпатській області подано заперечення (зауваження) на акт інспекційного відвідування з відповідними роз`ясненнями щодо виявлених порушень.
14. У межах строку визначеного Порядком інспектором праці надано відповідь на зауваження, згідно з якою відповідачем встановлено, що зауваження на акт інспекційного відвідування подано поза межами строку встановлено п.21 Порядку та вказані зауваження не підлягають розгляду.
15. 13 листопада 2018 року на підставі акту інспекційного відвідування від 22 жовтня 2018 року №ЗК 548/7/АВ Першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено Постанову №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 про накладення на підприємство штрафу у розмірі 1 563 660,00 грн..
16. Позивач, не погоджуючись із висновками викладеними в акті інспекційного відвідування та прийнятими на підставі нього постанови про накладення штрафів та припису про усунення порушень звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що предметом наданих позивачем цивільно-правових договорів на виконання робіт, є виконання працівниками певного визначеного обсягу робіт, за наслідками виконання якої підприємство зобов`язувалося оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. За цими договорами працівники не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, вони самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик, трудові функції виконували разово, так як після закінчення виконання визначеного їм завдання, вказаним договором, трудова діяльність робітників з підприємством припинялася.
18. Суд апеляційної інстанції відзначив, що аналіз змісту наявних у матеріалах справи укладених між позивачем та громадянами ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_22, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 договорів та складених на їх виконання актів прийняття-передачі виконаних робіт дають підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання трудового законодавства, адже, містять для кожної особи визначений індивідуальний характер будівельних робіт на будівництві багатоквартирного житлового будинку, такі укладалися на здійснення конкретно визначених робіт одноразового характеру, кожен із виконавців згідно з договором мав чітко визначені обсяги робіт, конкретизовані в одиницях виміру та із вказівкою конкретного місця виконання на будівництві, договорами не визначався процес організації праці на певній посаді безстроково, а строк виконання роботи чітко визначений.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
19. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
20. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що підприємство здійснює діяльність згідно КВЕД 41.20 "Будівництво житлових та нежитлових будинків", тому відповідно усі особи, які залучені до виконання певних робіт чи послуг на будівництві багатоповерхового будинку, що будується підприємством як підрядником, не можуть залучатись як виконавці за цивільно-правовими договорами, а мають залучатись виключно як працівники за трудовим договором.
21. Також скаржник звертає увагу суду, що з особами, які працювали нібито за цивільно-правовими договорами проводився інструктаж з правил техніки безпеки на будівництві. Тобто, підприємство використовувало працю неоформлених працівників.
22. Головне управління Держпраці у Закарпатській області вважає, що обов`язки Замовника у цивільно-правових договорах тісно переплітаються з обов`язками роботодавця, визначеними у ст. 13 Закону України "Про охорону праці". У п. 1.3. договорів зазначено, що Замовник забезпечує виконавця всіма інструментами та матеріалами, необхідними для виконання роботи. Положення п. 1.3 підтверджує доводи відповідача про те, що мали місце саме трудові відносини. Пункт 3.7 договорів встановлює 5-6 денний робочий тиждень, що характерно для трудових відносин.
23. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів. Позивач вважає, що у цьому випадку у відповідача не було підстав для проведення інспекційного відвідування, Головне управління Держпраці у Закарпатській області протиправно не розглянуло заперечення на акт інспекційного відвідування.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
25. За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
26. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
27. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
28. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
29. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.
30. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
31. Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
32. Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).
33. Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України договором про надання послуг є договір, відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
34. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
35. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
36. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_22, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 виконували роботи з влаштування бетонної підлоги, приготування бетонної суміші, мурування стін, в`язання арматурних каркасів тощо, підписавши цивільно-правові договори про надання послуг, додаткові угоди до відповідних договорів.
З цивільно-правових договорів, укладених позивачем з фізичними особами вбачається, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги передбачені п. 1.1 вказаних договорів. Даними договорами для кожної особи визначено індивідуально характер будівельних робіт на будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Додатковими угодами від 17 жовтня 2018 року внесено зміни до укладених сторонами договорів, за якими: п. 8.1 договору визначено строки виконання робіт; згідно з п. 4.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом одного дня з моменту підписання Акту виконаних робіт. Робота може бути частково оплачена замовником при укладенні договору шляхом видачі авансу; п. 3.7 визначено, що виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку та режиму роботи підприємства замовника.
Додатковими угодами доповнено кожний договір п. 1.5, яким чітко визначено обсяг роботи, яку Виконавець зобов`язується виконати та внесено зміни до п.8.1 договору та визначено строк виконання робіт (влаштування бетонної підлоги на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 100 м.кв. та товщиною 10 см згідно плану проектної документації", в`язання арматурних каркасів та ін.).
Про виконання договору між його сторонами, за яким строк виконання робіт до 24 жовтня 2018 року, складено акти виконаних робіт та видатковий касовий ордер на підтвердження виплати згідно з актом виконаних робіт.
37. З установлених судами обставин, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та вищевказаними фізичними особами не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та позивачем підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами.
У свою чергу, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів під час інспектування, які б підтверджували що вищезазначені договори, є трудовими договорами.
38. Доводи касаційної скарги про те, що п. 1.3, 3.7 договорів свідчать про наявність трудових відносин є необґрунтованими, оскільки відповідач наводить вказані норми без врахування змін, внесених у ці пункти додатковими угодами до договорів, які є невід`ємною частиною кожного з договорів.
39. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що вказані договори направлені на виконання будівельних робіт, які відносяться до основної діяльності підприємства, оскільки предмет діяльності підприємства містить широкий спектр напрямів діяльності підприємства та включає багато інших видів діяльності крім будівельних робіт.
40. Суди встановили і матеріалами справи підтверджується, що основним видом діяльності є КВЕД 68.31 "Агентства нерухомості".
41. Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.
42. Крім того, постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі №308/12306/18 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно директора Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія ДЕЛІ" ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
43. У вказаній постанові суд встановив, що відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за 4 квартал 2019 року Приватним підприємством "Приватна ріелторська компанія "Делі" декларувались органу доходів і зборів суми виплаченого доходу ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ознакою доходу " 102", що випливає із графи 5 "Ознака доходу" Розділу І Форми № 1 ДФ, що в свою чергу свідчить про те, що керівник підприємства ОСОБА_6 при нарахуванні та сплаті доходів ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 декларував їх як суми винагород (виплат), нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору.
Зі Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Форма №Д 4) за вересень та жовтень 2018, жовтень 2019 вбачається, що керівником підприємства декларувались органу доходів і зборів відомості про характер виниклих правовідносин юридичної особи із ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_24 за ознакою категорії особи " 3", що випливає із графи 7 "Категорія особи", що розшифровується як особи, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру, що в свою чергу свідчить про те, що керівник підприємства ОСОБА_6 при звітуванні щодо укладення із ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11 та ОСОБА_24 договорів, декларував такі відносини очолюваного ним підприємства із такими особами як відносини за договором цивільно-правового характеру
44. Вказані обставини додатково підтверджують наявність саме цивільно-правових відносин між позивачем та фізичними особами.
45. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій та не скасовують вірних висновків судів.
46. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
47. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.
48. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
50. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд