ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 820/3133/16
адміністративне провадження № К/9901/41586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №820/3133/16 за позовом Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, треті особи - Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Територіальна комісія Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 (суддя Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (головуючий суддя Лях О.П., судді: Яковенко М.М., Старосуд М.І.),
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати бездіяльність Лозівської ОДПІ протиправною, зобов`язати Лозівську ОДПІ здійснити проведення зменшення розстроченого податкового боргу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2017 відкрито касаційне провадження у справі №820/3133/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №820/3133/16 за правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Хохуляка В.В.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 справу прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 16.11.2021.
В обґрунтування своїх вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, Порядку та умов надання у 2014 році субвенцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30, Податкового кодексу України, неврахування приписів процесуального права, а саме, статей 7, 9 та 159 КАС України (в редакції на час розгляду справи судами). У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує, вказує, що твердження податкового органу є безпідставними, спростовуються встановленими обставинами і доказами, які містяться в матеріалах справи. Підприємство просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - код 37048692. На обліку як платник податків підприємство перебуває у Лозівській ОДПІ, є платником податку на додану вартість.
Відповідно до Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 (далі - Порядок №30) позивачу було виділено державою субвенцію в розмірі 670700,00грн. (а.с.10-11)
На виконання пункту 9 Порядку КП "Лозоваводоканал" надано до місцевого фінансового органу довідку Лозівської ОДПІ від 08.10.2014, згідно якої станом на 08.10.2014 за КП "Лозоваводоканал" обліковувалися діючі розстрочені (відстрочені) (реструктуризовані) грошові зобов`язання (податковий борг) по податку, збору код податку 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 3ʼ 811ʼ 856,65грн. (а.с. 21).
У період з 08.10.2014 по 30.10.2014 КП "Лозоваводоканал" не здійснювалось дострокове погашення діючих розстрочених (відстрочених) (реструктуризованих) грошових зобов`язань (податкового боргу).
Порядком передбачено, що кошти, які отримало КП "Лозоваволоканал", як компенсацію різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню можуть бути використані підприємством на погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі дострокового погашення реструктуризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість.
На виконання пункту 4 Порядку, 17.10.2014 КП "Лозоваводоканал" укладено договір №70/21 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 (а.с. 18-20).
Відповідно до Договору КП "Лозоваводоканал" перераховує до спеціального фонду Державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) в тому числі дострокового погашення реструктуризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість в сумі 670700,00грн. Сторони у графі платіжного доручення "призначення платежу" додатково зазначають пункти 14-17 статті 11, та пункту 24 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а також дату та номер договору.
Договором передбачено, що кошти у сумі 670700,00грн., які отримало КП "Лозоваводоканал", як компенсацію різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, мають бути використані підприємством на погашення податковою боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі дострокового погашення реструктуризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість.
30.10.2014 відповідно до Порядку та Договору позивачем до Лозівського управління Державної казначейської служби України у Харківській області надано платіжне доручення на здійснення погашення податкового боргу по ПДВ у сумі 670700,00грн., згідно пунктів 14-17 статті 11 та пункту 24 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік", згідно Договору (а.с. 22).
Лозівською ОДПІ проведено зменшення податкового боргу по коду податку 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг)" на суму 201968,00грн., при цьому проведення зменшення розстроченого податкового боргу в розмірі 468732,00грн. Лозівською ОДПІ не здійснено.
Вважаючи бездіяльність податкового органу протиправною, Підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому позивач просив визнати бездіяльність Лозівської ОДПІ, яка полягає в нездійсненні проведення зменшення розстроченого податкового боргу в розмірі 468732,00грн. протиправною, зобов`язати Лозівську ОДПІ здійснити проведення зменшення розстроченого податкового боргу в розмірі 468732,00грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач вправі за наслідками виділення субвенції на погашення різниці у тарифах, з цільовим призначенням погашення заборгованості з ПДВ, реалізувавши правомірну поведінку, розраховувати на відображення у картці особового рахунку відповідних змін, що забезпечило б йому право на зменшення розстроченого податкового боргу.
У справі, що розглядається, згідно довідки Лозівської ОДПІ від 03.12.2014, станом на 03.12.2014 за КП "Лозоваводоканал" обліковувалися діючі розстрочені (відстрочені) (реструктуризовані) грошові зобов`язання (податковий борг) по податку, збору код податку 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 3791856,65грн. (а.с. 68).
Суди не погодились з твердженням представника відповідача, що станом на 30.10.2014 сума боргу підприємства за кодом бюджетної класифікації 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" становить 201968,00грн., оскільки вказані судження спростовуються довідками Лозівської ОДПІ від 08.10.2014 та від 03.12.2014.
Крім того, відповідно до довідки Лозівської ОДПІ від 22.07.2015, станом на 22.07.2015 за КП "Лозоваводоканал" обліковувалися діючі розстрочені (відстрочені) (реструктуризовані) грошові зобов`язання (податковий борг) по податку, збору код податку 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 3724302,85грн.
Згідно довідки Лозівської ОДПІ від 07.12.2015 станом на 07.12.2015 за КП "Лозоваводоканал" обліковувалися діючі розстрочені (відстрочені) (реструктуризовані) грошові зобов`язання (податковий борг) по податку, збору код податку 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 3704302,85грн. (а.с. 70).
Поряд із цим, судами з`ясовано, що 17.12.2015 КП "Лозова водоканал" здійснено аналогічний спосіб оплати розстроченого зобов`язання по мировій угоді заборгованості. КП "Лозоваводоканал" відповідно до Порядку, затвердженого постановою 14.06.2015, отримало субвенцію від держави в розмірі 853900,00грн.
На виконання Порядку, 10.12.2015 КП "Лозоваводоканал" укладено договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30, кошти у сумі 853900,00грн., які отримало КП "Лозоваводоканал", як компенсацію різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню мають бути використані підприємством на погашення податковою боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі дострокового погашення реструктуризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість (а.с. 71-72).
У цій справі, відповідач вказує, що для відображення сум податків, які надходять до бюджету відповідно до Порядку №30, платники відкривають картки особових рахунків за кодами бюджетної класифікації по ПДВ: 14010101 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (реструктуризація)".
Відповідні кошти надійшли до спеціального фонду Державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України за кодом бюджетної класифікації 14010101 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (реструктуризація)".
Даний код бюджетної класифікації 14010101 відображає "Сплату податкового зобов`язання, визначеного платником податків" і в своєму розумінні є "накопичувальним рахунком".
В подальшому, суми, які платник направив на код бюджетної класифікації 14010101, Лозівська ОДПІ направляє на зменшення суми податкового боргу в картках особових рахунків платника податків, відкритих за кодами бюджетної класифікації по ПДВ 14010100. В даній формі відображено рух коштів по рахунку платника податків, а саме: сплата, нарахування податків, борг.
У свою чергу, станом на 30.10.2014 сума боргу КП "Лозоваводоканал" за кодом бюджетної класифікації 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становила 201968,00грн. І, як наслідок, відповідачем проведено зменшення податкового боргу по даному лише на цю суму.
При цьому, позивачем не здійснювалися заходи щодо перенесення термінів сплати по Мировій угоді.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2014 у справі №5023/4043/12, яка залишена в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014, затверджено Мирову угоду у справі про банкрутство КП "Лозоваводоканал", якою визначено порядок, строки погашення кредиторських вимог (а.с. 47-61).
17.12.2015 позивачем до Лозівського управління Державної казначейської служби України надано платіжне доручення на здійснення погашення податкового боргу по ПДВ, а саме 816900,00грн. на погашення податкового боргу та 370000,00грн. на погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість розстроченої за мировою угодою, затвердженою ухвалою суду. (а.с. 73).
Оплату у розмірі 37000,00грн., спрямовану на погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість розстроченої за Мировою угодою, відповідачем проведено та зменшено розстрочений податковий борг за Мировою угодою у розмірі 37000,00грн.
Згода відповідача щодо укладення Мирової угоди у справі про визнання КП "Лозоваводоканал" банкрутом, відповідно до норм Податкового кодексу України в редакції від 01.10.2014 та в поточній редакції, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013, фактично є розстроченням відповідачем боргів позивача.
Крім того, мирова угода не містить обмежень щодо дострокового погашення КП "Лозоваводоканал" розстроченої заборгованості. Згідно Мирової угоди, джерелом погашення кредиторської заборгованості є кошти, отримані від господарської діяльності боржника.
У зв`язку з дією економічно необґрунтованих тарифів, КП "Лозоваводоканал" мало всі правові підстави й отримало відповідно до Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 субвенцію в розмірі 670700,00грн.
Кошти, які отримувало КП "Лозоваводоканал" відповідно до Порядку, фактично є коштами, отриманими від господарської діяльності підприємства, оскільки при дії економічно обґрунтованих тарифів відповідні кошти підприємство отримувало б безпосередньо від споживачів як оплату наданих послуг.
Видані відповідачем 03.12.2014, 22.07.2015 та 07.12.2015 року довідки проведення відповідачем зменшення розстроченого податкового боргу за Мировою угодою в розмірі 37000,00грн., та Мирова угода, свідчить про те, що станом на 30.10.2014 за КП "Лозоваводоканал" обліковувалися діючі розстрочені (відстрочені) (реструктуризовані) грошові зобов`язання (податковий борг) по податку, збору код податку 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі не менше ніж 3704302,85грн.
Поряд з цим, кредиторські вимоги Лозівської ОДПІ в розмірі 3854302,85грн., у тому числі спірна сума, були розстрочені відповідно до норм Податкового кодексу України в редакції від 01.10.2014 та в поточній редакції, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 Мировою угодою і є розстроченою заборгованістю.
З урахуванням викладеного, твердження відповідача, що станом на 30.10.2014 спірна сума не обліковувалася у картках платника податків, і тому у Лозівської ОДПІ відсутні підстави для направлення коштів, які надійшли за рахунок боргу за кодом бюджетної класифікації 14010101 на рахунок боргу за кодом бюджетної класифікації 14010100, суди вважали помилковими, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами.
Водночас, як не заперечується відповідачем, позивачу виділено субвенцію у розмірі 670700,00грн. на погашення різниці у тарифах, з цільовим призначенням погашення заборгованості з ПДВ, однак зменшення розстроченого податкового боргу в розмірі 468732,00грн. відповідачем так і не здійснено.
Отже, позивач вправі за наслідками виділення субвенції у розмірі 670700,00грн. на погашення різниці у тарифах, з цільовим призначенням погашення заборгованості з ПДВ розраховувати на відображення у картці особового рахунку відповідних змін, що забезпечило б йому право на зменшення розстроченого податкового боргу в розмірі 468732,00грн.
Суди дійшли висновку, що у даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не дотримався вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувана бездіяльність є протиправною.
З вказаного слідує, що доводи та вимоги касаційної скарги відповідача не можна вважати обґрунтованими.
КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345, 349, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -