ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/5722/20
адміністративне провадження № К/9901/4664/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2020р. (суддя - Кошмелюк Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021р. (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді - Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_3, в якому просила:
визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті їй та ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ за періоди з 1 січня по 2 серпня 2014 року включно та з 17 липня 2018 року;
визнати протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ починаючи з 17 липня 2018 року;
зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити їй та ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року включно в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати;
зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити їй та її дітям щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 17 липня 2018 року.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2020р., залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021р. позовну заяву в частині нарахування та виплати грошової допомоги за періоди з 1 січня по 2 серпня 2014 року включно та з 17 липня 2018 року по 30 січня 2020 року, залишено без розгляду.
Залишаючи позовні вимоги без розгляду в частині суди попередніх інстанцій виходили з того, що на спірні правовідносини розповсюджується шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України. Оскільки, позивачем не наведено поважних причин пропуску вказаного строку звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження даних обставин, тому суди залишили позов без розгляду у зазначеній частині позовних вимог відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.
Позивач не погодився з рішенням судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду позовних вимог в частині, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судами норм процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що про порушення свого права позивач дізнався з листа відповідача від 05.12.2019р. №01/5-14-8120 та звернувся до суду в межах шестимісячного строку звернення від дня отримання даного листа.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Перейти до повного тексту