ПОСТАНОВА
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 158/1276/13-к
провадження № 51-5428ск21
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бородій В. М., розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року про відмову у прийнятті апеляції до розгляду,
в с т а н о в и в :
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаного судового рішення
у касаційному порядку.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, наданих до неї копій судових рішень, а також Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 18 жовтня 2021 року включно.
27 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського апеляційного суду
із апеляційною скаргою на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та визнано апеляцію такою, що підлягає розгляду.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням від 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду.
Волинський апеляційний суд постановою від 22 жовтня 2021 року відмовив обвинуваченому ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду поданої ним апеляції на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2021 року, якою задоволено його ж клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про перевірку ухвали апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року в касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) в касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
Таким чином, оскаржуване судове рішення не може бути перевіреним в касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі. Отже, подана касаційна скарга не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Частиною 2 ст. 388 КПК 1960 року передбачено, що справа не витребовується, якщо скарга згідно з положеннями ст. 350, ч. 2 ст. 383, ст. 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
У зв`язку з цим доводи ОСОБА_1, що стосуються порушень, допущених судом апеляційної інстанції Суд не бере до уваги, оскільки вони не можуть бути предметом касаційного розгляду у цьому провадженні відповідно до положень ст. 383 та ч. 2
ст. 388 КПК 1960 року.
Керуючись статтями 383, 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК 2012 року,