Постанова
іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 752/8810/18
провадження № 51-3329км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12018100010002555, № 12018100010005588, № 12018100010009388,
№ 12018100010010102 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), на підставі ст. 89 КК такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2
ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк
4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на строк 3 роки та з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ "ЛК-Транс" 1283,38 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Вироком установлено, що 22 березня 2018 року близько 12:00 та 16:00, а також
02 жовтня 2018 року близько 22:05 та 27 жовтня 2018 року близько 16:40
ОСОБА_2, перебуваючи у магазині "Лоток" ТОВ "ЛК-Транс" на вул. Академіка Вільямса, 5 у м. Києві, таємно викрав продукти харчування: 22 березня 2018 року - на суму 272,18 грн та 304,45 грн; 02 жовтня 2018 року - на суму 203,04 грн;
27 жовтня 2018 року - на суму 192,86, спричинивши ТОВ "ЛК-Транс" матеріальну шкоду.
Крім того, 02 червня 2018 року близько 18:40 ОСОБА_2, знаходячись у магазині "Лоток" на пров. Коломіївському, 17/31 у м. Києві, відкрито викрав спиртні напої, спричинивши ТОВ "ЛК-Транс" шкоду на суму 978,93 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на безпідставність звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. При цьому зазначає, що, переглядаючи справу за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, апеляційний суд не надав належної оцінки зазначеним доводам та, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не вказав підстав, з яких її визнано необґрунтованою. Стверджує, що ОСОБА_2 раніше вже притягувався до відповідальності за злочини проти власності, проте належних висновків не зробив та знову вчинив декілька аналогічних злочинів, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став. Отже, дані про особу засудженого, а також і ступень тяжкості вчинених злочинів свідчать про неможливість призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала доводи касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновків судових інстанцій щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК,
а також виду та розміру призначеного засудженому покарання за цими законами прокурор у касаційній скарзі не оспорює.
Водночас, перевіряючи ухвалу апеляційного суду в межах касаційних вимог прокурора, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370 КПК.
Крім того, за правилами ст. 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути проаналізовані всі доводи апеляції, на кожен з яких надано вичерпну відповідь та наведено детальні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Проте апеляційний суд під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначених вимог закону не дотримався.
Так, прокурор в апеляційній скарзі, посилаючись на безпідставність звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, зазначав, що, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК, місцевий суд не врахував даних про особу винного, який раніше притягувався до відповідальності за злочини проти власності, проте належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив декілька аналогічних злочинів.
Зазначеним доводам прокурора апеляційний суд належної оцінки не надав, свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 належним чином не мотивував.
Відповідно до статей 50, 65 КК метою покарання, зокрема, є запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень; особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
За правилами ст. 75 КК, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Так, обґрунтовуючи можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК, місцевий суд, як видно з вироку, врахував обставини вчинення злочинів, а саме незначну кількість викрадених продуктів харчування, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, а також те, що ОСОБА_1 неофіційно працює, має на утриманні матір-пенсіонерку, позитивно характеризується, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував завдані збитки, та дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, зазначивши, що саме таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Апеляційна інстанція погоджуючись з таким висновком місцевого суду, також зазначила, що поведінка ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції викликає довіру, він прагне стати на шлях виправлення й рішення суду першої інстанції повинно призвести до позитивних змін у його особистості та створити готовність до правослухняної поведінки в суспільстві.
Проте, цей висновок у колегії суддів викликає обґрунтований сумнів.
Так, апеляційна інстанція не повною мірою врахувала дані про особу ОСОБА_1, який раніше вже притягувався до відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте належних висновків не зробив, знову вчинив злочини проти власності (п`ять епізодів), при цьому один з них - тяжкий.
Наведене свідчить про наявність у засудженого стійкої направленості умислу на вчинення корисливих злочинів і небажання стати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства, а тому звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК не може вважатися необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Отже, за таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Відповідно касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином розглянути апеляційну скаргу прокурора та ухвалити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд