ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/11059/2020
адміністративне провадження № К/9901/6309/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуюча суддя Зоркіна Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Григоров А.М., судді - Подобайло З.Г., Бартош Н.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (далі - ТОВ "Велотрейд") звернулось до суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11 серпня 2020 року №UA807000/2020/001532/2; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України від 10 серпня 2020 року № UA807170/2020/00896.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001532/2 від 11 серпня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00896 від 10 серпня 2020 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Велотрейд" судовий збір у розмірі 12440,00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Велотрейд" судового збору у розмірі 12440,00 грн, прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Велотрейд" 5696,60 грн в рахунок відшкодування судового збору; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, від 15 травня 2018 року у справі №809/1260/17, від 15 серпня 2019 року у справі №826/19400/15, від 19 червня 2019 року у справі №818/1220/17, де ВС дійшов висновку про наявність у митниці права витребувати від декларанта додаткові документи у разі наявності в ЄАІС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач, у розрізі підстав касаційного оскарження судових рішень, посилається на те, що митницею було правомірно розпочато процедуру консультацій та витребувано у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за декларацією позивача. За результатами поглибленої перевірки, митницею встановлено, що витрати на транспортування оцінюваних товарів, як обов`язкова складова митної вартості, декларантом не підтверджені належним чином. Звертає увагу, що надані позивачем документи є похідними від основного документу, на підставі якого позивачу надавалися послуги з перевезення, - договору транспортного експедирування, який не був поданий до митного оформлення разом митною декларацією. Зазначає, що на момент митного оформлення договір про транспортно-експедиційні послуги був у наявності у позивача, однак не був наданий митниці. Вважає, що наданий декларантом висновок експерта не можна вважати належним доказом на підтвердження ціни товару.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Велотрейд" є виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок (КВЕД 30.92).
У межах господарської діяльності позивачем 4 травня 2020 року укладено договір поставки продукції №04/05-2020 з TIANJIN TIGERBIKE CO., LTD, предметом якого є поставка частин та комплектуючих велосипеда відповідно до інвойсу чи додатків (специфікацій) до договору; термін дії договору - до 31 грудня 2025 року.
За умовами договору товар поставляється в Україну на умовах поставки FOX-Ксинанг, Китай (відповідно до "Інкотермс-2010"), якщо інше не передбачено в Інвойсі. Ціна на продукцію, умови оплати і поставки до цього Договору визначаються в Інвойсі (проформа інвойс) чи в додатках (специфікаціях) до договору. До договору сторонами було оформлено інвойс №HY-CK-202040 від 19 червня 2020 року на загальну суму 16716,92 дол. США.
Як з`ясували суди, розрахунок за поставлений товар проведено у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №190 від 28 липня 2020 року на суму 35756,96 дол. США, до якого входили платежі за інвойсом №HY-CK-202040 від 19 червня 2020 року на загальну суму 16716,92 дол. США та інші платежі перед TIANJIN TIGERBIKE CO., LTD.
Під час здійснення імпорту товару до України позивачем подано до митниці електронну митну декларацію №UA807170/2020/040417 від 11 серпня 2020 року, у якій визначено митну вартість товару, - частини велосипедів в асортименті, за першим методом (за ціною договору) на рівні 525078,11 грн.
Разом з митною декларацією позивачем подано документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: договір №04/05-2020 від 4 травня 2020 року; Інвойс №HY-СК-202040 від 19 червня 2020 року; платіжне доручення в іноземній валюті від 28 липня 2020 року №190 на суму 35756,96 дол. США, до якого входили платежі за інвойсом №HY-СК-202040 від 19 червня 2020 року на суму 16716,92 дол. США; документи щодо транспортування (перевезення) товару, та документи, що підтверджують вартість перевезення, а саме: договір з перевізником ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" №204018-119 від 4 січня 2018 року, довідка про підтвердження транспортно-експедиційних витрат ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" №3007-5 від 30 липня 2020 року та рахунок на оплату відповідно до договору транспортного експедирування №2918 від 30 липня 2020 року; звіт про оцінку майна №06/08/2020/02 від 6 серпня 2020 року Регіонального торговельно-виробничого підприємства "Гранід" про підтвердження митної вартості товару заявленого до митного декларування; договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 ; сертифікат від 27 липня 2020 року №201200А0/004205, виданий ССРІТ/ССООІС Республікою КНР.
Під час вивчення наданих декларантом документів митним органом виявлено розбіжності в оформленні документів та те, що за іншими митними деклараціями рівень митної вартості на подібний товар становить меншу вартість в еквіваленті дол. США за кілограм, у зв`язку з чим митницею розпочато процедуру консультацій з декларантом щодо рівня митної вартості товару.
11 серпня 2020 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807170/2020/001532/2, яким внаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів визначено митну вартість товару на рівні - 5,01 доларів США за 1 кг., а загалом - 43918,13 дол. США.
Підставою до прийняття означеного рішення слугувало спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
В подальшому, на виконання цього рішення про коригування митної вартості митницею прийнято рішення у формі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00896.
Позивачем, з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію №UA807170/2020/040417 від 11 серпня 2020 року, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, при цьому до митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 МК України (в редакції, чинній нас виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно зі статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.
За приписами частини третьої означеної статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).
Частинами п`ятою, шостою статті 53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контро