ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/5209/18
адміністративне провадження № К/9901/25038/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопоставка" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді- Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопоставка" (надалі за текстом - "ТОВ "Енергопоставка", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі- відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2018 №002841406.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що контролюючий орган невірно кваліфікував виписані позивачем на користь своїх контрагентів у рахунок оплати договірних зобов`язань векселі як довгострокові, оскільки останні за своєю сутністю є короткостроковими та безпроцентними. Наведені обставини відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" виключають правові підстави для здійснення дисконтування заборгованості за такими векселями. З огляду на наведене позивач уважає податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 №002841406, яке винесене на підставі зазначеного акта перевірки, протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 №002841406.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції висновку про помилковість тверджень контролюючого органу щодо невідображення позивачем фінансового доходу від дисконтування кредиторської заборгованості по довгостроковим векселям, оскільки зобов`язання, які виникли за простими векселями позивача, виписаними на погашення заборгованості по оплаті товару за договором, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 02 жовтня 2020 року податковий орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/5209/18 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що станом на 30.09.17 наведені векселі не пред`явлені до сплати та не погашені, тому існує кредиторська заборгованість з терміном виникнення більш ніж 12 календарних місяців по взаємовідносинах з ТОВ "ЦУП-Буча", ТОВ "Нова фінансова компанія", ТОВ "Паритет-П", стосовно складання та пред`явлення векселів до сплати.
5.3. Відповідач указує, що ТОВ "Енергопоставка" не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості за 2015 рік, у т.ч.: 1 квартал 2015 року на суму - 1840757 грн, 3 квартал 2015 року на суму - 8349731 грн та не здійснювало амортизацію дисконту. Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 1456628 грн та завищення податку на прибуток на загальну суму 61214 грн, у т.ч.: за 2016 рік - 40207 грн, за 3 квартали 2017 року - 21007 грн.
5.4. Податковий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги пункти 4, 30 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" (далі - П(С)БО 11), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306), що призвело до неправильної оцінки операцій по дисконтуванню кредиторської заборгованості за довгостроковими векселями.
6. На адресу Верховного Суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу, в якому він проти касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7. 12 листопада 2020 року справа №826/5209/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що у період з 30.11.2017 по 20.12.2017 працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Енергопоставка" з питань дотримання ним податкового та валютного законодавства, законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017. За результатами проведення такої перевірки був складений акт від 28.12.2017 №1610/26-15-14-06-02-10/32113929.
9. За висновками цього акта перевірки серед іншого встановлено порушення позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним податку на прибуток за 2015 рік на суму 1 456 628 грн. та завищення податку на прибуток на загальну суму 61 214 грн., в т.ч. за 2016 рік - 40 207 грн., за 3-тій квартал 2017 року - 21 007 грн.
10. Такі висновки акта перевірки мотивовані наступним: перевіркою встановлено, що між ТОВ "Енергопоставка" (як покупцем) і суб`єктами господарювання-продавцями (ТОВ "ЦУП-Буча", ТОВ "Нова фінансова компанія" і ТОВ "Паритет-П") були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів - №БВ-1223/03-15 від 25.03.2015, №БВ-2818/07-15 від 01.07.2015, №БВ-3452/08-15 від 06.08.2015. За умовами цих договорів ТОВ "Енергопоставка" зобов`язувалося прийняти та оплатити цінні папери (акції, без документарні, емітента - ПАТ "Південна генеруюча компанія") на загальні договірні вартості 6 510 400 грн., 11 709 150 грн., 6 875 000 грн. У рахунок оплати таких цінних паперів ТОВ "Енергопоставка" виписало векселі на відповідні суми коштів, перелік яких наведено в акті перевірки. Згідно з актів про внесення змін до тексту векселя від 30.03.2015 і від 01.09.2015 у місці "Строк платежу" у векселях, переданих ТОВ "ЦУП-Буча" і ТОВ "Паритет-П", у місці "строк платежу" у таких векселях закреслено написи "за пред`явленням, але не раніше 01.06.2017"/ "за пред`явленням, але не раніше 01.06.2018" та зроблено напис "за пред`явленням". Крім того, всі зазначені вище векселі протягом 2015 - 2016 років обліковувалися на балансовому рахунку 511 "Довгострокові векселі, які видані в національній валюті". Станом на 30.09.2017 заборгованість за наступними векселями серій АА2449065 - АА2449069 у сумі 5 500 000 грн., серій АА2449077 - АА2449088 у сумі 11 709 150 грн., серій АА2449089 - Аа2449095 у сумі 6 875 000 грн. не погашена.
11. З урахуванням наведених обставин податковий орган дійшов висновків, що всі векселі ТОВ "Енергопоставка" на дати виписки 26.03.2015, 02.07.2015, 07.08.2015 є довгостроковими із зазначенням строку пред`явлення та обліковувались на бухгалтерському рахунку 511 "Довгострокові векселі, які видані в національній валюті". Оскільки станом на 30.09.2017 вказані векселі не були пред`явлені до сплати та не погашені, то у ТОВ "Енергопоставка" виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ "ЦУП-Буча", ТОВ "Нова фінансова компанія" і ТОВ "Паритет-П" з терміном погашення більше ніж 12 календарних місяців. У такому випадку, на переконання перевіряючих, ТОВ "Енергопоставка" мало визначити та відобразити фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості за 2015 рік, в т.ч. за 1-ий квартал 2015 року - 1 840 757 грн., за 3-и квартали 2015 року - 8 349 731 грн., та здійснити амортизацію дисконту.
12. Контролюючий орган здійснив розрахунки амортизацію дисконту по виданих ТОВ "Енергопоставка" у 2015 році векселях за формулою PV=FV/(1+i)n, де: FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів). Згідно наведеного у тексті акта перевірки розрахунків: 1) PV=5 500 000/(1+0,22)2 становить 3 695 243,21 грн.; 2) PV=11 709 150/(1+0,22)2 становить 6 448 310 грн.; 3) PV=6 875 000/(1+0,22)2 становить 3 786 110 грн. Фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості, яку, на думку контролюючого органу, ТОВ "Енергопоставка" мало включити до складу доходу становить: за 1-ий квартал 2015 року - 1 840 757 грн., за 3-и квартали 2015 року - 8 349 731 грн.
13. 18.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення за №002841406 (форми "Р"), яким визначило ТОВ "Енергопоставка" до сплати суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 456 628 грн. (податкове зобов`язання).
14. Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.03.2018 №10225/6/99-99-11-01-01-25 вказане податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 №002841406 було залишене без змін, а саме податкове повідомлення-рішення - без змін.
15. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.01.2018 №002841406, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
20. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
21. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
23. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, контролюючий орган кваліфікував наявну кредиторську заборгованість ТОВ "Енергопоставка" по довгостроковим векселям з контрагентами ТОВ "ЦУП-Буча", ТОВ "Нова фінансова компанія" і ТОВ "Паритет-П" як "довгострокові зобов`язання" та здійснив дисконтування такої заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", 11 "Зобов`язання".
24. Правовідносини щодо обігу векселів в Україні врегульовано наступними нормативними актами: Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселі (далі - Уніфікований закон); Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі; Женевською конвенцією 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів; Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі"; Законом України "Про цінні папери і фондову біржу"; Законом "Про обіг векселів в Україні" та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України (стаття 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні").
25. Пунктом 2 частини п`ятої статті 3 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" встановлено, що "боргові цінні папери" - це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання, зокрема емітента, сплатити у визначений строк кошти. До боргових цінних паперів належать, зокрема, векселі.
26. Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.
27. Обов`язкові реквізити простого векселя визначені в статті 75 Уніфікованого закону. Так, простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
28. Відповідно до статті 33, 34 Уніфікованого закону (з урахуванням вимог статті 77 цього закону стосовно простих векселів), встановлено наступні строки платежу за переказним та простим векселем, а саме: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.
29. У силу норм статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
30. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. При цьому, у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.
31. Зі змісту наведених норм можна дійти висновку про те, що операції щодо видачі та погашення векселя є способом проведення не грошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги).
32. У свою чергу вексель по суті виступає письмовим борговим зобов`язанням у вигляді цінного паперу, складеного за встановленою формою, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов`язання особи, яка його видала (векселедавця), сплатити у визначений строк зазначену в ньому суму коштів особі, якій він виданий (векселедержателю).
33. При цьому, простий вексель - це вексель, який виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не зумовлене зобов`язання сплатити борг векселедержателю. Простий вексель характеризується тим, що у нього векселедавець та платник співпадають, тобто це є одна і та юридична або фізична особа.
34. У бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185) операції з видачі векселя в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу товарів відображається в такий спосіб: у продавця закривається дебіторська заборгованість за кредитом рахунка 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" і з`являється заборгованість, що відображається за дебетом рахунка 341 "Короткострокові векселі, отримані в національній валюті". У покупця одночасно закривається кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" і з`являється заборгованість по рахунку 621 "Короткострокові векселі в національній валюті".
35. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на користь ТОВ "ЦУП-Буча", ТОВ "Нова фінансова компанія" і ТОВ "Паритет-П" виписано прості векселі, згідно актів приймання передачі векселів з встановленим строком їх погашення. За змістом цих простих векселів сплата відсотків за ними не передбачалась.
36. З тексту акта перевірки, слідує, що контролюючий орган кваліфікував наявну кредиторську заборгованість за векселями як "довгострокові зобов`язання" та здійснив дисконтування такої заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання.
37. З наведеною в акті перевірки позицією контролюючого органу колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
38. Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" (П(С)БО 11), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.
39. Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
40. У розумінні П(С)БО 11 довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
41. За змістом пунктів 7, 8 і 10 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.
42. Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.
43. Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.
44. Водночас пунктами 11 і 12 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання.
Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.
45. Таким чином, оцінка зобов`язань за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) вимагається лише за наявності наступних умов: зобов`язання повинні бути довгостроковими; на них мають нараховуватися проценти.
46. З контексту наведених положень П(С)БО 11, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зобов`язання, які виникли за простими векселями позивача, виписаними на користь ТОВ "ЦУП-Буча", ТОВ "Нова фінансова компанія" і ТОВ "Паритет-П" на погашення заборгованості по оплаті товару за договором купівлі-продажу, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань. Такі зобов`язання в бухгалтерському обліку платника відображаються не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення.
47. При цьому, та обставина, що зобов`язання за векселями відображалася позивачем помилково на бухгалтерському рахунку для довгострокових векселів, не змінює суті самих векселів та зобов`язань, що за ними виникли.
48. Водночас колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність у відповідача підстав для застосування П(С)БО 12 до спірних правовідносин, оскільки як зазначалося вище, у силу пункту 12 П(С)БО 11 поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.
49. Також безпідставними є посилання контролюючого органу на пункти П(С)БО 28 для визначення формули дисконтування зобов`язань за векселями, оскільки відповідно до п. 1 цього Положення його норми застосовуються для формування в бухгалтерському обліку саме інформації про зменшення корисності активів (визначення яких як ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, міститься у П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"), а не до зобов`язань.
50. З огляду на зазначене, Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що оцінка зобов`язань за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) вимагається лише за наявності двох умов: зобов`язання повинні бути довгостроковими та на них мають нараховуватися проценти. В даній справі одразу обидві такі умови були відсутні.
51. Отже, податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 №002841406 не відповідає вимогам податкового законодавства та підлягає скасуванню.
52. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №160/6855/19.
53. Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - у разі, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що такі аргументи фактично зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявним у справі доказам. Однак, такі доводи відповідно до приписів статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду й не є свідченням неправильного застосування судами положень ПК України. Більш того, скаржник конкретно не визначає висновку щодо правильного застосування якої норми права, яка б врегульовувала конкретно цей спір, ще не сформульовано Верховним Судом.
54. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
55. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.