Постанова
Іменем України
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 752/10304/20
провадження № 61-4012св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УкрФінасГруп", Акціонерне товариство "ОТП Банк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року у складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у складі колегії суддів:Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УкрФінансГруп" (далі - ТОВ "ФК "УкрФінансГруп"), Акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору факторингу.
Позов обґрунтовано тим, що 05 червня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ML-301/241/2008, за умовами якого останній надано кошти у розмірі 62 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення до 2027 року та сплатою процентів за ставкою 4,25 % + FIDR, кредит наданий на придбання нерухомого майна. У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладений договір іпотеки № PML-301/241/2008, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 . Також з метою виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 05 червня 2006 року укладений договір поруки № SR-301/241/2008.
27 січня 2012 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого АТ "ОТП Банк" відступило права, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна", відповідно, прийняло права кредитора за кредитним договором від 05 червня 2008 року № ML-301/241/2008. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська стягнуто солідарно із неї та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором у розмірі 65 211,95 дол. США, що за курсом Національного банка України (далі - НБУ) станом на 19 березня 2012 року становить суму в розмірі 520 652,21 грн.
За наслідком проведених переговорів із ТОВ "ОТП Факторинг Україна" щодо врегулювання питання сплати заборгованості вона отримала лист від 02 жовтня 2018 року про те, що товариством прийнято рішення про врегулювання заборгованості за вказаним кредитним договором за умови погашення заборгованості, відшкодування витрат на претензійно-правову допомогу, погоджено вивести забезпечення з реєстру обтяжень та зупинити претензійно-правову роботу за основним боргом. На момент подання позову нею сплачено усі кошти згідно з листом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 02 жовтня 2018 року за № 700/14-4-3, що також підтверджується квитанціями про сплату боргу. 30 жовтня 2018 року на адресу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко В. Г. направлено лист ТОВ "ОТП Факторинг Україна" № 700/14-4-3/ про виключення запису із Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон нерухомого майна у зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором. Однак, 06 серпня 2019 року, між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (клієнтом) та ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" (фактором) укладено договір факторингу № 06082019п, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" перейшло право вимоги від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором від 05 червня 2008 року № ML-301/241/2008. У подальшому, 20 жовтня 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "УкрФінансГруп" звернулось до Самарського районного суду м. Дніпро із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами № 206/5113/13-ц, виданими 28 серпня 2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на ТОВ "ФК "УкрФінансГруп", яку судом задоволено.
Позивач вказувала, що даний договір факторингу не відповідає вимогам закону, оскільки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не є банківською установою та ліцензій на здійснення такої діяльності не отримувало. Окрім того, відсутні дані про те, що фактор здійснив фінансування клієнта шляхом передачі грошових коштів у розпорядження клієнту за відступлення прав вимоги за плату, що не була проведена як фактором, так і клієнтом. Окрім того, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступив право вимоги не в тій валюті, в якій надані кредитні кошти, що є істотною умовою договору. Також їй, позивачу, не було надано всієї істотної інформації про укладення спірного договору, умови якого є несправедливими та суперечать принципу добросовісності. Оскільки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не має права надавати фінансові послуги, тому і не має права укладати договори факторингу. Отже, в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зважаючи на відсутність підтверджуючих документів про оплату коштів за спірним договором факторингу, зазначений договір є недійсним.
З урахуванням зазначеного, позивач просила суд визнати недійсним договір факторингу № 06082019п про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором, укладений 06 серпня 2019 року року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "УкрФінансГруп", у частині передачі боргу за кредитним договором від 05 червня 2008 року № ML-301/241/2008, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк".
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами під час укладання договору факторингу дотримані вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами. Належних та допустимих доказів того, що ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" та/або ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в момент підписання договору факторингу не було додержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України позивачем не надано. Також позивачем не доведено того, що під час переходу від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" прав кредитора у зобов`язанні, обсяг її зобов`язань за кредитним договором будь-яким чином збільшився та/або змінився та того, що від визнання у судовому порядку недійсним договору факторингу залежить подальша можливість законної реалізації її обов`язку щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві, аргументи якої знайшли належну оцінку в рішенні суду першої інстанції, доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить. Апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, в результаті чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою (у квітні 2021 року - з касаційною скаргою у новій редакції на виконання ухвали Верховного Суду від 23 березня 2021 року) на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Як підставу касаційного оскарження судових рішень у новій редакції касаційної скарги заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник також зазначає, що:
- судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи без дотримання принципу повного та всебічного дослідження обставин справи, неправильно визначено обставини правовідносин;
- судами порушено принцип змагальності, рівності сторін судового процесу, а також положення статті 2 ЦПК України, не враховано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань;
- не надано правової оцінки витребуваним доказам: ксерокопії додатку № 1 до договору відступлення права грошових зобов`язань за фінансовими кредитами від 09 серпня 2019 року № отп-0809-0070, ксерокопії реєстру прав вимоги та ксерокопії платіжного доручення про перерахування грошових коштів ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" на користь та підтвердження їх зарахування ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Суди порушили вимоги статей 77, 78, 79 і 80 ЦПК України;
- ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не має права надавати фінансові послуги, так як його свідоцтво анульовано, і не могло укласти договір факторингу. Відсутні підтверджуючі документи про оплату коштів за спірним договором факторингу;
- ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступило право вимоги не в тій валюті, в якій надано кредитні кошти, що є істотною умовою договору відповідно до статей 203, 215 ЦК України;
- висновки суду в цілому не відповідають обставинам справи, не містять правового аналізу, не враховують докази касатора і його посилання на відповідні норми закону та судову практику, і складаються з дослівного повторення та цитування законодавчих норм.
У травні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому третя особа, повторюючи доводи касаційної скарги, просить її задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.
У травні 2021 року до Верховного Суду від ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому співвідповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки вона є необґрунтованою, та залишити без змін оскаржувані судові рішення, що є законними та обґрунтованими.
Інші відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 станом на дату розгляду справи до Верховного Суду не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 23 березня 2021 року про надання строку для усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 752/10304/20 із Голосіївського районного суду м. Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2021 року матеріали справи № 752/10304/20 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05червня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ML-301/241/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 62 000,00 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 4,25 % та зі строком повернення до 07 червня 2027 року.
Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору сторони прийшли до згоди, що в якості забезпечення позичальником всіх зобов`язань за цим договором, позичальник, керуючись положеннями чинного законодавства України та умовами цього договору, зобов`язується передати та забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку предмет іпотеки, що перебуває у власності позичальника або/та майнового поручителя, чи здійснити інші дії, письмово погоджені з банком.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" 05 червня 2008 року укладений договір іпотеки № ML-301/241/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. за реєстровим № 8430, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Також в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 05 червня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № SR-301/241/2008, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
27 січня 2012 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого АТ "ОТП Банк" відступив права, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна", відповідно, прийняв права кредитора за кредитним договором від 05 червня 2008 року № ML-301/241/2008.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2013 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року № ML-301/241/2008 в сумі 65 211,95 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить суму в розмірі 520 652,21 грн.
На виконання зазначеного рішення суду 28 серпня 2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська видані виконавчі листи № 206/5113/13-ц.
Відповідно до листа ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 02 жовтня 2018 року № 700/14-4-3/ позивача ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором № ML-301/241/2008 та зазначено, що за умови погашення заборгованості за кредитним договором № 001/3376/08 в повному обсязі в розмірі 325,76 грн, погашення заборгованості за кредитним договором № ML-301/241/2008 боргу в розмірі 270 000,00 грн, а також відшкодування витрат на претензійно-правову роботу в сумі 5 000,00 грн погоджено вивести забезпечення з реєстру обтяжень та зупинити претензійно-правову роботу за основним боржником. Погоджено видати лист відносно відсутності претензій стосовно заставного майна.
Відповідно до копій квитанцій встановлено, що ОСОБА_1 перераховано на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" кошти в сумах: 5 000,00 грн, 270 000,00 грн, 325,76 грн.
30 жовтня 2018 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направлено лист № 700/14?4-3/ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко В. Г. про виключення запису з Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 у зв`язку із погашенням заборгованості за кредитним договором в розмірі 270 000,00 грн.
Листом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 31 жовтня 2018 року позивача ОСОБА_1 повідомлено про те, що станом на 31 жовтня 2018 року квартира не є заставним майном ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та про відсутність будь-яких претензій, вимог щодо вказаного майна.
06 серпня 2019 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" укладений договір факторингу № 06082019п, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" перейшло право вимоги від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором від 05 червня 2008 року№ ML-301/241/2008, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк".
Відповідно до копії платіжного доручення від 06 серпня 2019 року № 310 ТОВ "ФК "УкрФінасГруп" на виконання умов вказаного договору факторингу перерахувало на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" кошти у сумі 207 742,10 грн.
09 серпня 2019 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення прав вимоги та 29 жовтня 2019 року - лист-відповідь на заяву ОСОБА_1, до якого долучено копії документів.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2020 року задоволено заяву ТОВ "ФК "УкрФінансГруп" про заміну стягувача за виконавчими листами № 206/5113/13-ц, виданими 28 серпня 2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на ТОВ "ФК "УкрФінансГруп".