Постанова
Іменем України
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 373/890/20
провадження № 61-13775св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
третя особа - служба у справах дітей Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, про виселення
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року у складі судді Опанасюка І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулося до суду з позовом, у якому просило виселити відповідачів та всіх інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" посилалося на те, що 06 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 27 000,00 дол. США на строк до 06 листопада 2017 року. Цього ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку передано житловий будинок АДРЕСА_1 . У визначений кредитним договором строк ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим банк звернувся до нотаріуса із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Виконавчим написом від 18 вересня 2018 року звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців. У зв`язку з цим просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області рішенням від 13 травня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки будинок, з якого позивач просить виселити відповідачів, придбаний не за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення. Крім того, предмет іпотеки є єдиним місцем проживання малолітніх дітей, а тому втручання у право особи на житло шляхом виселення відповідачів не буде співрозмірним з переслідуваною законною метою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 13 липня 2021 року рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, встановивши, що будинок, з якого позивач просить виселити відповідачів, придбаний не за рахунок кредиту, отриманого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", повернення якого забезпечене іпотекою цього житлового приміщення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі мають інше житло, оскільки позов не обґрунтовувався такими підставами і, відповідно, такі обставини та докази не досліджувалися та не встановлювалися судом першої інстанції при ухваленні рішення. Також суд апеляційної інстанції не прийняв новий доказ щодо наявності у відповідачів іншого житла, долучений позивачем до апеляційної скарги, оскільки позивач не заявляв клопотання про долучення такого доказу, а також не надав доказів поважних причин його неподання до суду першої інстанції.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У серпні 2021 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 та постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18, від 15 серпня 2018 року у справі № 595/1271/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 638/13030/13-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що виселення проводиться тільки з наданням іншого житлового приміщення, яке повинно бути зазначене у рішенні суду, позивач заявив вимоги без зазначення іншого житлового приміщення. Крім того, при ухваленні оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій не врахували та не перевірили наявність у відповідачів іншого нерухомого майна, оскільки відповідачі мають інше житло для постійного проживання та безпідставно не звільняють займане приміщення на вимогу кредитора. Також скарга містить доводи про неврахування судами того, що частина друга статті 109 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) не підлягає застосуванню при розгляді цієї справи, та не зобов`язують АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надати відповідачам інше постійне жиле приміщення і зазначити його у позовній заяві, тим більше у випадку коли відповідачі таке житло мають на праві власності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 вересня 2021 року справа № 373/890/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що 06 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (далі - ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК"), правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № K3PWGA15006683.
Згідно з пунктом 7.1 кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 27 000,00 дол. США зі строком повернення до 06 листопада 2017 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" і ОСОБА_1 06 листопада 2017 року був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку житловий будинок загальною площею 72,40 кв. м, житловою площею 30,60 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору АТ КБ ""ПРИВАТБАНК" звернулося до приватного нотаріуса з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, а 18 вересня 2018 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме зазначений житловий будинок.
Також із матеріалів справи відомо, що будинок, який передано в іпотеку, ОСОБА_1 придбав не за рахунок кредиту (позики) банку, а набув у власність на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької державної нотаріальної контори Герасько С. І.
2. Мотивувальна частина