ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа №826/8556/17
адміністративне провадження № К/9901/24776/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/8556/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправним і скасування наказу та припису, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року (головуючий суддя: Добрівська Н. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді: Горяйнова А. М., суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 червня 2017 року № 216 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт";
- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням суду законної сили, інформацію про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт від 24 березня 2014 року № KB 083140830188;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, що виконується без повідомлення про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт не може скасовуватися лише на підставі власного волевиявлення Департаменту ДАБК, а цьому повинні передувати відповідні заходи перевірки. Однак, Департаментом ДАБК не було надано жодного документу, який би свідчив про призначення позапланової перевірки, що передувала прийняттю оспорюваного наказу. А сам наказ, яким було скасовано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 24 березня 2014 року № KB 083140830188 в порушення пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) не надсилався.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, позов задоволено повністю.
4. Постановою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Скасовуючи вказані судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив про те, що скасування декларації про початок будівельних робіт може бути наслідком самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації) та шляхом здійснення заходів державного-архітектурно будівельного контролю, шляхом проведення планових та позапланових перевірок. При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт є виявлення у ній недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави вважати об`єкт будівництва самочинним.
Під час нового розгляду справи судам слід буде взяти до уваги вказані висновки Верховного Суду та перевірити чи була здійснена перевірка 05 липня 2017 року, за результатами якої винесено оспорюваний припис, з дотриманням процедури проведення позапланових перевірок, визначеної чинним законодавством.
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що об`єкт будівництва на АДРЕСА_1 має ознаки самочинного, у зв`язку із виявленням недостовірних даних, внесених замовником у повідомленні про початок будівельних робіт.
Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування припису від 05 липня 2017 року, суди виходили з того, що приєднаний до матеріалів справи документ з назвою "припис від 05 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт" не є індивідуальним правовим актом у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, у зв`язку з чим не вбачає підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 29 серпня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судами не враховано, що належних та допустимих доказів на підставі чого відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ матеріали справи не містять, оскільки жодних перевірок, які б стосувались об`єкту будівництва відповідачем не проводилось. Також, суди не врахували, що позивачем не порушено заявлену поверховість об`єкта будівництва, а твердження контролюючого органу про існування таких порушень жодним чином не підтверджено.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Саприкіна І. В., судді: Єзеров А. А., Желєзний І. В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року.
12. 25 вересня 2019 року на адресу Верховного Суду Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін.
13. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року № 653/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С. Г. - головуючий суддя, судді: Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24 листопада 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
17. Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 03 березня 2014 року № 1986/0/12-3/009-14.
18. 24 березня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за № KB 083140830188 щодо об`єкту "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1", категорія складності - ІІІ, замовник - ОСОБА_1 .
19. 15 червня 2017 року Департаментом ДАБК прийнято оскаржуваний наказ, яким скасовано реєстрацію декларації № KB 083140830188, а 05 липня 2017 року складено у відношенні позивача оскаржуваний припис, яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось з 05 липня 2017 року зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.
20. Не погоджуючись з вказаним наказом та приписом, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
22. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. За змістом частини другої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
24. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
25. Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
26. Частина друга статті 39-1 Закону №3038-VI передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
27. Однак, у відповідності до підпунктів 5-6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта; виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
28. При цьому, абзацами 6, 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 чітко регламентовано, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
29. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
30. Так, у відповідності до пунктів 2, 5, 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
31. Отже, скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт здійснюється саме шляхом видачі відповідного наказу та виключення запису при реєстрацію таких декларацій.
При цьому, реєстрація декларації підлягає скасуванню Інспекцією у разі виявлення нею недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта (пункт 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, в редакції станом на час прийняття оскаржуваного наказу № 101 "д" від 17 серпня 2015 року).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
32. У відповідності до пункту 17 зазначеного Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування. Крім того, відповідно до абзаців 6-7 пункту 12 цього Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (пункт 9 Порядку).
33. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що виключною підставою для скасування права на початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.
34. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
35. Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17, від 11 листопада 2020 року у справі №640/10134/19 від 09 червня 2021року у справі № 826/2123/18.
36. При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що виявлення недостовірних даних, наведених суб`єктом містобудування у відповідній декларації або повідомленні, здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю саме під час проведення перевірки суб`єкта містобудівної діяльності та за результатом її проведення.
37. Така правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17, від 31 липня 2019 року у справі № 813/3354/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 817/715/16.
38. Так, згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
39. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок з метою перевірки дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
40. Як зазначалось раніше, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 березня 2014 року замовнику будівництва - ОСОБА_1 . Департаментом ДАБК видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 № 1986/0/12-3/009-14 для будівництва одноквартирного (індивідуального) житлового будинку. Кількість поверхів 4 (чотири), площа забудови - 415,5 кв. м, загальна площа будинку - 1889,0 кв. м, будівельний об`єм - 6830 куб. м. Функціональне призначення земельної ділянки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28 березня 2002 року, територія житлової садибної забудови.
41. Пунктом 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень" визначено, що площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погоджені з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.
Відповідно до пункту В.9 Додатку В ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 метри.
42. Декларація про початок виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку на АДРЕСА_1 зареєстрована в ДАБІ 24 березня 2014 року.
43. Листом Міністерства культури України №86/10/61-17 від 10 березня 2017 року погоджено проектну документацію будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, з обов`язковою умовою - обмеження максимальної висоти, а саме 4 (чотири) наземні поверхи (включаючи цоколь та мансарду), що відповідає висоті 13,7 метрів до рівня гребеню даху.
44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що і не заперечується відповідачами, що контролюючим органом не було проведено перевірку об`єкту будівництва позивача та виявлено в ході такої перевірки порушення, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Крім того, в оскаржуваному наказі від 15 червня 2017 року № 216 не зазначено які саме недостовірні дані внесено позивачем до декларації, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Поряд з цим, оспорюваний наказ прийнято не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-9780 від 08 червня 2017 року.
45. Колегія суддів звертає увагу, що інформація, отримана від інших органів влади, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
46. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/1310/18 та від 30 серпня 2021 року у справі № 640/8557/20.
47. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що контролюючим органом правильно встановлено, що поверховість об`єкта, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 0831400830 від 24 березня 2014 року, складає 4 (чотири) поверхи, а також підвал і мансарда, прямо суперечить діючому законодавству України, Державним будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням забудови та погодженням Міністерства культури України є передчасними, оскільки відповідачем не здійснено державного архітектурно-будівельного контролю, а підстави вважати об`єкт "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1" самочинним будівництвом відсутні.
48. Так, доказів проведення перевірки спірного об`єкта будівництва, зокрема у вигляді акта перевірки відповідачем під час судового розгляду справи не надано. Крім того, в оскаржуваному наказі не зазначено які саме недостовірні дані внесено позивачем до декларацій, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
49. Таким чином, наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 червня 2017 року № 216 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" не можна вважати правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
50. Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити дії підлягають задоволенню, як похідні, оскільки пунктом 2 наказу № 216 Управлінню дозвільних процедур наказано забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 24 березня 2014 року № КВ 083140830188 з єдиного реєстру документів, в той час як суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування наведеної декларації.
51. Враховуючи те, що колегією суддів встановлено протиправність наказу контролюючого органу від 15 червня 2017 року № 216, то наявні підстави для визнання протиправним та скасування припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
52. Суди першої та апеляційної інстанцій на вищенаведене уваги не звернули та дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
53. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
54. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
55. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
56. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
57. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
58. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що відповідно до частини другої статті 351 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд