ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/12604/19-а
адміністративне провадження № К/9901/36846/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Бабіча С.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (надалі за текстом - "Метінвест Холдинг", позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі- відповідач, податковий орган) у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21 серпня 2019 року № 0002894710.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що позивачем не було пропущено встановлений строк для реєстрації податкових накладних, підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1 ст. 120 ПК України, були відсутні. Позивач вказує, що 30 квітня 2019 року ним, з використання комп`ютерної програми "М.Е.Dос" були здійснені дії, спрямовані на подання в електронному вигляді 36 податкових накладних, з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були направлені на реєстрацію протягом операційного дня, починаючи з 11-48 по 12-20 годину, в кількості 36 штук. Однак, з боку Державної фіскальної служби України до закінчення операційного дня, а саме до 20-ї години 30.04.2019 р., всупереч вимогам законодавства, в день направлення на реєстрацію податкових накладних позивачу не надійшло а ні квитанції про реєстрацію податкових накладних, а ні квитанції про відмову у такій реєстрації.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21 серпня 2019 року № 0002894710. Також було питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, позивачем не було пропущено встановлений строк для реєстрації податкових накладних, підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1 ст. 120 ПК України, були відсутні.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 31 грудня 2020 року податковий орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №200/12604/19-а стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 2 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено оригінали доказів. Судами першої та апеляційної інстанції замість оригіналів електронних доказів досліджувалися паперові електронні докази та електронні копії електронних доказів;
- всупереч вимогам ст. 90 КАС України суд першої інстаниіїзалишив без жодної оцінки доказ, наданий Позивачем, що свідчить на користь Відповідача;
- всупереч ст. 73 КАС України суд першої інстанції обґрунтував рішення неналежним доказом;
- суд першої інстанції не послався на жодну норму права, використовуючи в якості доказів скріншоти - копії з програмного продукту "М.Е.Dос. ".
5.3. Податковий орган вказує, що судом було протиправно не враховано лист ДФС України від 12.08.2019 року № 38615/6/99-99-08-10-02-15, згідно якого проблем з прийняттям та реєстрацією податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.04.2019 року не було.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
7. 10 березня 2021 року справа №200/12604/19-а надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено щодо позивача камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 546/28-10-47-10/34093721 від 17.07.2019 (далі - акт перевірки).
9. Виходячи з висновків акту перевірки, камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України и (далі - ПК України), а саме, ТОВ "Метінвест Холдинг" порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 47 697 547,28 грн., з порушенням терміну реєстрації на 15 і менше календарних днів.
10. Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та їх обґрунтуванням, позивачем були надіслані до Офісу ВПП ДФС заперечення №247/04- 2.40/10 от 07.08.19 р.
11. 27.08.2019 року позивачем від Офісу ВПП ДФС отримано відповідь на заперечення (вих. №40342/10/28-10-47-10 від 20.08.2019 р.), в якому контролюючим органом вказано, що висновок, зроблений в акті перевірки є обґрунтованим, підтверджується фактичними обставинами справи та приписами чинного законодавства, тому немає підстав для задоволення заперечень.
12. 27.08.2019 року позивачем отримано від Офісу ВПП ДФС спірне податкове повідомлення - рішення № 0002894710 від 21 серпня 2019 р. за формою "Н", яким визначено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 47 697 547 грн. 28 коп. та застосовано до позивача штраф в розмірі 10 % у сумі 4 769 754,74 грн.
13. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач подав скаргу №264/1/04-2.40/10 від 06.09.2019р. до Державної фіскальної служби України (вх. №2252/6 від 12.09.2019 р.).
14. Рішенням Державної фіскальної служби України №4108/6/99-00-08-05-05 від 02.10.2019 р. строк розгляду скарги було продовжено до 10.11.2019 р. (включно).
15. За результатами розгляду вищевказаної скарги Державною фіскальною службою України було прийнято рішення №4764/6/99-00-08-05-05 від 08.10.2019 року (отримано позивачем 16.10.2019 р.), відповідно до якого скарга позивача була залишена без розгляду та повернена.
16. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
17. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
21. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
22. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
24. Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
25. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
26. За змістом п. 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі по тексту - Порядок №1246) після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
27. Згідно з п. 13, 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
28. Відповідно до п. 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
29. Отже, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, в усіх без виключення випадках, при направлені платником податків податкових накладних для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
30. За п. 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
31. Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
32. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 листопада 2018 року в справі № 813/815/18, від 23 січня 2018 року в справі № 806/832/17 та від 10 червня 2019 року в справі № 802/1825/16-а.
33. Так, позивачем було укладено з СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС (правонаступником якого виступає Офіс великих платників податків ДФС) договір про визнання електронних документів № 040220162 від 04.02.2016 р.
34. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих ТОВ "Метінвест Холдинг" в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.
35. Згідно із положеннями п. 1 розділу 3 Договору, орган ДПС прийняв на себе зобов`язання забезпечити приймання від позивача податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством.
36. 30.04.2019 року було останнім днем строку, встановленого для реєстрації відповідних накладних, що сторонами не заперечується та не підлягає доведенню.
37. Протягом 30 квітня 2019 року позивачем, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми "М.Е.Dос" були подані до ДФС України в електронному вигляді 36 податкові накладні (перелік цих податкових накладних вказаний на сторінці 2-3 акту перевірки), з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
38. Указані податкові накладні були направлені на реєстрацію 30.04.2019 р. протягом операційного дня, починаючи з 11-48 по 12-20 годину в кількості 36 штук.
39. Направлення позивачем на реєстрацію даних 36 податкових накладних саме 30.04.2019 р. підтверджується роздруківкою скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми "М.Е.Dос" та компакт - диском з оригіналами відповідних файлів.
40. Суд визнає вказані роздруковані скріншоти файлів належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних, оскільки до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року по справі №810/198/16 та від 20 жовтня 2020 року у справі №620/817/19.
41. Суд звертає увагу на те, що всупереч вимогам ПК України, в день направлення на реєстрацію податкових накладних, до 20-ї години 30.04.2019 р., позивачу не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані квитанції про відмову у такій реєстрації.
42. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що статус направлених на реєстрацію податкових накладних "В дорозі" зберігався до 02 травня 2019 р.
43. Саме 02 травня 2019 р. позивачем отримано квитанції про реєстрацію 36 вищевказаних податкових накладних.
44. Необхідно зазначити, що всі податкові накладні, направлені на реєстрацію позивачем 30.04.2019 року, вважаються зареєстрованими саме у цей день.
45. Ураховуючи викладене Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, оскільки позивачем не було пропущено встановлений строк для реєстрації податкових накладних, підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1 статті 120 ПК України, були відсутні.
46. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №826/16196/15, від 30 квітня 2021 року у справі №815/4658/16
47. Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що такі аргументи фактично зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявним у справі доказам. Однак, такі доводи відповідно до приписів статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду й не є свідченням неправильного застосування судами положень ПК України.
48. Необхідно зазначити, що все обґрунтування касаційної скарги зводиться лише до достовірності оцінки судами попередніх інстанцій доказів по справі.
49. У касаційній скарзі не вказано жодного обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
50. Згідно частини другої 2 статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції не мас права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. Згідно частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
52. Тобто, скаржник в порушення вимог пункту 2,4 частини четвертої статті 328 КАС України не вказав який висновок Верховного Суду необхідно застосовувати у подібних правовідносинах та жодним чином не обґрунтував необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
53. Щодо неврахування листа ДФС України від 12.08.2019 року № 38615/6/99-99- 08-10-02-15 не призвело і не могло призвести до прийняття судами першої та апеляційної інстанції незаконних судових рішень, оскільки такий доказ у будь-якому випадку не вважався би допустимим.
54. Так, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
55. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
56. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на акті камеральної перевірки 546/28-10-47-10/34093721 від 17.07.2019. Означений акт не грунтувався на листі ДФС України від 12.08.2019 року № 38615/6/99-99-08-10-02-15, який було отримано вже після його складення та надано Позивачем, що визнається Відповідачем у касаційній скарзі.
57. Таким чином, відповідний лист не міг бути допустимим доказом у цій справі в силу прямої вказівки ч. 2 статі 77 КАС України.
58. Стосовно клопотання позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає наступне.
59. Так, підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні, оскільки, як вбачається, зі змісту ухвали Верховного Суду від 25 лютого 2021 року, підставами для відкриття касаційного провадження цій справі визначено незгоду з правовою позицією щодо використання скріншотів в якості засобу доказування.
60. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
61. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.