ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2021 року
Київ
справа №460/216/19
адміністративне провадження № К/9901/30098/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №460/216/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт"
до Міністерства інфраструктури України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення дій
за касаційною скаргою Міністерства інфраструктури України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 (головуючи суддя: Махаринець Д.Є.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 (колегія у складі: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" (далі - ТОВ "Рівнестандарт") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 з позовом до Міністерства інфраструктури України, у якому просило:
- визнати протиправними дії Міністерства інфраструктури України з ненадсилання до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ повідомлення ТОВ "Рівнестандарт" щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та копій документів, надісланих на адресу Міністерства інфраструктури України;
- зобов`язати Міністерство інфраструктури України надіслати до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ повідомлення ТОВ "Рівнестандарт" щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та копії долучених до нього документів/додатків, які були надіслані на адресу Міністерства інфраструктури України листом № 2 від 04.01.2019.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Рівнестандарт" звернулося до Міністерства інфраструктури України з листом вих. № 79 від 02.10.2018, в якому повідомило про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та додало копії документів на підтвердження інформації, викладеної у такому повідомленні. За наслідками розгляду цього повідомлення, відповідач повідомив позивача про те, що за результатами аналізу таких документів встановлено, що заявник не забезпечив виконання вимог, визначених п. 3 та 4 додатку 1 до Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012 (далі - Порядок №137), в частині правовстановлюючих документів на право володіння чи користування земельною ділянкою та/або виробничими будівлями; завірених фотографій загального вигляду території з виробничим приміщенням, робочих місць з установленим обладнанням та обладнаного місця прийому громадян. Після доопрацювання документів та усунення вказаних відповідачем недоліків позивач знову звернувся до Міністерства інфраструктури України, але відповідач повторно повідомив про невідповідність поданих документів вимогам Порядку №137 від 30.01.2012 без вказівки на те, що відповідач виявив в повідомленні позивача недостовірну інформацію. Позивач додатково зазначає, що відповідач кожного разу після усунення ним недоліків повідомляв про виявлення інших недоліків, чим на думку позивача, обмежив його у праві здійснювати діяльність по проведенню обов`язкового технічного контролю транспортних засобів. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом визнання протиправними дій відповідача по ненадсиланню до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ повідомлення ТОВ "Рівнестандарт" щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та зобов`язання відповідача вчинити ці дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства інфраструктури України по ненадсиланню до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ повідомлення ТОВ "Рівнестандарт" щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та копій документів, надісланих на адресу Міністерства інфраструктури України. Зобов`язано Міністерство інфраструктури України надіслати до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ повідомлення ТОВ "Рівнестандарт" щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та копії долучених до нього документів/додатків, які були надіслані на адресу Міністерства інфраструктури України листом вих. № 2 від 04.01.2019.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Мінінфраструктури при перевірці повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та доданих документів не виявило в повідомленні чи поданих документах недостовірну інформацію, а лише вказало на подання не всієї інформації, яка необхідна. Вказане не узгоджується з наданими Порядком № 137 Мінінфраструктури функціями перевірки повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та доданих документів лише на достовірність інформації поданої в повідомленні та доданих документах.
Крім того, суди зазначили, що відповідно до абзацу 9 частини 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причини, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику, за винятком випадків не усунення чи усунення не в повному обсязі недоліків, що стали підставою для попередньої відмови. Оскільки, встановлено, що кожного разу заявнику відповідач повідомляв про інші недоліки його заяви відмінні від попередніх, то такі дії відповідача не відповідають абзацу 9 частини 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", є протиправними, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 30.10.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду звернулось Міністерство інфраструктури України з касаційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, в якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити в задоволенні позову.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що ТОВ "Рівнестандарт" не є акредитованим органом у сфері випробувань, здійснення яких є необхідним для виконання обов`язкового технічного контролю транспортних засобів відповідно до Порядку № 137 та Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11.2012 № 710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 за № 2169/2248 (далі - Вимоги № 710). Національне агентство з акредитації України компетенцію позивача щодо проведення ідентифікації, як це передбачено пункті 12 Порядку № 137 та пункті 1.3.1 Вимогами № 710, не засвідчила, що унеможливлює проведення обов`язкового технічного контролю у повному обсязі. Судом першої інстанції даний факт проігноровано, а апеляційним судом порушення не усунуто, що свідчить про порушення норм матеріально права судами обох інстанцій.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 31.10.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж.М., судді Мартинюк Н.М., Яковенко М.М.
9. Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2019 касаційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 10 (десять) днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
10. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
11. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду 02.07.2020 заяви суддів Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., Яковенка М.М. про самовідвід - задоволено. Відведено суддів Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., Яковенка М.М. від участі у розгляді справи №460/216/19.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.11.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Рівнестандарт" зареєстроване як юридична особа 11.09.2013, основним видом діяльності товариства є технічні випробування та дослідження (код КВЕД 71.20).
15. З метою включення до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, ТОВ "Рівнестандарт" 02.10.2018 відповідно до Порядку № 137 звернулося до Міністерства інфраструктури України з листом № 79 щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, до якого було долучено повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів. Одночасно із повідомленням позивач подав пакет документів на підтвердження інформації, викладеної у повідомленні.
16. 22.10.2018 листом № 11754/39/10-18 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами аналізу документів, поданих разом з повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу, вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів встановлено, що ТОВ "Рівнестандарт" не забезпечило виконання вимог, визначених пунктами 3 та 4 додатка 1 до Порядку №137, в частині надання правовстановлюючих документів на право володіння чи користування земельної ділянки та/або виробничими будівлями; завірених фотографій загального вигляду території з виробничим приміщенням, робочих місць з установленим обладнанням та обладнаного місця прийому громадян. У такому листі суб`єкт владних повноважень роз`яснив, що після усунення вказаних у листі недоліків, які стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, юридична особа має право подати нове повідомлення відповідно до пункту 5 Порядку № 137.
17. Листом № 87 від 01.11.2018 позивач повідомив відповідача про доопрацювання документів, усунення недоліків, вказаних відповідачем у листі № 11754/39/10-18 від 22.10.2018, та направив відповідачу нове повідомлення до якого додав пакет документів на підтвердження інформації, викладеної у повідомленні з урахуванням попередніх зауважень відповідача.
18. 29.11.2018 листом № 13627/39/10-18 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами аналізу документів, поданих разом з повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу, вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, встановив, що у поданих разом із повідомленням документах, не підтверджено інформацію про наступне: загальні характеристики технічного стану транспортного засобу та його складників; стан конструкції та технічний стан пневматичних шин; стан конструкції та технічний стан коліс відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР); наявність та стан конструкції захисних пристроїв відповідно до вимог ПДР; наявність, стан конструкції, функціональні можливості, технічний стан дзеркал та інших засобів заднього огляду відповідно до вимог ПДР; наявність, стан конструкції, функціональні можливості, технічний стан склоочисників та склозмивачів відповідно до вимог ПДР; наявність, стан конструкції, функціональні можливості, технічний стан зовнішніх світлових приладів; технічний стан двигунів та їх систем; вміст у спалинах оксиду вуглецю, вуглеводнів та димність спалин, витоки експлуатаційних рідин відповідно до вимог Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 № 607 (далі - Порядок № 607 ); стан конструкції сідельно-зчіпних пристроїв, шворінь напівпричепа відповідно до Порядку № 607; стан конструкції вантажних платформ, вантажних кузовів відповідно до Порядку № 607; стан конструкції пасажирських кузовів та кабін відповідно до Порядку № 607; стан конструкції запасних пневматичних коліс відповідно до Порядку № 607; стан конструкції силової передачі та механізми управління відповідно до Порядку № 607; стан конструкції мостів та осей відповідно до Порядку № 607; стан конструкції засобів фіксації, утримання зчіпних пристроїв у разі їх аварійного роз`єднання відповідно до Порядку № 607; стан конструкції транспортних засобів категорій FL, OX, AT, EX/II, EX/III, які призначені або пристосовані для перевезення небезпечних вантажів; процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам згідно з Єдиними вимогами до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1166; виконання вимог у обсязі визначеному пунктом 1.8 розділу І та розділу ІІ Вимог до перевірки, в тому числі перевірки конструкції транспортного засобу на відповідність ідентифікаційним даним, зазначених у реєстраційних документах на транспортний засіб, який зареєстрований уповноваженими органами МВС України; виконання вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, його складників відповідно до обсягів зазначених у додатку 1 до Вимог № 710; дотримання вимог пункту 4 додатку 1 до Порядку № 137 (не підтверджено модель та марку димоміра, газоаналізатора, гальмівного стенда, шумоміра відповідно до даних форми 4 Паспорта); відповідність загальної площі приміщення, яка зазначена у договорі оренди від 16.10.2018 відповідно до даних форми 8 паспорту; відповідність розмірів оглядової канави на фотографії до даних зазначених у формі 3 Паспорта. У такому листі суб`єктом владних повноважень повторно зазначено, що після усунення вказаних недоліків, які стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, юридична особа має право подати нове повідомлення відповідно до п. 5 Порядку № 137.
19. Позивач 04.01.2019 листом № 2 повідомив відповідача про усунення недоліків, вказаних у листі № 13627/39/10-18 від 29.11.2018 та направив відповідачу нове повідомлення до якого додав пакет документів на підтвердження інформації, викладеної у повідомленні з урахуванням усіх попередніх зауважень відповідача.
20. 21.01.2019 відповідач листом № 799/39/10-19 повідомив позивача про те, що за результатами аналізу документів, поданих разом з повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу, вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, встановлено, що у поданих разом із повідомленням документах не підтверджено інформацію про: ідентифікацію маркувань автомобільного скла; ідентифікацію маркувань пневматичних шин; ідентифікацію маркувань гальмівних колодок; ідентифікацію маркувань систем і складників транспортних засобів, які пов`язані з роботою двигуна; ідентифікацію маркувань фар та інших зовнішніх світлових приладів та приладів для контролю за робочими процесами; ідентифікацію маркувань механізмів керування; перевірку розміщення, стану конструкції та закріплення сидінь; перевірку ременів безпеки водія та пасажирів; перевірку травмобезпечності зовнішніх виступів транспортних засобів; перевірку стану конструкції систем керування; перевірку замків кабіни, кузова; перевірку стану конструкції та маркування транспортних засобів категорії М2 (автобуси); перевірку пожежної безпеки транспортних засобів; виконання вимог до перевірки конструкції та технічного стану транспортного засобу відповідно до актів законодавства ЄС, які містять дані про маркування стосовно перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідно до обсягів зазначених у додатку 2 до Вимог до перевірки згідно з визначеними правилами Європейської Економічної Комісії ООН в частині предмету технічного регулювання відповідної категорії транспортного засобу, а довжина оглядової канави складає 1,67 м., що не забезпечує проведення випробування для категорій транспортних засобів, які зазначені у повідомленні. У цьому листі відповідач роз`яснив, що після усунення вказаних у листі недоліків, які стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, товариство має право подати нове повідомлення відповідно до п. 5 Порядку № 137.
21. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Пунктами 1, 2 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (далі - Положення № 460) регламентовано, що Міністерство інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Мінінфраструктури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
24. Згідно з підпунктами 41, 45 пункту 4 Положення № 460 Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань затверджує вимоги, у тому числі, технологічні до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу та визначає технічні служби, які виконують випробовування та/або інспектування продукції та/або проводять перевірки відповідності виробництва відповідно до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, які видаються на основі цих приписів, від 1958 року з поправками 1995 року.
25. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення переліку єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах" від 14.02.2001 № 143 передбачено, що на Мінінфраструктури покладено функції компетентного органу щодо забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, а також здійснення контролю за технічним регулюванням у сфері допуску до експлуатації, використання та ввезення колісних транспортних засобів.
26. Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" № 124-VIII від 15.01.2015 (далі - Закон № 124-VIII) визначено правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.
27. Відповідно до статті 1 цього Закону № 124-VIII орган з оцінки відповідності це підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування.
28. Статтею 35 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-ХІІ від 30.06.1993 визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.
29. Порядком № 137 визначено процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
30. Пунктом 5 Поряду № 137 установлено, що юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має:
1) устаткування згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2;
2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".
31. Відповідно до пункту 6 Порядку № 137 Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.
У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні, Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам № 710, з обов`язковим зазначенням виявлених недоліків.
32. Згідно з пунктом 7 Порядку №137 Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів вносить дані про пункт технічного контролю із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та інформує виконавця.
33. Додаток 2 до Порядку №137 передбачає перелік обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, який включає: підйомні пристрої транспортного засобу, його складових частин та (або) оглядова канава; - стенд для контролю характеристик гальмових систем, а у разі, коли неможливо застосувати метод стендових випробувань через особливості конструкції транспортного засобу, - атестована ділянка дороги для дорожніх випробувань гальмових систем; - пристрій для визначення вагового навантаження на вісь, якщо він не є складовою стенда для контролю характеристик гальмових систем; - вимірювач частоти обертання колінчастого вала двигуна; - пристрій для вимірювання та регулювання тиску повітря в пневматичних гальмових системах та пневматичних шинах; пристрої для вимірювання висоти рисунка протектора шин; - прилад для вимірювання кутів нахилу променів, світлорозподілу, сили світла фар; пристрій для регульованого натиску на механізм управління інерційною гальмовою системою причепа; - багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням;- димомір; - прилад для вимірювання коефіцієнта світлопропускання стекол; - електронний детектор для перевірки наявності витоку газу із системи газобалонного обладнання;- засоби вимірювальної техніки для контролю за лінійними розмірами відповідно до застосовуваних методів контролю.
34. Пунктом 12 Порядку № 137 встановлено, що обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності.
У разі невідповідності ідентифікаційних номерів та (або) номерних знаків даним реєстраційних документів транспортного засобу обов`язковий технічний контроль не проводиться.
35. Статтею 1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17.05.2001 № 2407-ІІІ (далі - Закон № 2407-ІІІ) визначено, що акредитація органів з оцінки відповідності - це засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.
36. Відповідно до статті 6 вказаного Закону № 2407-ІІІ акредитація здійснюється національним органом України з акредитації. Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність.
Положення про національний орган України з акредитації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, не має права втручатися в діяльність з акредитації національного органу України з акредитації.
37. Відповідно до Положення про Національне агентство з акредитації України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2017 № 161 (далі - Положення № 161) національним органом України з акредитації є Національне агентство з акредитації України.
Національне агентство з акредитації України є державною організацією, яка утворюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), належить до сфери його управління та провадить некомерційну господарську діяльність.
38. Відповідно до норм частини третьої статті 11 Закону № 2407-ІІІ, Національний орган України з акредитації на підставі заявки органу з оцінки відповідності оцінює компетентність цього органу для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності.
39. Згідно з положеннями частини четвертої статті 11 Закону № 2407-ІІІ, якщо Національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, національний орган України з акредитації приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п`ять років. Опис та правила застосування національного знака акредитації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
40. Статтею 10 Закону № 2407-ІІІ передбачено, що Національний орган України з акредитації може акредитувати органи з оцінки відповідності, зокрема, органи з інспектування.
41. Розділом ІІ Вимог № 710 визначено порядок ідентифікації конструкції транспортних засобів та норм щодо перевірки його технічного стану. Ці Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів (далі - ТЗ) суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб`єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту ТЗ (далі - виконавці).
42. Пунктом 1.3 Вимог № 170 передбачено, що для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують такі нормативно-технічні документи: 1.3.1. Національні стандарти: ДСТУ 3525-97 "Засоби транспортні дорожні. Маркування"; ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання"; ДСТУ 4276:2004 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями"; ДСТУ 4277:2004 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі"; ДСТУ 7013:2009 "Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги"; ДСТУ 7032:2009 "Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устаткування. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)"; ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 "Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)"; ДСТУ ГОСТ 30478:2006 "Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)".
43. Згідно з п. 2.5 Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 15.02.2012 № 106 (далі - Технологічні вимоги №106), ЗВТ ( засіб вимірювальної техніки) та ЗТОІР (засіб перевірки технічного стану, технічного обслуговування і ремонту КТЗ ( колісного транспортного засобу) з ЗВТ у своєму складі є об`єктами державного метрологічного контролю та нагляду відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, нормативних документів з питань метрології.
44. Пунктом 1.1 Технологічних вимог № 106 передбачено, що вони поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять обов`язковий технічний контроль відповідно до законодавства, перевіряють технічний стан колісних транспортних засобів, здійснюють їх технічне обслуговування та ремонт.
45. Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
46. Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що до виключної компетенції Мінінфраструктури належить проведення перевірки інформації, викладеної у повідомленні суб`єкта господарювання про відповідність його матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, шляхом аналізу документів, поданих разом з таким повідомленням, та в разі підтвердження такої інформації - надіслання повідомлення та копій відповідних документів до Головного сервісного центру МВС.
47. Разом з тим, компетенція суб`єкта господарювання (позивача в цій справі) щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, який здійснюється з урахуванням вищезазначених стандартів та з додержанням зазначених вимог, кореспондується з компетенцію відповідача з виконання покладеного на нього обов`язку щодо перевірки наявності необхідного устаткування та достовірності наданої інформації позивачем у законодавчо врегульованій сфері.
48. При цьому аналіз викладеного правового регулювання спірних правовідносин за встановленими по справі обставинами дозволяє дійти висновку про те, що Національне агентство з акредитації України, діючи в межах наданих повноважень, підтверджує компетентність органу з оцінки відповідності в обсягах зазначених у його заявці і не приймає рішення в частині обсягу компетенції необхідного для здійснення обов`язкового технічного контролю колісних транспортних засобів, а отже не виключає обов`язку Мінінфраструктури дотримуватися законодавчих вимог в системі відповідності транспортних засобів.
49. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.01.2020 у справі № 320/7033/18 та від 07.09.2020 у справі №640/21594/18.
50. Переглядаючи рішення судів попередніх інстанції та аналізуючи доводи касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що перевіривши інформацію, зазначену в повідомленні позивача від 04.01.2019 №2 та додані до нього документи, відповідно до порядку № 137 та Вимог № 710, та встановивши їх невідповідність зазначеним нормативно-правовим актам, відповідач, діючи у межах наданих йому повноважень та виконуючи покладені на нього завдання і обов`язки, не направив пакет документів позивача до ГСЦ МВС України, про що повідомив позивача.
51. Отже, відповідач діяв у межах наданої йому компетенції, відповідно до приписів чинного законодавства та у спосіб, передбачений законом.
52. Судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи не було враховано правового статусу відповідача у спірних правовідносинах та неправильно визначено межі його компетенції.
53. Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
54. Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
55. Викладені в касаційній скарзі доводи відповідача щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій підтвердилися під час розгляду даної справи в порядку касаційного провадження.
56. Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
57. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
58. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
59. З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" до Міністерства інфраструктури України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення дій - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.