ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 233/642/17
адміністративне провадження № К/9901/33882/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 233/642/17
за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Малінова О.С., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Гайдара А.В., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування сум отриманого доходу в період з серпня по грудень 2007 року, які зазначені в базі персоніфікації при нарахуванні йому пенсії 14 квітня 2014 року та 01 липня 2015 року; зобов`язати відповідача врахувати суми отриманого доходу в період з серпня по грудень 2007 року, які зазначені в базі персоніфікації при нарахуванні йому пенсії 14 квітня 2014 року та 01 липня 2015 року.
Постановою суду першої інстанції від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Як встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Костянтинівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як одержувач пенсії по інвалідності 2 групи захворювання.
17 січня 2017 року позивач звернувся до УПФУ з листом про надання інформації стосовно сум отриманих ним грошових коштів у 2007 році, які були враховані при нарахуванні пенсії.
Згідно з листом УПФУ від 09 лютого 2017 року № 2919/03/09-17 до розрахунку пенсії позивача ОСОБА_1 враховані грошові кошти згідно довідок Управління фінансового забезпечення МВС України в Донецькій області від 23 травня 2014 року №133/210 (у тому числі і у спірний період з липня по грудень 2007 року), довідки Костянтинівського МВ ГУМВС України Донецькій області від 22 травня 2014 року та індивідуальні відомості про застраховану особу.
Проте, позивач стверджує, що частина даних за період з серпня по грудень 2007 року (стосовно роботи за сумісництвом), які містяться в системі персоніфікованого обліку, не була врахована відповідачем при призначенні пенсії.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У позовній заяві, апеляційній та касаційних скаргах позивач стверджує, що частина даних за період з серпня по грудень 2007 року (стосовно роботи за сумісництвом), які містяться в системі персоніфікованого обліку, не була врахована відповідачем при призначенні пенсії.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач заявляв клопотання про витребування у відповідача довідки ОК-5 за період з 2000 року, проте вказане клопотання суд не задовольнив.
Проте, довідка ОК-5 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу із Реєстру застрахованих осіб. Вона містить дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків.
Таким чином, суд необґрунтовано залишив клопотання позивача без задоволення, оскільки довідка ОК-5, яку просив витребувати позивач, містить дані для з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 3 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд