ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 816/1758/16
касаційне провадження № К/9901/40476/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді - Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспекції, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції № 52-17 від 18.06.2015.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послалась на те, що транспортний податок був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015, з огляду на що місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов`язку встановлення транспортного податку лише у 2015 році, проте рішення Полтавської міської ради Дніпропетровської області від 30.01.2015 "Про місцеві податки і збори", яким запроваджено транспортний податок у місті Полтаві (офіційно оприлюднене у газеті "Полтавський вісник" № 6 від 06.02.2015), не могло бути застосоване у 2015 році, оскільки плановим періодом для застосування цього рішення є 2016 рік.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 10.11.2016 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції № 52-17 від 18.06.2015.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивований посиланням на положення підпункту 12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), та на встановлений підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України календарний рік як базовий податковий (звітний) період для сплати транспортного податку, що виключає належний позивачу автомобіль з об`єктів оподаткування в 2015 році.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.01.2017 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, тобто виходячи із норм статті 267 Податкового кодексу України, транспортний податок як обов`язковий місцевий податок підлягає сплаті, починаючи з 01.01.2015, а рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов`язок платників сплачувати податки та збори з тих підстав, що такі прямо закріплені нормами Податкового кодексу України.
ОСОБА_1 оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.02.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки транспортний податок за 2015 рік не повинен нараховуватись, з огляду на те, що це місцевий податок, який приймається місцевою радою (з урахуванням положень Податкового кодексу України), однак умови якого виконуються у певному порядку з урахуванням його опублікування. Оскільки рішення Полтавської міської ради Дніпропетровської області від 30.01.2015 "Про місцеві податки і збори" було офіційно оприлюднене 06.02.2015, то обов`язок сплати транспортного податку виникає не раніше, ніж з наступного бюджетного року, тобто з 2016 року.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.11.2021 прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 23.11.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що за позивачем 25.05.2012 зареєстровано право власності на транспортний засіб марки Porsche моделі Cayenne, 2012 року випуску, з об`ємом двигуна - 4806 см3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 .
Полтавська міська рада 30.01.2015 прийняла рішення "Про місцеві податки і збори", яким затвердила Положення про податок на майно, до якого, зокрема, відноситься транспортний податок. Вказане рішення було оприлюднене у Газеті "Полтавський вісник" від 06.02.2015 № 6.
Інспекцією було сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 52-17 від 18.06.2015, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 25000,00 грн.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Положення підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначають, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 см3.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податко