ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 522/21716/19
адміністративне провадження № К/9901/33399/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року
у справі № 522/21716/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К.
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської (відповідач-1, Управління), начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. (відповідач-2), в якому просила скасувати постанову від 06 червня 2019 року № 447/19 у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП, та накладений на неї штраф у розмірі 5950 гривень.
2. Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 10 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Суд скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення від 06 червня 2019 року № 447/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 96 КУпАП.
3. Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку.
4. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 жовтня 2020 року залишив без руху апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, одночасно запропонувавши скаржнику надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити про інші причини пропуску строку та надати на їхнє підтвердження відповідні докази, а також подати до суду докази сплати судового збору у розмірі, визначеному ухвалою суду, у строк 10 днів з дня вручення відповідної ухвали.
5. Надалі П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 жовтня 2020 року відмовив Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відкритті апеляційного провадження з огляду на те, що заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.
6. Вважаючи зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду питання про відкриття провадження у справі.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що станом на 27 жовтня 2020 року апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто, будь-яких заяв або клопотань до суду не надано.
8. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний адміністративний суд відхилив клопотання відповідача-1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи це тим, що в матеріалах справи відсутні докази отримання апелянтом копії судового рішення 09 вересня 2020 року, своєю чергою відповідача-1 було сповіщено про дату, час та місце розгляду справи, водночас представником Управління подано заяву про розгляд справи без його участі. При цьому, представник в подальшому не цікавився результатом розгляду справи та до суду із заявою про отримання копії рішення суду не звертався.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
10. Скаржник вказує на те, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху не обґрунтовано чому суд відхилив обґрунтування Управління про дотримання 10 денного строку на оскарження з відповідними доказами, адже до 09 вересня 2020 року Приморським районним судом не видавалося та не відправлялося на почтову адресу Управління відповідне рішення у справі від 10 серпня 2020 року, та в день оголошення рішення у справі представник відповідача-1 не брав участі у судовому засіданні, та відповідно йому не оголошувалось рішення відповідно до вимог КАС України. Відповідач-1 вважає, що має процесуальне право на поновлення строку на оскарження з моменту отримання рішення, а саме з 09 вересня 2020 року, оскільки Приморський районний суд м. Одеса не здійснює відправлення поштової кореспонденції з березня 2020 року у зв`язку з відсутністю фінансування на поштові відправлення, та не відправляє рішення в електронному вигляді на адреси сторін у зв`язку з відсутністю такої можливості. Таким чином вимагати від апелянта надавати інші докази пропуску строку відповідач-1 вважає надмірним формалізмом.
11. Стосовно сплати судового збору, скаржник зазначає, що 26 жовтня 2020 року Управлінням подано клопотання про усунення недоліків, по суті якого Управління обґрунтувало поважні причини пропуску строку та надано платіжне доручення від 16 жовтня 2020 року № 305, яке проведено банком 21 жовтня 2020 року оплата судового збору здійснена вчасно, але не надана до суду у встановлений судом 10 денний строк у зв`язку з відсутністю начальника Управління у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а також заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу № 1, у зв`язку з щорічною відпусткою, з 05 жовтня 2020 року до 15 жовтня 2020 року в Управлінні була відсутня можливість здійснення фінансових операцій. Також скаржник посилається на карантинні обмеження як на причину пропуску строку усунення недоліків апеляційної скарги.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
13. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами п. 8 ч. 3 ст.129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
14. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги. Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
15. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
16. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
17. Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
18. Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. За змістом п. 4 ч. 1 с. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
20. Вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
21. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України. Згідно з цією статтею адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
22. При цьому за правилами, встановленими ст. 271 КАС України, у справах, визначених ст.ст.273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
23. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
24. Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №297/420/19 сформував такий висновок:
"29. Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
30. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
31. Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин".
25. При розгляді цієї справи слід врахувати, що Приморський районний суд не надсилав відповідачу копію рішення у справі.
Як зазначає скаржник, копії судового рішення Приморського районного суду міста Одеси від 10 серпня 2020 року не направлялися ані засобами поштового зв`язку, ані на електронну пошту.
До апеляційної скарги скаржник додав копію супровідного листа Приморського районного суду міста Одеси від 13 серпня 2020 року №522/21716/19, на якому проставлено штамп вхідної кореспонденції Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 09 вересня 2020 року вх.01-6/20-нр. Відповідач-1 наполягає, що саме 09 вересня 2020 року отримав копію рішення Приморського районного суду міста Одеси від 10 серпня 2020 року.
26. З наведеного можна зробити висновок, що дати отримання відповідачем копії рішення у цій справі не існує, оскільки відповідач її у порядку, визначеному процесуальним законом, не отримував з вини суду першої інстанції.
27. Також варто зазначити, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 у справі №240/10995/20.
28. У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20 зроблено висновок, який полягає у тому, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язку суду вчасно направляти копії судових рішень.
29. Колегія суддів вважає, що у цій справі зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження.
Невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 10 серпня 2020 року зумовлене неналежним врученням відповідачу вказаного судового рішення судом першої інстанції.
30. Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 27 жовтня 2020 року позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи, то вона підлягає скасуванню.
31. Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, без дослідження обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність її скасування та направлення справи до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,