ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3200/17(916/2791/13)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі:
Одеської міської ради - не з`явилися,
Виконавчого комітету Одеської міської ради - не з`явилися,
прокурор Офісу генерального прокурора - Штін Д.С. (посвідчення № 055276 від 07.02.2020),
відповідач - Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море",
представник відповідача - Новікова Т.О. (довіреність № б/н від 02.08.2021),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:
ОСОБА_1 - не з`явилася,
ОСОБА_2 - не з`явилася,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" - не з`явилися,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос",
представник третьої особи - Колосюк В.А. (довіреність № б/н від 30.12.2020),
Акціонерне товариство "Сбербанк" - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні (у режимі відеоконференції) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 01.07.2021
у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючий), Беляновського В.В.,
Філінюка І.Г.,
у справі за позовом
заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
Виконавчого комітету Одеської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:
ОСОБА_1
ОСОБА_2
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Публічне акціонерне товариство "Імексбанк"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"
Акціонерне товариство "Сбербанк"
про зобов`язання знести самовільно побудовану споруду
в межах справи за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані"
до Публічного акціонерного товариства "Туристично-Виробнича фірма "Чорне Море"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2013 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради та Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Туристично - виробнича фірма "Чорне море" (далі - ВАТ "ТВФ "Чорне Море"), в якому просив суд зобов`язати відповідача знести самовільно побудовану споруду, а саме приміщення паркінгу, яке знаходиться на території, прилеглій до житлових будинків №№ 55, 57, за адресою: місто Одеса, вул. Рішельєвська та вул. М. Арнаутська, 52.
1.1. В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що в ході проведення перевірки законності будівництва нежитлового об`єкту виявлено початок будівельних робіт без відповідного дозволу та без оформлення документів на будівництво. Прокурор зауважив, що виданий Інспекцією ДАБК дозвіл від 29.12.2007 № 583/07 стосується будівельних робіт з реконструкції двоповерхової частини готелю з надбудовою поверху по вул. Рішельєвській, 57, однак за цією адресою знаходиться двоповерховий житловий будинок з квартирами приватної власності, власники яких не давали згоду на будь-яку реконструкцію. При цьому, 20.12.2001 укладено договір оренди земельної ділянки, однак пунктом 4 цієї угоди встановлено заборону будівництва на земельній ділянці; спірними спорудами готелю, які знаходяться впритул до житлових будівель, зайнято ділянку, необхідну для належного обслуговування та експлуатації сусідніх житлових будівель; самовільно побудована споруда функціонує, однак в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства не здавалась.
1.2. Позовна заява обґрунтована посиланням на приписи статті 80, частини другої статті 116, статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частини першої статті 35 Закону України "Про охорону земель", частину другу статті 376, статті 319, пункту 2 частини другої статті 331, статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 34, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 2, 5, 12 Закону України "Про основи містобудування", Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету міністрів України №461 від 13.04.2011.
2. Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст попередніх (до нового розгляду) судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2014 у справі №916/2791/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3.1. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2017 у справі №916/2791/13 судові рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані із направленням справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
3.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2017 у справі №916/2791/13 у задоволенні позову відмовлено.
3.3. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2017 у справі № 916/2791/13 в частині позовних вимог заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області скасовано, провадження в цій частині вимог закрито, в решті рішення залишено без змін, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:
"У задоволенні позову заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради - відмовити.
Провадження у справі за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю в Одеській області закрити".
Розгляд справи Великою Палатою Верховного Суду, підстави направлення справи на новий розгляд
4. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2017 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 916/2791/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради до АТ "ТВФ "Чорне Море" про зобов`язання знести самовільно побудовану споруду скасовано;
справу в цій частині позовних вимог Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області;
у решті рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2017 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі №916/2791/13 залишено без змін.
4.1. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди попередніх інстанцій не врахували відомостей щодо документа державної реєстрації такого права в порушення умов надання в користування землі, на якій здійснено забудову, а також встановлених договором обмежень щодо її забудови та передбачених законодавством правил і порядку здійснення такої забудови; не надали оцінки наявним доказам та не встановили обставини щодо відповідності чи невідповідності об`єкта (приміщення паркінгу, яке знаходиться на території, прилеглій до житлових будинків № 55, 57 за адресою: місто Одеса, вул. Рішельєвська та вул. М. Арнаутська, 52) встановленим законодавчо ознакам самочинності, які є істотними для правильного вирішення цього спору (том 19, а. с. 52 - 69).
4.2. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосовуючи до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, суди на підставі зібраних доказів мали проаналізувати:
1) чи здійснює власник земельної ділянки, який звернувся до суду, втручання відповідно до приписів національного законодавства у право відповідача як її орендаря на мирне володіння майном останнього, зокрема з огляду на норми права у сфері містобудування й охорони культурної спадщини;
2) чи переслідує таке втручання власника земельної ділянки через здійснення відповідачем самочинного будівництва на орендованій ним земельній ділянці легітимну мету, зокрема, чи є вимога власника цієї ділянки зобов`язати відповідача знести самовільно побудовану на такій ділянці споруду заходом з контролю власником за користуванням його ділянкою відповідно до загальних інтересів, у тому числі інтересів в охороні культурної спадщини;
3) чи є захід із втручання у право відповідача пропорційним визначеній меті (зокрема з огляду на те, що законодавче визначення правових наслідків самочинного будівництва ґрунтується на пріоритеті захисту прав власника земельної ділянки над інтересами орендаря, який хоче спорудити певний об`єкт на цій ділянці), та чи не становитиме для відповідача задоволення вимоги про знесення самочинно побудованої на чужій земельній ділянці споруди такого індивідуального тягаря, який є надмірним з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема з урахуванням поведінки відповідача у відносинах з власником земельної ділянки, а також суспільних інтересів у збереженні культурної спадщини.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення за результатами нового розгляду
5. Рішенням від 13.01.2021 Господарський суд Одеської області у задоволенні позову заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов`язання знести самовільно побудовану споруду відмовив (том 21, а. с. 126 - 147).
5.1. Місцевий суд під час розгляду справи дійшов висновку, що факт набуття ПАТ "ТВФ "Чорне море" права власності на об`єкт нерухомого майна, який був визнаний державою шляхом державної реєстрації такого права, надає власнику право на захист його права власності у загальному порядку.
5.2. Суд зазначив, що наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення учасників справи з вимогами щодо перебудови спірного об`єкту нерухомості.
5.3. Місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 376 ЦК України, оскільки прокурором не доведено наявність факту неможливості перебудови об`єкту нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами; не доведено наявність відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від такої перебудови, оскільки знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за цієї умови .
5.4. Суд зазначив, що власник земельної ділянки здійснює втручання у право відповідача як орендаря на мирне володіння майном останнього, однак таке втручання не переслідує легітимну мету, а задоволення позову про знесення самовільно побудованої споруди матиме наслідком втручання у право на майно, що зумовить порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на останнього, а відтак буде непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу.
5.5. Суд зазначив, що внаслідок звернення стягнення ПАТ "Імексбанк" на об`єкт будівництва за рішенням суду та реєстрацію права власності на цей об`єкт в подальшому за іншою особою - ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК "Геліос", скаржник) за договором про відступлення права вимоги та позасудового звернення стягнення на це майно, задоволення позову може вплинути на права третьої особи та матиме наслідком втручання у її право на майно, яке зумовить порушення статті 1 Першого Протоколу.
5.6. Крім того, місцевим судом встановлено, що прокурором подано позов в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі виконавчого комітету Одеської міської ради та Інспекції ДАБК.
Разом з тим, постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019, залишеною в цій частині без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020, провадження за позовом прокурора в інтересах Інспекції ДАБК закрито. З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання ПАТ "ТВФ "Чорне море" знести спірне приміщення паркінгу.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
6. Постановою від 01.07.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 ;
рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 скасував;
прийняв нове рішення, яким позов заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання ПАТ "ТВФ "Чорне море" за власний рахунок знести самовільно побудовану споруду задовольнив;
зобов`язав ПАТ "ТВФ "Чорне море" (код ЄДРПОУ 02573556) за свій власний рахунок знести самовільно побудовану споруду - приміщення паркінгу, що знаходиться на території, прилеглій до житлових будинків №№ 55, 57, за адресою: місто Одеса, вул. Рішельєвська та вул. М. Арнаутська, 52;
стягнув з ПАТ "ТВФ "Чорне море" (код ЄДРПОУ 02573556) до державного бюджету судовий збір за подачу позовної заяви на суму 1 147, 00 грн;
стягнув з ПАТ "ТВФ "Чорне море" (код ЄДРПОУ 02573556) до державного бюджету судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 720, 50 грн (том 23, а. с. 89 - 120).
