ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 916/1291/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС" (далі - ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ФОНТАН" (далі - ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОНТАН ФІНАНС" (далі - ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОШОВА СПРАВА" (далі - ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА"), Товариства з обмеженою відповідальністю "РОБИ ГРОШІ" (далі - ТОВ "РОБИ ГРОШІ")
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.05.2021 (головуючий - суддя Невінгловська Ю.М.) та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (головуючий - суддя Поліщук Л.В., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.)
у справі №916/1291/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" (далі - ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ", позивач) про забезпечення позову
за позовом ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ"
до
1) ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС",
2) ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН",
3) ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА",
4) ТОВ "РОБИ ГРОШІ",
5) ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС",
про стягнення 10 700 849,00 грн.
1. Історія та обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1.1. 20.05.2021 ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просило стягнути грошові кошти з ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС" у сумі 1 703 115 грн, з ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН" у сумі 3 004 340 грн, з ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА" у сумі 2 353 455 грн, з ТОВ "РОБИ ГРОШІ" у сумі 1 286 484 грн, з ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС" у сумі 2 353 455 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2021 до ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" на підставі укладеного з ТОВ "Центргейм" договору факторингу за №380 від 04.03.2021 перейшли права кредитора у грошових зобов`язаннях, що виникають з пунктів 7.3.12 нотаріально посвідчених договорів оренди від 18.08.2020 за №№2486, 2488, 2490, 2492, 2494, укладеними між кожним із відповідачів (як орендодавцями) та ТОВ "Центргейм" (як орендарем), та полягають у праві вимагати від відповідачів належного виконання своїх зобов`язань щодо повернення передплачених сум орендної плати у загальному розмірі 10 700 849,00 грн за невиконання відповідачами обов`язку з отримання у встановлений строк (до 31.12.2020) документів про присвоєння приміщенням будівлі, які є об`єктами договорів оренди, статусу п`ятизіркового готелю. Зазначене, в свою чергу, виключає можливість використання орендованих приміщень, які конструктивно складають одну споруду, в цілях, задля яких укладалися відповідні договори оренди, а саме, для проведення азартних ігор.
1.2. Також, 20.05.2021 року до місцевого господарського суду від ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, а також заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна відповідачів, а саме:
- накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення №4, площею 311,9 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2132881051101, машиномісце № 111, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204549551101, машиномісце № 114, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2238166451101, належних ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС" (ідентифікаційний номер юридичної особи 43741142);
- накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення № 4а, площею 550,2 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2132908051101, машиномісце № 107, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204417651101, машиномісце № 109, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204461451101, належних ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН" (ідентифікаційний номер юридичної особи 43741231);
- накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення № 5, площею 431 м.кв., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2132923951101, машиномісце №116, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2238179751101, машиномісце №117, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2238199951101, машиномісце №118, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2238222151101, машиномісце №119, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22382404561101, належних ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА" (ідентифікаційний номер юридичної особи 43741273);
-накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення № 5а, площею 431 м.кв., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2132934851101, машиномісце № 115, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-Д, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна 2238151751101, машиномісце № 126а, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2230820551101, машиномісце № 110, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204197751101, належних ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС" (ідентифікаційний номер юридичної особи 43741446);
-накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення № 3, площею 235,6 м.кв., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2129427551101, машиномісця № 103, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204258651101, машиномісця № 104, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204279351101, машиномісця № 105, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204585651101, машиномісця № 106, площею 15 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд.2-Д., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204301651101, належних ТОВ "РОБИ ГРОШІ" (ідентифікаційний номер юридичної особи 43741362);
- заборонити ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС", ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН", ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА", ТОВ "РОБИ ГРОШІ" ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС" та органам і особам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єктів нерухомого майна із реєстраційними номерами 2132881051101, 2204549551101, 2238166451101, 2132908051101, 2204417651101, 2204461451101, 2132923951101, 2238179751101, 2238199951101, 2238222151101, 2382404561101, 2132934851101, 2238151751101, 2230820551101, 2204197751101, 2129427551101, 2204258651101, 2204279351101, 2204585651101, 2204301651101, в тому числі обтяжувати, відчужувати будь-яким способом та передавати в іпотеку.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2021, заяву ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" задоволено та вжито заходи забезпечення позову, про застосування яких просив заявник.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС", ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН", ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС", ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА", ТОВ "РОБИ ГРОШІ", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у справі № 916/1291/21 у відповідній частині, що стосується кожного скаржника.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи касаційних скарг, подані в новій редакції
Оскаржувані судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального права, а саме: частини другої статті 136 та частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обґрунтовуючи порушення судами попередніх інстанції приписів частини другої статті 136 ГПК України представник скаржників у касаційних скаргах (поданих в новій редакції) зазначає, що представником позивача не було надано жодних переконливих доказів та, відповідно, не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім цього, представником позивача не надано доказів реального існування ризиків, на які він посилається.
Також на обґрунтування порушення судами попередніх інстанції приписів частини четвертої статті 137 ГПК України представник скаржників вказує, що судами не враховано, що згідно зі звітами про визначення ринкової вартості, станом на 03.06.2021, загальна вартість арештованого майна відповідачів ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС" складає 18 660 972,00 грн при заявлених позовних вимогах на суму 2 353 455,00 грн; ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН" складає 23 220 810,00 грн при заявлених позовних вимогах на суму 3 004 340,00 грн; ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС" складає 13 448 127,00 грн при заявлених позовних вимогах на суму 1 703 115,00 грн; ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА" складає 18 989 526,00 грн при заявлених позовних вимогах на суму 2 353 455,00 грн та ТОВ "РОБИ ГРОШІ" складає 10 976 172,00 грн при заявлених позовних вимогах на суму 1 286 484,00 грн, що в рази перевищує ціну позову та свідчить про неспівмірність застосованих заходів забезпечення позову. За таких обставин, представник скаржників зазначає, що застосовані заходи забезпечення позову очевидно не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
5. Позиція інших учасників справи, заявлені клопотання учасниками спору
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" заперечує проти доводів скаржників, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм процесуального права.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Склад суду касаційної інстанції змінився відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.09.2021 для розгляду касаційних скарг ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС", ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН", ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС", ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА", ТОВ "РОБИ ГРОШІ" у справі №916/1291/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б.
Ухвалами Верховного Суду від 27.09.2021 вказані касаційні скарги залишені без руху, а скаржникам надано строк для усунення зазначених в цих ухвалах недоліків касаційних скарг.
Ухвалами Верховного Суду від 25.10.2021, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №916/1291/21 за касаційними скаргами ТОВ "ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС", ТОВ "КАПІТАЛ ФОНТАН", ТОВ "ФОНТАН ФІНАНС", ТОВ "ГРОШОВА СПРАВА", ТОВ "РОБИ ГРОШІ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи, а також вирішено здійснювати спільний розгляд вказаних касаційних скарг.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у зв`язку з перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №916/1291/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій. Розгляд клопотань
7.1. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін вказану ухвалу.
7.2. Касаційний господарський суд виходить з того, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
7.3. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам, зокрема, вчиняти дії, щодо предмета спору.
7.4. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
7.5. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
7.6. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
7.7. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У наведених висновках Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, що неодноразово викладалась, зокрема в пункті 15 постанови від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, в пункті 14 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, а також в постановах від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 29.01.2021 у справі № 910/10957/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20.
7.8. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
7.9. У даній справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом позовних вимог є вимоги позивача про стягнення 10 700 849,00 грн передоплати орендної плати за договорами оренди від 18.08.2020 за реєстровими №№2486, 2488, 2490, 2492, 2494, укладеними кожним з відповідачів (як орендодавцями) та ТОВ "Центргейм" (як орендарем). В свою чергу, позивач - ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" отримав право стягнення вказаної суми на підставі договору факторингу від 04.03.2021 за реєстровим №380, укладеного між ним та ТОВ "Центргейм". Позов заявлено з підстав невиконання відповідачами зобов`язань, передбачених пунктом 7.3.12 договорів оренди від 18.08.2020, а саме: неотримання у встановлений строк документів про присвоєння статусу 5-зіркового отелю, який включає будівлі - об`єкти оренди.
Від ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" до суду першої інстанції надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову. На обґрунтування необхідності вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову позивачем, з посиланням на статті 136, 137 ГПК України, зазначено, що при створенні відповідачів їх єдиним засновником було передано у якості внеску до статутного капіталу нежитлові комерційні приміщення за адресою: м. Одеса, вул.Бернардацці, 2Д; основним видом господарської діяльності відповідачів згідно з КВЕД 68.20. є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про укладення 18.08.2020 кожним із відповідачів з ТОВ "Центргейм" довгострокової оренди об`єктів нерухомого майна; -відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також підтверджують, що будь-яких інших договорів оренди нерухомого майна відповідачами не укладалось, а, отже, у відповідача відсутні джерела надходжень грошових коштів від здачі в оренду належного їм нерухомого майна. Відтак, на переконання позивача, відсутність платежів по орендній платі (що наразі є єдиним відомим джерелом надходження коштів від господарської діяльності відповідачів) створює достатні та об`єктивні підстави для припущення про істотне ускладнення виконання судового рішення про стягнення з відповідачів грошових коштів чи взагалі його невиконання.
При цьому, позивач звернув увагу на те, що фінансовий стан відповідачів та наявність коштів в достатньому розмірі для можливості задоволення позовних вимог, відповідно до статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею та в силу закону є недоступною для позивача.
Окрім того, позивач зазначив про те, що відповідачі є новоствореними юридичними особами, які зареєстровані в один день - 31.07.2020, у зв`язку з чим не мають стійких господарських зв`язків, історії здійснення господарської діяльності стабільного прибутку, фінансової стійкості та стабільності.
Вказане, на думку позивача, в свою чергу, свідчить про те, що у відповідачів відсутні достатні фінансові ресурси для виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, у випадку його ухвалення на користь позивача, та ділова репутація, яка б свідчила про добросовісність відповідачів.
З урахуванням вищевикладеного, позивач зазначає, що існують достатні підстави вважати, що у випадку задоволення позовних вимог відповідачі будуть позбавлені можливості його виконати за рахунок власних обігових коштів, що свідчить про можливість істотного ускладнення виконання або взагалі невиконання рішення суду, що зумовлює необхідність у застосуванні обраних позивачем заходів забезпечення позову.
7.10. Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову та застосовуючи заходи забезпечення позову, з посиланням на приписи статей 136, 137 ГПК України, мотивував своє рішення тим, що матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову свідчать про те, що відповідачами не вживалися дії щодо повернення грошових коштів, сплачених позивачем, при цьому відповідачами не отримуються доходи від основної господарської діяльності, якою є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, що в сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів. При цьому, суд дійшов висновку про співмірність та можливість одночасного застосування цих способів забезпечення позову. З огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви та заяви про забезпечення позову відомостей про стан рахунків відповідачів та щодо наявності на них грошових коштів, достатніх для виконання рішення у цій справі (у разі задоволення/часткового задоволення позову), відомостей про вартість належного на праві власності нерухомого майна, а також необхідність забезпечити реальне виконання рішення суду у даній справі, значну суму ціни позову, суд дійшов висновку про співмірність, адекватність, достатність та необхідність також вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони здійснення відповідних реєстраційних дій щодо відповідного нерухомого майна відповідачів.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що вжиті Господарським судом Одеської області заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, заборони відповідачам та органам і особам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єктів нерухомого майна, в тому числі обтяження, відчуження будь-яким способом та передання в іпотеку, відповідають положенням статей 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
7.11. Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм частини другої статті 136 та частини четвертої статті 137 ГПК України з огляду на таке.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Таким чином умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Зокрема, про такі обставини в даній справі могли би свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Наведена вище правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 25.05.2021 у справі №925/1441/20.
На думку Верховного Суду, розглянувши заяву ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ" про забезпечення позову, суди першої та апеляційної інстанцій, застосовуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як обґрунтоване припущення, дійшли помилкового висновку про необхідність її задоволення. Так, судами попередніх інстанцій зазначено, що предметом спору у даній справі є стягнення 10 700 849,00 грн передоплати орендної плати за договорами оренди, а тому накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, заборона його відчуження та здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчинення будь-яких реєстраційні дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єктів нерухомого майна із зазначеними вище реєстраційними номерами, в тому числі обтяження, відчуження будь-яким способом та передавання в іпотеку, є співмірними заходами забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Однак, судами не враховано, що підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен не лише обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а й надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів.
Таким чином, судове рішення, яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачам, заборонено його відчужувати, здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчинювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єктів нерухомого майна із зазначеними реєстраційними номерами, в тому числі обтяжувати, відчужувати будь-яким способом та передавати в іпотеку, побудовано виключно на припущеннях без обґрунтування, дослідження та оцінки, на підставі яких доказів суд дійшов висновку про неможливість чи ускладнення виконання рішення у справі у випадку задоволення позову.
Верховний Суд зауважує, що судами першої та апеляційної інстанції також не враховано, що відповідачі є діючими товариствами, які здійснюють господарську діяльність, а тому передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про неможливість чи ускладнення виконання судового рішення у справі, винесеного за результатом розгляду позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Водночас місцеві суди на порушення частини другої статті 136 ГПК України та частини четвертої статті 137 ГПК України не досліджували питання наявності та доведеності позивачем дійсного потенційного істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Відсутність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, виключає у розумінні приписів статей 136, 137 ГПК України необхідність вжиття таких заходів.
Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та належних обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що висновки судів попередніх судових інстанцій про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасним, адже судами не встановлено обставин того, що відповідачами вчиняються дії, які вказують або могли б вказувати на можливість подальшого ухилення від виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "АЛЬКОР-КАПІТАЛ".
Таким чином, враховуючи наведене Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували положення статті 136, 137 ГПК України та дійшли помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржників про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
Водночас колегія суддів відхиляє аргументи відповідачів про порушення судами вимог статті 141 ГПК України, оскільки вказаною статтею передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не може свідчити про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду, а відповідно і постанови апеляційного суду про залишення її без змін.
При цьому Суд враховує, що ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Наведена вище правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19.
7.12. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Однак, оскаржувані судові рішення таким вимогам процесуального закону не відповідають, а вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову суперечить нормам процесуального законодавства, зокрема імперативним вимогам частини дванадцятої статті 137 ГПК України.
Оскільки судові рішення, що оскаржуються, ухвалені з порушенням вимог статей 136, 137 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування цих судових рішень та прийняття нового про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
7.13. З урахуванням мотивів, які містяться у розділі 7 цієї постанови Касаційним господарським судом аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не приймаються до уваги як такі, що не узгоджуються з нормами процесуального права.