1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 925/331/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

прокурора - Красножон О.М.,

позивача - Птухи В.І.,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Руденко М.А., Владимиренко С.В.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2020 (суддя Довгань К.І.)

у справі №925/331/20

за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до 1. Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - Департамент, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" (далі - ТОВ "Каштан Плюс", відповідач-2) про визнання недійсним договору поставки товару від 04.03.2020 №26.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин укладений внаслідок поділу предмета закупівлі для уникнення проведення процедури проведення відкритих торгів, що суперечить нормам Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про те, що сторони укладаючи спірний договір переслідували виключно власні цілі та інтереси, а не дотримувалися принципів добросовісності і розумності.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.05.03.2019 за наслідками процедури публічної закупівлі №UA-2019-01-15-001627-b між Департаментом, як замовником, та ТОВ "Каштан-Плюс", як постачальником, укладено договір поставки товару №02, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити, а замовник прийняти і оплатити товар (Зернові культури та картопля, Код ДК 021:2015: 03210000-6) за асортиментом і цінами, визначеними у специфікації. За умовами пункту 10.2 цього договору закінчення терміну його дії визначено 05.03.2020.

2.2.20.01.2020 сторонами було укладено додаткову угоду №11 до цього договору, якою в порядку частини п`ятої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" змінена ціна договору на суму 3280296,12 грн, з яких фінансування 2020 року - 705217,49 грн. Ціна за одиницю товару з 11.10.2019 визначалась - 15,25 грн/кг.

2.3.02.01.2020 відповідачем-1, як замовником, оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA -2020-01-02-000372- b щодо товару (Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля) кількістю 314756 кг, строком поставки до 01.04.2021. З зазначенням розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі - 4705602,20 грн.

2.4.31.01.2020 відповідачем-2 було подано пропозицію про участь у вказаній процедурі закупівлі.

2.5.02.02.2020 замовник відмінив ці торги в порядку абзацу 5 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі"; пункту 1 розділу VI Тендерної документації з підстав подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.

2.6.03.02.2020 відповідачем-1, як замовником, оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2020-02-03-000729-а товару (Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля) кількістю 314756 кг, строком поставки до 01.04.2021 з зазначенням розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі - 4705602,20 грн.

2.7.05.03.2020 замовник відмінив вказані торги на підставі абзацу 5 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі"; пункту 1 розділу VI Тендерної документації з підстав подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.

2.8.06.03.2020 замовником оприлюднено повідомлення про намір укласти договір поставки з відповідачем-2 із застосуванням переговорної процедури (пункт 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі").

2.9.04.03.2020 між Департаментом (замовник) та ТОВ "Каштан Плюс" (постачальник) укладено договір поставки №26 (далі - договір), згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти і оплатити поставку картоплі згідно ДК 021:2015: 15310000-4 - Картопля та картопляні вироби за асортиментом, цінами і кількістю, зазначеними у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною. У пункті 3.2 договору сторонами узгоджено, що ціна за цим правочином становить 199973,25 грн з ПДВ.

Згідно зі специфікацією до договору постачальник зобов`язується поставити картоплю в кількості 13113 кг, вартістю за один кг продукції 15,25 грн та загальною вартістю 199973,25 грн. Договір вважається укладеним і вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, його дія припиняється у разі закінчення терміну дії - 31.12.2020, за згодою сторін та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (пункти 10.1, 10.2 договору).

2.10.Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом прокуратура зазначила, що станом на час укладення договору поставки №26 від 04.03.2020 продовжував діяти попередній договір поставки від 05.03.2019 №02 з аналогічним предметом закупівлі, а тому поставка картоплі до закладів дошкільної освіти міста Черкас повинна була здійснюватися за його умовами. Також прокурор стверджував, що відповідач-1 до закінчення процедури закупівлі №UA-2020-02-03-000729-а картоплі, кількістю 314756 кг на суму 4705 602,20 грн (замовник відмінив ці торги 05.03.2020), 04.03.2020 уклав договір на закупівлю аналогічного товару у кількості 13113 кг, загальною вартістю 199973,25 грн з ПДВ. Наведене, на переконання прокуратури, свідчить про здійснення поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, що суперечить приписам частини сьомої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" та є підставою для визнання його недійсним на підставі частини першої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Черкаської області рішенням від 09.12.2020 у справі №925/331/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, в задоволенні позову відмовив повністю.

3.2.Судові рішення обґрунтовані тим, що:

- оскільки предмет спірної угоди становив поставку товару у кількості 13113 кг, у той час, як згідно з процедурами закупівлі UA-2020-01-02-000372-b від 02.01.2020, UA-2020-02-03-000729-а від 03.02.2020, UA-2020-03-06-001337-b від 06.03.2020, замовник потребував закупівлі картоплі у кількості 314756 кг, то укладений договір не забезпечував, та не міг забезпечити потреби замовника у відповідному товарі без проведення процедури публічної закупівлі. Водночас докази того, що після укладення оспорюваного договору замовник уклав ще один, чи декілька аналогічних, сумарний предмет яких задовольнив потребу у закупівлі картоплі в кількості 314756 кг, у суду відсутні, а тому посилання на процес "поділу" предмету закупівлі є безпідставними;

- укладення оспорюваного договору не було спрямоване на уникнення процедури закупівлі відповідного товару, оскільки дії, спрямовані на її проведення, здійснювались замовником, починаючи з 02.01.2020. Тобто процедура відбулась, і, відповідно, такі дії не можуть свідчити про порушення положень частини сьомої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі";

- спрямованість оспорюваного договору - це забезпечення безперебійної поставки продуктів харчування у дошкільні навчальні заклади міста, з урахуванням того, що строк дії попереднього договору завершився 05.03.2020, але процедура закупівлі на 2020 рік не могла бути проведена, починаючи з 02.01.2020;

- прокурором не доведено порушення принципу максимальної економії при здійснення оспорюваної закупівлі, оскільки поставка за оспорюваним договором здійснювалась за тією ж ціною одиниці товару, що була визначена і у попередньому аналогічному договорі в редакції додаткових угод (15,25 грн/кг);

- прокурором не доведено порушення принципу добросовісної конкуренції, оскільки відповідач-1 двічі приймав рішення про відміну торгів щодо закупівлі картоплі саме з підстав відсутності необхідної кількості цінових пропозицій учасників, що не може свідчити про жорстку конкуренту боротьбу у цій сфері, на шкоду якій пішло укладення оспорюваного договору.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2020 у справі №925/331/20 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4.2.Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.05.2021 у справі №902/347/20 щодо застосування статей 2, 3, 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

4.3.Скаржник зазначає, що Департамент здійснив поділ предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову. За доводами прокурора, вказані обставини підтверджуються подальшим укладенням відповідачами договору від 21.07.2020 щодо поставки картоплі з терміном дії до 31.12.2020. Крім того скаржник вказує, що вибір постачальника був здійснений замовником без урахування існуючої на той час ціни на ринку відповідної продукції та без будь-якого обґрунтування укладення оспорюваного договору поза межами основної процедури закупівлі. Зазначене, за висновками прокурора, призвело до обмеження конкуренції та порушення принципів здійснення закупівель, таких як відкритість, прозорість, максимальна економія та ефективність закупівлі.

4.4.Від представника ТОВ "Каштан Плюс" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, яке вмотивовано тим, що правовідносини у цій справі та справі №902/347/20, на яку посилається прокурор в касаційній скарзі, не є подібними.

4.5.Крім того, відповідач-2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

5.2.Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

5.3.Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.4.Тобто, в силу припису зазначеної статті, правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача/прокурора.

5.5.Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

5.6.З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

5.7.Вказаний Закон застосовується, зокрема, до установ, які забезпечують потреби територіальної громади як замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (пункт 9 частини першої статті 1, частина перша статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі").

5.8.За змістом частини сьомої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

5.9.Аналізуючи зазначену норму, Суд приходить до висновку, що під її заборону підпадає вчинення дій щодо поділу предмета закупівлі, які за своїм характером спрямовані саме на уникнення проведення відповідної публічної процедури. Тобто, такі дії мають своїм результатом отримання замовником товарів, робіт, послуг без проведення процедури публічної закупівлі. Відтак, визначальним у цьому аспекті є саме наявність у замовника мети на уникнення процедури відкритих торгів.

5.10.Поряд з цим, як встановлено попередніми судовими інстанціями, прокурором не доведено, що оспорюваний договір суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

5.11.Так, попередні судові інстанції встановили, що укладення договору від 04.03.2020 №26 не було спрямоване на уникнення проведення процедури закупівлі відповідного товару, оскільки дії замовника, спрямовані на її проведення, здійснювались останнім починаючи з 02.01.2020, втім укладення відповідного договору не відбулося з підстав подання для участі в закупівлі менше двох тендерних пропозицій.

5.12.Водночас, враховуючи, що строк дії попереднього договору на постачання картоплі закінчувався 05.03.2020, укладення 04.03.2020 за переговорною процедурою оспорюваного договору, який не міг забезпечити потреби замовника у відповідному товарі без проведення у подальшому процедури публічної закупівлі, оскільки, предмет оспорюваної угоди становив поставку товару у кількості 13113 кг, у той час, як згідно з виділеним бюджетним фінансуванням, замовник потребував закупівлі картоплі у кількості 314756 кг, свідчить про те, що метою вчинення цього правочину було забезпечення безперебійного постачання продуктів харчування у дошкільні навчальні заклади міста, а не уникнення конкурсної процедури публічної закупівлі товару.

5.13.Посилання прокурора на процедуру закупівлі UA-2020-05-20-006751-C та укладений за її наслідками договір від 21.07.2020 щодо поставки картоплі з терміном дії до 31.12.2020, як на підставу для висновку про поділ предмета закупівлі та вчинення спірного договору з метою уникнення проведення відкритих торгів, колегія суддів відхиляє, оскільки: по-перше, укладення вказаного договору не спростовує наведені вище обставини необхідності відповідачу-1 забезпечити безперебійне постачання продуктів харчування у дошкільні навчальні заклади та укладення з цією метою оспорюваного договору; по-друге, сам факт укладення зазначеного договору з проведенням процедури публічної закупівлі свідчить як раз про те, що замовник не мав наміру уникнути та не уникнув закупівлі картоплі за процедурою, визначеною Законом України "Про публічні закупівлі".

5.14.Щодо посилання прокурора на те, що вибір постачальника був здійснений замовником без урахування існуючої на той час ціни на ринку відповідної продукції, а укладення оспорюваного договору мало наслідком обмеження конкуренції та порушення принципів здійснення закупівель, таких як відкритість, прозорість, максимальна економія та ефективність закупівлі, колегія суддів зазначає таке.

5.15.Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено загальні принципи здійснення закупівель, серед яких: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

5.16.Абзацом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.

5.17.Колегія суддів зазначає, що оскільки поставка за оспорюваним договором здійснювалась за тією ж ціною одиниці товару, що була визначена і у попередньому аналогічному договорі в редакції додаткових угод (15,25 грн/кг), і прокурором не доведено, що вказана ціна на момент укладення договору не відповідала звичайним ринковим цінам, доводи прокурора про порушення принципу максимальної економії є безпідставними.

5.18.Крім того прокурором не доведено порушення принципу добросовісної конкуренції, адже з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 двічі приймав рішення про відміну торгів на закупівлю картоплі саме з підстав відсутності необхідної кількості цінових пропозицій учасників, що не може свідчити про жорстку конкуренту боротьбу у цій сфері, на шкоду якій пішло укладення оспорюваного договору.

5.19.Також, попередніми судовими інстанціями під час вирішення спору досліджено та враховано, що:

- відкритість і прозорість при укладенні договору від 04.03.2020 №26 дотримана шляхом його публікації на веб-порталі уповноваженого органу;

- оцінка тендерних пропозицій при проведенні закупівель не здійснювалась;

- доказів вчинення відповідачами корупційних діянь чи зловживань прокурором суду не надано.

5.20.Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків про недоведення прокурором порушення будь-яких принципів закупівель під час укладення оспорюваного договору і, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

5.21.Відносно доводів скаржника про неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.05.2021 у справі №902/347/20 щодо застосування статей 2, 3, 36 Закону України "Про публічні закупівлі" колегія суддів зазначає таке.

5.22.У вказаній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про задоволення позову, Суд зазначив, що судами неправильно застосовані норми матеріального права - приписи Закону України "Про публічні закупівлі" та не враховано ними ж встановлені обставини про те, що Відділ освіти здійснив поділ предмета закупівлі на частини, а саме, комплекту шкільних меблів на частини (предмет закупівлі за ДК 021:2015 код 391600001 - Шкільні меблі поділено окремо на закупівлю стільців ДК 021:2015 код 391100006 та столів ДК 021:2015 код 39160000-1), у зв`язку з чим предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики відрізняються від вимог, що були визначені Відділом освіти у тендерній документації. Вказане суперечить приписам пункту 7 статті 2 наведеного Закону. Суд вказав, що знайшли своє підтвердження доводи першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, викладені у касаційній скарзі, відповідно до яких при визначеній законодавством забороні придбання товарів без проведення відповідних процедур та укладення договорів, Відділом освіти здійснено закупівлю меблів для навчальних кабінетів початкової школи (столів і стільців) із використанням різних кодів Єдиного закупівельного словника за двома договорами, без застосування переддоговірної процедури за наявності умов, визначених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначене є порушенням принципів здійснення закупівель за бюджетні кошти в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

5.23.Тобто у вказаній справі здійснення замовником поділу предмета закупівлі було спрямовано на уникнення відповідної публічної процедури взагалі, а укладення оспорюваного договору відбулося із порушенням принципів здійснення закупівель за бюджетні кошти в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

5.24.Водночас, у цій справі №925/331/20 укладення спірного договору було обумовлено необхідністю забезпечити безперебійне постачання картоплі у дошкільні навчальні заклади до моменту укладення за процедурою відкритого конкурсу договору, який би забезпечив весь необхідний обсяг цього товару згідно з відповідним виділеним бюджетним фінансуванням на вказані цілі.

5.25.З огляду на зазначене, постанова Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №902/347/20 прийнята за іншої, ніж у справі, що розглядається, фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за сукупності інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та зібраних і оцінених судами у таких справах доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення.


................
Перейти до повного тексту