Постанова
іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 712/1463/19
провадження № 51-5421 км 20
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Яновської О. Г.,
суддів Антонюк Н. О., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л. Ю.,
прокурора Кулаківського К.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої - адвоката Вовка А.І.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Карпенка Д. В. на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 вересня
2020 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
2. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік. Зобов`язано не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання уповноважений орган з питань пробації.
3. Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 змінив у частині вирішення цивільного позову та стягнення витрат на правову допомогу.
4. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
40 000 грн. моральної шкоди та 34 000 грн. витрат на правову допомогу.
5. В решті вирок суду залишено без зміни.
6. Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну втрату працездатності менш як на одну третину, за обставин, викладених у вироку.
7. Як встановлено судом, ОСОБА_2 10 липня 2018 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, близько 19:50 год., діючи на ґрунті тривалих неприязних відносин, під час конфлікту з ОСОБА_1, схопив її за руку та утримував із застосуванням фізичної сили. При спробі ОСОБА_1 звільнитися, ОСОБА_2, утримуючи потерпілу, завдав їй два удари кулаком по тулубу, схопив за шию, вдарив у грудну клітку. Внаслідок дій засудженого, ОСОБА_1 спричинено синці та переломи шостого, сьомого ребер, травму нирки - тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
8. У касаційній скарзі захисник Карпенко Д. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та застосування кримінального закону, який не підлягав застосуванню, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 у зв`язку з недоведеністю вини обвинуваченого. Стверджує, що судово-медична експертиза № 02-01/1079 від 20 вересня 2018 року проводилася на підставі копій медичних документів, які не являються належними та допустимими доказами в справі. Ця обставина вплинула на законність та допустимість висновку експерта як доказу у справі. Зазначене залишилося без належної оцінки судом першої та апеляційної інстанцій. В матеріалах провадження відсутні необхідні документи, якими об`єктивно підтверджується завдання потерпілій травми нирки. Проведення слідчого експерименту від 29 серпня
2018 року відбулося з істотним порушенням вимог КПК, тому його результат є неналежним та недопустимим доказом. Апеляційний суд необґрунтовано збільшив розмір витрат на правову допомогу та стягнув завищену суму моральної шкоди на користь потерпілої. Помилковість такого рішення підтверджує те, що стороною захисту не було надано відповідного розрахунку витрат часу виконаної роботи представником потерпілої та не долучалося нових доказів для збільшення розміру моральної шкоди.
9. У запереченнях до касаційної скарги представник потерпілої - адвокат Вовк А. І., посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень стосовно ОСОБА_2, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок та ухвалу суду щодо засудженого - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
10. У суді касаційної інстанції прокурор, потерпіла та представник потерпілої заперечували проти задоволення вимог касаційної скарги.
11. Захисник - адвокат Карпенко Д.В. в письмовому клопотанні просив розглядати його касаційну скаргу без його участі та участі засудженого ОСОБА_2 .
12. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
13. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
14. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
15. Водночас у результаті касаційного перегляду встановлено, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ухвалено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі всіх з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
16. Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та
ОСОБА_4, котрі були очевидцями конфлікту між потерпілою та обвинуваченим, судово-медичного експерта ОСОБА_5, фактичних даних, що містяться в протоколах прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11 липня 2018 року, проведення слідчого експерименту від 29 серпня 2018 року за участю очевидців події, а також на підставі інших досліджених доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
17. Виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції з`ясував позицію обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував факту виникнення конфлікту з потерпілою на території домоволодіння, а також показав, що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження, коли намагалася проникнути до двору.
18. На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про перекваліфікацію дій винного з ч. 2 ст. 122 КК на
ч. 1 ст. 122 КК, оскільки під час судового розгляду не доведено примусу потерпілої з боку обвинуваченого до певних дій.
19. З таким висновком місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.
20. Як убачається з ухвали апеляційного суду, версію сторони захисту про невчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину суд ретельно перевірив, провівши судове слідство за клопотанням сторін захисту та обвинувачення.
21. Зокрема, доводи апеляційної скарги, які є аналогічними доводам касації захисника Карпенка Д. В., про істотні порушення вимог КПК були розглянуті та перевірені колегією суддів апеляційного суду під час апеляційного розгляду, однак не віднайшли свого підтвердження.
22. Так, апеляційним судом спростовано твердження сторони захисту про те, що судово-медична експертиза № 02-01/1079 від 20 вересня 2018 року проводилася на підставі копій медичних документів. Як зазначено в ухвалі апеляційним судом, указана судово-медична експертиза призначалася ухвалою слідчого судді від 05 вересня 2018 року та проведена на підставі оригіналів медичних документів ОСОБА_1 .
23. Об`єктивно цю обставину було підтверджено допитаним в судовому засіданні свідком ОСОБА_6, котрий зазначив, що оригінали медичних документів та рентгенівських знімків йому надавалися потерпілою під час досудового розслідування.
24. Апеляційний суд повторно під час судового слідства оглянув оригінали вказаних документів та встановив, що судово-медична експертиза була призначена слідчим відповідно до статей 39, 40 КПК із дотриманням вимог 69, 86 КПК, а матеріали кримінального провадження містять документи, якими підтверджуються досліджені обставини.
25. Колегією суддів апеляційного суду перевірено інші доводи апеляційної скарги захисника Карпенка Д. В., зокрема про фальсифікацію медичної документації, істотні процесуальні порушення під час досудового розслідування, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду у вироку фактичним обставинам справи та визнано їх такими, що непідтверджені.
26. Перевіривши докази, якими доводяться витрати потерпілої на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду установила, що вони не перевищують граничного розміру винагороди адвокатів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року.
27. З урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, які було заподіяно потерпілій унаслідок неправомірних дій засудженого, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано збільшила розмір завданої моральної шкоди, яка підлягає стягненню з винного на користь потерпілої.
28. З таким рішенням апеляційного суду погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
29. Призначене засудженому покарання є справедливим, відповідає його меті й загальним засадам, визначеним у статтях 50, 65 КК.
30. Вирок місцевого суду відповідає вимогам ст. 374 КПК.
31. Ухвала суду апеляційної інстанції не суперечить положенням статей 370, 419 КПК, а переконливих аргументів для спростування висновків цього суду в касаційній скарзі не зазначено.
32. Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування оскаржуваних вироку та ухвали і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2, про що йдеться в касаційній скарзі, при розгляді кримінального провадження в касаційному порядку не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів