ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 808/2483/16
адміністративне провадження № К/9901/35926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №808/2483/16 за позовом Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 (суддя Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді: Шальєва В.А., Білак С.В.),
ВСТАНОВИВ:
Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, у якій позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2016 №0000931401, №0000921401, №0000941401, від 09.08.2016 №0001571401, №0001581401 в повному обсязі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі №808/2483/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги у справі №808/2483/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження, матеріали справи витребувано з суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 15.11.2021 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 16.11.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Норм матеріального, процесуального права, які на думку відповідача, судами не застосовані до спірних правовідносин або застосовані неправильно чи порушені судами - заявником касаційної скарги не наведено. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Також, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони її правонаступником, яке з урахуванням положень статті 52 КАС України підлягає задоволенню.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову частково - без змін.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у період з 28.03.2014 по 22.04.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку ЗДП "Радіоприлад" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 13.12.2015.
За результатами перевірки складено акт від 18.05.2016 №37/08-01-14-01/14313317, яким встановлено ряд порушень, а саме:
частини п`ятої статті 75 Господарського Кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, підпункту 135.5.4, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.5, 138.3 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 пункту 11 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 125338грн., у т.ч. по періодам: 2013 рік на суму 70684 грн., 2015 рік на суму 54654 грн.;
підпунктів 14.1.275, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту (рядок 18) на загальну суму 182151грн. та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.10) на загальну суму 26721грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту 110331грн., та заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р.25) у сумі 208872 грн.;
пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 в результаті чого занижено суму чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями у 2015 році на суму 23813грн.;
підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України підприємством не подано до органів ДФС Розрахунок суми чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за: І квартал 2013; півріччя 2014; три квартали 2014; рік 2014; півріччя 2015; три квартали 2015;
пунктів 49.1, 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпунктів 240.1.1, 240.1.2 пункту 240.1 статті 240, статтей 242, 243, 245, пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України в результаті чого занижено показники екологічного податку всього на суму 663,97грн.;
пунктів 49.1, 49.2, підпунктів 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 120.1 статті 120, пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України - підприємством не подано до органів ДФС податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2014 року;
пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (ф.№1ДФ) за 1 квартал 2014 р. - 1 квартал 2015 р.
На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 03.06.2016 №0000921401 (а.с. 24 т.1), яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 26721грн.
від 03.06.2016 року №0000931401 (а.с.22 т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 313308 грн. із них: 208872 грн. за податковим зобов`язанням, 104436грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
від 03.06.2016 року №0000941401 (а.с. 23 т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 1849грн. 96коп. із них: 663грн. 97коп. за податковим зобов`язанням, 1185грн. 99коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 03.06.2016 №0000951401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 143009грн., із них 125338грн. за податковим зобов`язанням та 17671грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
від 03.06.2016 №0000961401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) у сумі 34866грн. 25коп., із них 23813грн. за податковими зобов`язаннями та 11053грн. 25коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивачем оскаржено вищезазначені податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку.
Рішенням ДФС України від 04.08.2016 (а.с. 158 -175 т.1), скаргу задоволено частково, скасовано податкові повідомлення рішення від 03.06.2016 №0000951401 та №0000961401 в частині зменшення перевіркою витрат ЗДП "Радіоприлад" по взаємовідносинах з КП "Водоканал" та по виплатах водіям надбавки за класність із відповідним перерахуванням єдиного соціального внеску та у відповідній частині щодо збільшення суми чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, та у відповідній частині скасовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, у зв`язку з чим, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення:
від 09.08.2016 №0001571401 (а.с. 27 т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань у сумі 25698грн. 75коп., із них: 16479грн. - за податковими зобов`язаннями, 9219грн. 75коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.;
від 09.08.2016 №0001581401 (а.с. 28 т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 134208грн. із них: 116537грн. за податковими зобов`язаннями, 17671грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність винесених податкових повідомлень - рішень від 03.06.2016 №0000921401, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податкового повідомлення - рішення від 03.06.2016 №0000931401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та №0001581401 від 09.08.2016 року в частині визначення суми грошового зобов`язання відповідачем не доведена.
Колегія суддів апеляційного суду з висновками суду першої інстанції погодилась.
У справі, що розглядається судами з`ясовано, що Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" зареєстроване Запорізьким міським управлінням юстиції 02.07.1993. На облік як платник податків позивач був взятий з 20.07.1993 №7940, перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя.
Як вбачається з матеріалів справи, між ЗДП "Радіоприлад" (Продавець) та ТОВ "ЗТЛ Інвест" (Покупець) 25.12.2006 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до умов договору Покупець зобов`язався переоформити право користування земельною ділянкою відповідно до діючого законодавства України. До надання розрахунку податку на землю в податковий орган, або до оформлення права користування (власності) земельною ділянкою Покупець компенсує продавцю витрати, пов`язані з користуванням земельною ділянкою за окремим договором.
03.01.2007 між ЗДП "Радіоприлад" та ТОВ "ЗТЛ "Інвест" укладено угоду про відшкодування витрат ЗДП "Радіоприлад" за використання земельних ресурсів за умовами якої ТОВ "ЗТЛ Інвест" відшкодовує ЗДП "Радіоприлад" як балансоутримувачу витрати за використання земельних ресурсів за ділянку території загальною площею 15200 кв.м. Розмір відшкодування витрат ЗДП "Радіоприлад" за використання земельних ресурсів становить 5795,13грн. за місяць.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2012 у справі №5009/302/12 визнано недійсною угоду про відшкодування витрат ЗДП "Радіоприлад" за використання земельних ресурсів від 03.01.2007року, укладену між ЗДП "Радіоприлад" та ТОВ "ЗТЛ Інвест".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2013 у справі №4/178/09-27/101/10-13/231/10 про відшкодування витрат за використання земельних ресурсів провадження припинено у зв`язку із відмовою позивача від позову.
Відтак, договір з ТОВ "ЗТЛ Інвест" у судовому порядку був визнаний недійсним та провадження у справі про стягнення заборгованості у зв`язку з цим було припинено.
Таким чином, ЗДП "Радіоприлад" втратило право на стягнення з ТОВ "ЗТЛ Інвест" суми 289758грн. Сума заборгованості стала безнадійною та тому була списана у бухгалтерському обліку.
З вказаного слідує, що висновок податкового органу щодо завищення позивачем витрат за рахунок включення суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості по операціям з ТОВ "ЗТЛ Інвест" є необґрунтованим, оскільки позивач втратив право на стягнення з ТОВ "ЗТЛ Інвест" суми 289758грн. яка стала безнадійною, а тому була списана у бухгалтерському обліку та включена до витрат в податковому обліку.
У справі, що розглядається, суди з`ясували, що позиція відповідача, щодо нарахування доходів у вигляді сум штрафів та пені відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України по договорам з ДП "МБТЗ" та Асоціацією "Інформсистема" грунтується на тому, що між ЗДП "Радіоприлад" та КЗ "Миколаївський ремонтно-механічний завод" був укладений договір на поставку виробів, на підставі якого ЗДП "Радіоприлад" передало КЗ "НРМЗ" 09.11.2006 відповідні вироби згідно специфікації №2. ДП "МБТЗ" повернуло за накладною від 06.07.2007 макет радіостанції на суму 25250грн. без ПДВ.
Протягом 2001-2013 років ЗДП "Радіоприлад" до ДП "МБТЗ" направляло листи про повернення інших неповернутих матеріальних цінностей, чи оплатити їх, на які відповідь не отримано. ЗДП "Радіоприлад" направлено вимогу до ДП "МБТЗ" від 26.11.2015 про сплату у добровільному порядку суми заборгованості 132186грн.
Відповідно до договору, укладеного з Асоціацією "Інформсистема" від 05.06.2003 ЗДП "Радіоприлад" відвантажено один виріб на суму 25512,00грн. Термін повернення другого виробу по договору становить 11.02.2012. Станом на 31.12.2015 виріб ГІМ до ЗДП "Радіоприлад" не повернули. Пунктом 3.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.
