ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/17043/18
адміністративне провадження № К/9901/714/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року у складі судді Мазур А.С. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Черпіцької Л.Т. (головуючої), Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б. у справі №826/17043/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 4222615147 від 16.08.2018, яким нараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 176 839, 00 грн, у тому числі основний платіж - 1 451 226, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції у сумі 725 613, 00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 4212615147 від 16.08.2018, яким зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 67 164, 00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 4202615147 від 16.08.2018, яким були нараховані податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2 049 825, 00 грн, у тому числі основний платіж - 1 366 550, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції у сумі 683 275, 00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 4232615147 від 16.08.2018, яким було нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510, 00 грн.
Стягнуто на користь ТОВ "Трініті" судові витрати у розмірі 64 415 грн 07 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюка К.Г. від 27.02.2018 по справі № 752/25255/17 у рамках кримінального провадження № 32017100010000048 надано контролюючому органу дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті" вимог податкового законодавства України в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Феррете" за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
На підставі наказу від 12.06.2018 №9831 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (код ЄДРПОУ 31111166)" Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання ним податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Феррете" за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства України перевірки від 27.06.2018 №111/2615-14-07-01-10/31111166 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Феррете" за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яким встановлено порушення ТОВ "Трініті" вимог податкового законодавства, зокрема:
- п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на загальну суму 1 366 550, 00 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 451 226, 00 грн та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, всього у сумі 67 164, 00 грн;
- п. 85.2 ст. 85 ПК України - ненадання платником податків посадовій (службовій) особі контролюючого органу документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.08.2018:
- № 4222615147, яким нараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 176 839, 00 грн, у тому числі основний платіж - 1 451 226, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 725 613, 00 грн;
- № 4212615147, яким зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 67 164, 00 грн;
- № 4202615147, яким були нараховані податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2 049 825, 00 грн, у тому числі основний платіж - 1 366 550, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 510, 00 грн;
- № 4232615147, яким були нараховані штрафні (фінансові) санкції - 510, 00 грн.
Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеними за її результатами податковими повідомленнями-рішеннями №4222615147 від 16.08.2018, № 4212615147 від 16.08.2018, № 4202615147 від 16.06.2018 та № 4232615147 від 16.08.2018, уважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем акту перевірки від 27.06.2018 №111/2615-14-07-01-10/31111166, а в подальшому - оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.06.2018 №9831 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (код ЄДРПОУ 31111166)", який скасовано у судовому порядку, визнання незаконним та скасування наказу, є безумовною підставою для визнання протиправними і скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на порушенні судами норм матеріального та процесуального права.
Указує, що на момент прийняття наказу про проведення перевірки, складення акта про проведення перевірки та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, наказ про проведення перевірки був чинним і тому підлягав виконанню. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано правової оцінки наявності численних порушень позивачем як платником податків вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Феррете" в перевіряємому періоді.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
За правилами пункту 75. 1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Статтею 78 цього Кодексу визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Так, у силу вимог підпункту 78.1.11. пункту 1 цієї статті документальна позапланова перевірка здійснюється внаслідок отримання винесеного відповідно до закону судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України).
Судами встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюка К.Г. від 27.02.2018 по справі № 752/25255/17 у рамках кримінального провадження № 32017100010000048 надано контролюючому органу дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті" вимог податкового законодавства України в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Феррете" за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 18.12.2018 у справі №826/9640/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №9831 від 12.06.2018 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (код ЄДРПОУ 31111166)", яке набрало законної сили, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.06.2018 №9831 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (код ЄДРПОУ 31111166)".
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Як установлено судами попередніх інстанцій, скасування наказу щодо проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є тим порушенням процедури, наслідком якого скасування податкових повідомлень-рішень.
Так, зміст встановлених судами обставин свідчить, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.06.2018 №9831 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (код ЄДРПОУ 31111166)".
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Сутність цього принципу полягає у тому, що в разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, воно не може бути піддане сумніву.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки, як обгрунтовано враховано судами попередніх інстанцій, судовим рішенням у справі №826/9640/18, що набрало законної сили, скасовано наказ про проведення перевірки (встановлено факт протиправності такого), за результатами реалізації якого прийнято спірні у справі податкові повідомлення-рішення, суд касаційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність дослідження судами інших обставин.
Крім цього, суди у межах цієї справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, щодо протиправності наказу, позбавлені можливості та правових підстав для надання повторної правової оцінки такого наказу.
Суд звертає увагу на те, що схожий підхід до застосування норм права за встановлених обставин скасування наказу про проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, підтверджується чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, від 21 січня 2021 року у справі № 826/3200/14.
Отже, зазначені висновки у їх сукупності не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДФС у місті Києві не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,