6.1. За результатами розгляду справи апеляційний господарський суд встановив таке:
- відповідно до свідоцтва про право власності № 008050 від 12.05.2000, виданого на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеського міськвиконкому 28.04.2000 № 426, будівлі готельного комплексу, розташованого в м. Одесі по вул. Рішельєвській, 59, належать ВАТ "ТВФ "Чорне море";
- 20.12.2001 між Одеською міською радою (Орендодавець) та АТ "ТВФ "Чорне море" (Орендар) укладено договір про право тимчасового користування землею на умовах оренди, за умовами якого Орендодавець на підставі статей 3,10 ЗК України, Закону України "Про оренду землі", рішення Одеської міської ради № 975-ХХІІІ від 28.04.2000 та рішення Одеської міської ради №2718-ХХІІІ від 15.10.01 надав, а Орендар прийняв у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 3 417 кв. м, що; знаходиться у місті Одесі по вулиці Рішельєвська, 59 за рахунок земель міста та згідно з планом земельної ділянки (Додаток №1).
- рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.07.2007 № 877 АТ "ТВФ "Чорне море" надано дозвіл на проектування та реконструкцію будівлі по вул. Рішельєвській, 57 для розміщення торгового комплексу і допоміжних приміщень після оформлення документів на землекористування згідно з чинним законодавством;
- 29.12.2007 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Одеси (далі- Інспекція ДАБК) видано АТ "ТВФ "Чорне море" дозвіл № 583/07 на виконання будівельних робіт з реконструкції 2-х поверхової частини будівлі готелю з надбудовою поверху по вул. Рішельєвській, 57 відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №877 від 26.07.2007;
- 21.03.2012 Інспекцією ДАБК винесено припис № 138 про усунення порушень містобудівного законодавства та припинення виконання робіт на об`єкті у зв`язку з наданням АТ "ТВФ "Чорне море" недостовірної інформації щодо обмежень у вигляді заборони на будівництво, передбаченої в договорі про право тимчасового користування землею на умовах оренди від 20.12.2001, укладеного з Одеською міською радою;
- 17.06.2013 Інспекцією ДАБК винесено припис № 569 з вимогою привести у відповідність до чинного законодавства документацію на об`єкт незавершеного будівництва;
- 16.08.2013 Одеська міська рада та ПАТ "ТВФ "Чорне море" уклали договір про внесення змін до договору про право тимчасового користування землею на умовах оренди, п. 1.1. якого передбачено, що орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішень Одеської міської ради № 972-XXIII від 28.04.2000, № 2718- XXIII від 15.10.2001 та № 2692-VI від 21.12.2012 передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3 417 кв. м, розташовану у місті Одесі по вул. Рішельєвській, 59, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору. При цьому, пунктом 8.1. зазначеного договору сторони визначили, що відповідно до статей 99, 111 ЗК України на земельну ділянку поширюються заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту (без затвердженої за встановленим порядком проектної документації - діє на всю площу земельної ділянки), заборона провадження окремих видів діяльності (заборона будівництва та реконструкції об`єкта без відповідного дозволу згідно з діючим законодавством - діє на всю площу земельної ділянки, заборона будівництва без містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки з урахуванням планувальних рішень району - діє на всю площу земельної ділянки);
- право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2013 номер запису 2150081 (витяг № 8101475) відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію майнових прав та їх обтяжень";
- 17.06.2013 та 25.06.2013 Інспекцією ДАБК винесено припис № 569 та постанову №144 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке укладається у використанні об`єкту не введеного в експлуатацію, відповідно до якої АТ "ТВФ "Чорне море" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 6 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 103 230 грн. Судом також встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 по справі № 815/5005/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано зазначену постанову Інспекції ДАБК у зв`язку із недоведеністю належними доказами. Водночас судом відмовлено у задоволенні позову в частині скасування припису від 17.06.2013 №569, оскільки дія припису вичерпана його виконанням;
- постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 у справі № 815/8541/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015, відмовлено у задоволенні позову прокуратури Приморського району міста Одеси в інтересах Одеської міської ради до інспекції ДАБК в Одеській області про визнання протиправним рішення інспекції ДАБК в Одеській області від 26.10.2011 про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт (реконструкції) № ОД 08311064981, поданої ПАТ "ТВФ "Чорне море" щодо спірного об`єкта нерухомості, скасування рішення відповідача від 26.10.2011 про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт (реконструкції) № ОД 08311064981;
- 10.02.2014 Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність спірного об`єкта до експлуатації;
- 28.03.2014 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області видано АТ "ТВФ "Чорне море" свідоцтво про право власності з індексним номером 19675744 на торговельно-допоміжну прибудову загальною площею 3 184, 9 кв. м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59-А (відомості щодо реєстрації за відповідачем права власності на торговельно-допоміжну прибудову були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2017 у справі №916/516/16 задоволено позовні вимоги ПАТ "Імексбанк" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Мідель" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №11/14 від 20.03.2014, звернуто стягнення на нерухоме майно, до переліку якого включено також спірну прибудову;
- 25.05.2020 на підставі іпотечного договору з майновим поручителем від 31.03.2014 та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 05.11.2019, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Геліос", проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна за № 325296251101 торговельно-допоміжної прибудови загальною площею 3184, 9 кв. м, розташованої за адресою: місто Одеса, вул. Рішельєвська, 59-А, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д.В. згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 52368541 від 25.05.2020).
6.2. Апеляційний суд, надаючи оцінку договору про право тимчасового користування землею, укладеному 20.12.2001 між Одеською міською радою та АТ "ТВФ "Чорне море", та внесеним до нього 16.08.2013 змінам, а також рішенню Одеської міської ради №2692-VI від 21.12.2012, на підставі якого 16.08.2013 Одеська міська рада та ПАТ "ТВФ "Чорне море" уклали договір про внесення змін до договору про право тимчасового користування землею на умовах оренди, дійшов висновку, що Одеська міська рада приймала рішення про внесення змін до договору від 10.01.2002 за № 527/30 в частині зміни назви орендаря, нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати.
Разом з тим, рішенням Одеської міської ради № 2692-VI від 21.12.2012 не передбачено внесення змін до договору від 10.01.2002 за № 527/30 в іншій частині, ніж визначено в пункті 1 рішення міської ради, рішенням Одеської міської ради не вирішувалося питання щодо відведення земельної ділянки прибудинкової території для забудови, тому суд дійшов висновку, що земельна ділянка прибудинкової території, що обмежена житловими будинками № № 55, 57 по вул. Рішельєвській та вул. Малій Арнаутській і готелем "Чорне море" (вул. Рішельєвська, 59), передавалася в оренду ПАТ "ТВФ "Чорне море" саме для експлуатації та обслуговування готельного комплексу, а не для проведення будівництва торгового комплексу і допоміжних приміщень готелю "Чорне море". Окрім того, відповідачем не було надано інших належних та допустимих доказів того, що зазначена земельна ділянка була відведена для забудови.
6.3. З урахуванням положень частин першої, третьої статті 375 ЦК України, пункту ґ) частини першої статті 95, частин першої, другої статті116, частини першої статті 123 ЗК України, частини першої статті 25 Закону України "Про оренду землі", апеляційний суд дійшов висновку про те, що обов`язковим документом, який надає право здійснювати будівництво на орендованій земельній ділянці із земель комунальної власності, є дозвіл органу місцевого самоврядування на забудову ділянки, оформлений рішенням відповідного органу про відвід земельної ділянки під будівництво. Разом з тим, у ПАТ "ТВФ "Чорне море" документ, що надає право здійснювати будівництво паркінгу на орендованій ним земельній ділянці на момент розгляду справи судом був відсутній.
6.4. Апеляційний суд, з огляду на зазначені у листі інспекції ДАБК в Одеській області ДАБІ України вих. № 05/1-6793 від 15.08.2013 обставини, дійшов висновку про те, що ПАТ "ТВФ "Чорне море" отримало дозвіл на будівництво спірного об`єкту з грубим порушенням державних будівельних норм. При цьому, такі порушення не усунуто відповідачем у подальшому, не виконано вимоги рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради 26.07.07 № 877 та не оформлено документи на землекористування відповідно до вимог чинного законодавства.
6.4.1. Суд зауважив, що в рішенні виконкому ОМР № 877 від 26.07.2007 об`єктом реконструкції є будівля по вул. Рішельєвській, 57, а метою реконструкції є розміщення торгового комплексу та допоміжних приміщень готелю, а не паркінгу на 88 місць. При цьому, будівництво розпочато впритул до п`яти житлових будинків з істотним порушенням будівельних норм. З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про здійснення відповідачем самовільної реконструкції спірного приміщення, без узгодження проектної документації й одержання дозволу на її здійснення, чим порушено вимоги статті 5 Закону України "Про основи містобудування", статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 34, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
6.5. Судом встановлено, що спірний об`єкт будівництва знаходиться в комплексній охоронній зоні Центрального історичного ареалу міста Одеси, встановленої історико-архітектурним опорним планом міста Одеси, затвердженим наказом Міністерства культури і туризму № 728/0/16-08 від 20.06.2008, та в межах охоронної зони пам`ятки архітектури місцевого значення, занесеної до Державного реєстру нерухомих пам`яток України - будинку по вулиці Рішельєвській, 55. Разом з тим, враховуючи положення статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пункту 17 частини другої статті 5, частини третьої статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", до матеріалів справи відповідачем не було надано відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини на проведення будівельних робіт.
6.6. Суд зауважив, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ПАТ "ТВФ "Чорне море" легітимізувало об`єкт самовільного будівництва у порядку, встановленому частиною третьою статті 376 ЦК України, тому у ПАТ "ТВФ "Чорне море" не виникло право власності на спірний об`єкт і тому таке право не могло бути передане в подальшому ТОВ "ФК "Геліос". При цьому, доводи ТОВ "ФК "Геліос" про набуття права власності на спірний об`єкт спростовується рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 916/3200/17(916/2146/20), та відповідно до якого місцевим судом скасовано рішення державного реєстратора Мерзлікіна Д.В. про державну реєстрацію прав та їх обмежень щодо спірного об`єкта.
6.7. Апеляційний суд зазначив про необґрунтованість висновків місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність факту неможливості перебудови спірної будови. Суд зауважив, що виходячи з приписів частини четвертої статті 376 ЦК України, відсутність письмової згоди власника (орендодавця) на забудову земельної ділянки, передбаченої статтею 25 Закону України "Про оренду землі", є достатньою підставою для прийняття судом рішення про знесення самовільно побудованої споруди.
6.8. Виконуючи вказівки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у цій справі, апеляційний суд зазначив, що у цьому випадку відсутнє втручання у мирне володіння майном ПАТ "ТВФ "Чорне море", оскільки відповідач не набув права власності на об`єкт самовільного будівництва у передбаченому законом порядку, знесення такого об`єкту жодним чином не впливає на його право мирного володіння, а право відповідача на користування земельною ділянкою обмежене необхідністю отримання відповідного дозволу власника земельної ділянки, який орендарем в установленому законом порядку не отримано.
6.8.1. При цьому, звертаючись із позовною заявою про зобов`язання знести самовільно побудовану споруду, позивач переслідує легітимну мету, оскільки спірна споруда збудована за відсутності дозвільної документації, на земельній ділянці, що не була відведена для здійснення цієї мети, в комплексній охоронній зоні Центрального історичного ареалу міста Одеси, що порушує права землевласника, територіальної громади міста Одеса та суспільні інтереси щодо охорони культурної спадщини.
6.8.2. Суд зазначив, що зобов`язання знести самовільно побудовану споруду, є пропорційним визначеній меті, прямо передбачене частиною четвертою статті 376 ЦК України, а усунення незаконної забудови не є для відповідача надмірним індивідуальним тягарем, якщо порівнювати цей тягар зі шкодою, яка наноситься власнику земельної ділянки, територіальній громаді міста Одеса та суспільним інтересам щодо охорони культурної спадщини.
6.9. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду про те, що прокурором у позовній заяві не було зазначено підстави для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради та Виконавчого комітету та не доведено наявність обставин неналежного виконання органом місцевого самоврядування покладених на нього відповідних повноважень щодо незаконного будівництва нежитлового об`єкту, оскільки, з урахуванням положень статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на 17.10.2013, дату звернення прокурора з відповідним позовом), чинним законодавством було передбачено право прокурора на звернення до суду з відповідним позовом.
7. З урахуванням положень частини першої статті 264 ГПК України, апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "ФК "Геліос" про закриття апеляційного провадження, про що у судовому засіданні постановлено ухвалу у протокольній формі (відображено в протоколі судового засідання).
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
8. ТОВ "ФК "Геліос" 09.08.2021, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3200/17 (916/2791/13) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2021.
10. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2021 поновлено та відкрито касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 02.11.2021.
11. 25.10.2021 засобами поштового зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ПАТ "ТВФ "Чорне Море" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 задоволено.
12. Ухвалою від 02.11.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання ПАТ "ТВФ "Чорне Море" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;.
відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Геліос" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 916/3200/17(916/2791/13) на 16.11.2021, 11:45.
13. Від представника АТ "ТВФ "Чорне Море" адвоката Новікової Т.О. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Геліос", в якому адвокат просила касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову від 01.07.2021 скасувати, рішення місцевого суду від 13.01.2021 залишити в силі та без змін.
14. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №916/3200/17 (916/2791/13) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
15. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (16.11.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 16.11.2021.