ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 490/10950/18
провадження № 51-3848км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Антонюк Н.О.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Кулаківський К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 листопада 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150040003327, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1,посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своєї вимоги засуджений посилається на те, що під час розгляду судом першої інстанції порушено вимоги статей 349, 351, 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Вказує, що його не було допитано судом щодо обставин вчиненого злочину, а у вироку зазначено показання, які він не надавав. Насправді йому не було достеменно відомо, як виробити психотропну речовину, а тому він не зміг її виробити, а обладнання для виготовлення психотропної речовини вивіз із будинку. Крім того, суд не переконався, чи правильно він розуміє зміст обставин, які начебто ніким не оспорювалися, не впевнився в добровільності його позиції, оскільки своїми поясненнями в суді він фактично заперечив висунуте обвинувачення.
Стверджує, що позицію щодо визнання винуватості було нав`язано йому працівниками правоохоронних органів, які чинили на нього тиск, змусивши повернути до будинку вивезені раніше обладнання та прекурсори, чим фактично сфальсифікували кримінальне провадження.
Зміст судових рішень та встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 засудженоза ч. 3 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2021 рокуапеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Бондаренка В.В. залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої особи через мережу Інтернет придбав з метою виготовлення психотропної речовини - амфетаміну інгредієнти, а саме прекурсори: 1-феніл-2-нітропропен загальною масою 106,9004 г, тобто в особливо великому розмірі, сірчану кислоту концентрацією 92% у розмірі 1000 мл, сірчану кислоту концентрацією 83% у розмірі 425 мл, соляну кислоту з концентрацією 37% у розмірі 900 мл, які зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ) до вилучення під час санкціонованого обшуку 23 серпня 2018 року о 21:25.
Позиції інших учасників судового провадження щодо поданої касаційної скарги
У засіданні суду касаційної інстанції прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень Суду законом не віднесено.
Отже, суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно із ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема аудіозапису та журналу судового засідання, суд першої інстанції,встановивши, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст тих обставин, які ніким не оспорюються, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин провадження. При цьому суд першої інстанції встановив, що відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого, та роз`яснив їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд першої інстанції обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів (протоколу обшуку від 23 серпня 2018 року, ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук, висновку експерта від 17 вересня 2018 року № 1260 про те, що нашарування, наявне на поверхні низки вилучених у будинку предметів (скляних банок, чашки, чарок, ваг), містить у своєму складі психотропну речовину-амфетамін, тобто виявлені прекурсори використовувались обвинуваченим для виготовлення психотропної речовини) та матеріалів, які характеризують обвинуваченого, стосуються судових витрат і речових доказів.
З аудіозапису судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 визнав у повному обсязі свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні відповідно до обвинувального акта. Надавав пояснення та відповідав на питання небагатослівно, водночас повідомив, що дійсно придбав через мережу Інтернет прекурсори для виготовлення амфетаміну та зберігав їх за місцем свого проживання, що відповідає пред`явленому обвинуваченню. Зазначив, що у вчиненому кається.
Таким чином, суд першої інстанції на підставі досліджених доказів дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 311 КК України, підстав для виправдання обвинуваченого в суду не було.
Порушень вимог кримінального процесуального закону внаслідок розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, про що йдеться в касаційній скарзі, Судом не встановлено. Про такий порядок розгляду провадження зазначено в журналі судового засідання суду першої інстанції від 29 жовтня 2019 року та зафіксовано за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107, ст. 108 КПК України, тому відсутність у тексті вироку посилання на ч.3 ст. 349 КПК України не свідчить про незаконність або необґрунтованість судового рішення.
Що стосується доводів касаційної скарги на фальсифікацію працівниками правоохоронних органів кримінального провадження, то в матеріалах провадження відсутні будь-які дані та докази на підтвердження цього, не надав їх засуджений і суду касаційної інстанції. Крім того, Суд звертає увагу, що в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 на недозволені методи ведення слідства не скаржився, в апеляційному порядку оскаржував лише суворість призначеного йому покарання та просив застосувати ст. 75 КК України, пояснюючи, що визнав вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину.
З огляду на вказане в касаційній скарзі засудженого не наведено доводів, які спростовували б правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та кваліфікації його дій.
Даних про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення та було б безумовною підставою для його скасування, матеріали провадження не містять.
Таким чином, підстав для задоволення касаційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд