Постанова
Іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 451/824/19
провадження № 61-11765св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач ?ОСОБА_1,
відповідачі ?Дмитрівська сільська рада Радехівського району Львівської області,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2020 року у складі судді Семенишин О. З. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 09 червня 2009 року № 18 "Про оформлення права власності на церкву будинок АДРЕСА_1" оформлено право власності на церкву на АДРЕСА_1 за релігійною громадою Української православної церкви Київського патріархату в с. Дмитрів Радехівського району Львівської області. У виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області не було повноважень на прийняття зазначеного рішення, а тому таке прийнято з порушенням законодавства, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних державних адміністрацій, а на час прийняття виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області рішення від 09 червня 2009 року № 18 "Про оформлення права власності на церкву будинок АДРЕСА_1" не було жодного рішення чи розпорядження Львівської обласної державної адміністрації стосовно передачі безоплатно у власність релігійній громаді Української православної церкви Київського патріархату в с. Дмитрів Радехівського району Львівської області будівлі церкви на АДРЕСА_1, яка із часу своєї побудови належала Українській греко-католицькій церкві. Рішення щодо відчуження та приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності, приймаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради і не належить до компетенції її виконавчого комітету, до відання якого належить лише підготовка та внесення на розгляд відповідної ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна.
Із урахуванням зазначених обставин, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 09 червня 2009 року № 18 "Про оформлення права власності на церкву будинок АДРЕСА_1" (а. с. 8, т. 1).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2020 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що оскаржуваним рішенням про передачу у власність релігійній громаді Української православної церкви Київського патріархату у с. Дмитрів Радехівського району Львівської області культової будівлі - церкви права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2019 року у справі № 451/1276/18, у якому встановлені обставини, які в силу частини четвертої статті 82 ЦПК України є преюдиційними для цієї справи. Суд апеляційної інстанції помилково відмовив позивачу у долученні додаткових доказів, які підтверджують її членство у релігійній громаді Української греко-католицької церкви в с. Дмитрів Радехівського району Львівської області. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про відвід колегії суддів. Судами порушено передбачене статтею 55 Конституції України право позивача на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У серпні 2021 року справу № 451/824/19 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
В ухвалі Верховного Суду від 29 липня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 09 червня 2009 року № 18 "Про оформлення права власності на церкву будинок АДРЕСА_1" оформлено право власності на церкву на АДРЕСА_1 за релігійною громадою Української православної церкви Київського патріархату в с. Дмитрів Радехівського району Львівської області (а. с. 11, т. 1).
Архівною довідкою від 27 травня 2013 року № М-84, виданою Центральним державним історичним архівом України, м. Львів підтверджується, що у селі Дмитрів Радехівського повіту Львівського воєводства станом на 1931-1932 роки була греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста. Будівля церкви мурована, зведена у 1877 році. У власності церкви була земля (поле - 21 гектар 54 арів 61 метр квадратний, сіножаті - 13 гектарів 21 арів 15 метрів квадратних, пасовиська - 21 гектар 9 арів 61 метр квадратний, необроблена земля - 6 гектарів 47 арів 52 метри квадратних, город - 59 арів 89 метрів квадратних), дровітня і мурований будинок (а. с. 13, т. 1).
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_2, що підтверджуєтся довідкою про склад сім`ї від 10 листопада 2015 року № 596, виданою ЛКП "Дім"(а. с. 19, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.