З`ясувавши обставини, суди вважали, що висновок про заниження ЗДП "Радіоприлад" доходу у зв`язку з ненарахуванням та нестягненням з контрагентів сум штрафів та пені не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
У свою чергу, договори у вищенаведених випадках не є достатніми первинними документами на підставі яких може відображатися у бухгалтерському та податковому обліку операції з отримання доходу у вигляді штрафу та пені за невиконання умов таких договорів.
Також, за наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем доходів у 2015 році на суму 70119,17грн. - простроченої кредиторської заборгованості перед ПП "Елком". Під час перевірки встановлено, що кредиторська заборгованість в сумі 70119,17грн. не була заявлена кредитором ПП "Елком" протягом 30-денного терміну з дати надрукування оголошення про порушення справи про банкрутство відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 17.08.2010. ПП "Елком" не подано заяву з майновою (грошовою) вимогою до боржника ЗДП "Радіоприлад".
Ухвалою господарського суду від 17.08.2010 у справі №26/48/09 затверджено реєстр конкурсних кредиторів ЗДП "Радіоприлад", серед яких відсутнє ПП "Елком" та постановлено вимоги інших кредиторів вважати погашеними.
Відповідно до пункту 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла на під час прийняття господарським судом ухвали, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, правильним є висновок, що кредиторська заборгованість перед ПП "Елком" є погашеною та повинна бути списана в обліку ЗДП "Радіоприлад" із включенням до складу оподатковуваних доходів.
Щодо завищення амортизації на суму дооцінки основних засобів позиція відповідача стосовно заниження фінансового результату за 2015 рік на 144881грн. грунтується на тому, що, на думку відповідача, амортизація основних засобів здійснюється без врахування сум дооцінки таких основних засобів.
Суди констатували, що вказане твердження спростовується тим, що жодна з норм Податкового кодексу України не містить заборони на амортизацію основних засобів з урахуванням їх дійсної балансової вартості.
Податковим повідомленням-рішенням №0001571401 від 09.08.2016 відповідач застосував штрафні санкції у розмірі 50% нарахованого грошового зобов`язання та штраф у розмірі 5100грн. за неподання до органів ДФС розрахунку суми чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 1 квартал 2013 року; півріччя 2014 року; три квартали 2014 року; рік 2014; півріччя 2015року; три квартали 2015року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем штрафна санкція застосована у розмірі 50 % від суми нарахованого грошового зобов`язання.
Відповідно до вимог пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України для застосування штрафної санкції у розмірі 50% необхідним є умова, що протягом 1095 днів до платника вже була застосована санкція по цьому податку.
Під час судового розгляду справи, а також у акті перевірки, відсутні докази того, що вчиненню ЗДП "Радіоприлад" порушень, зафіксованих в акті перевірки передувало визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку про що було б винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. Також відповідачем не доведено того, що вчиненню ЗДП "Радіоприлад" порушень, зафіксованих в акті перевірки, а саме неподання розрахунку суми чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями - упродовж 365 днів передувало накладення штрафу на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, про що було винесене відповідне податкове повідомлення-рішення.
Розглядаючи справу, судами встановлено, що правомірність податкових повідомлень - рішень, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 26721грн. та яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 313008грн. спростовується обставинами та матеріалами справи.
За договором між ЗДП "Радіоприлад" та ДП "МБЗ" матеріальні цінності передані у тимчасове використання для проведення дослідно-конструкторських робіт. Товари прийняті ДП "МБЗ" на відповідальне зберігання. ЗДП "Радіоприлад" будь-якої згоди на їх відчуження не давав, які по теперішній час знаходяться на балансі ЗДП "Радіоприлад".
Договором не встановлено терміну повернення ТМЦ з відповідального зберігання. Для застосування норм Податкового кодексу України та правильного визначення сум ПДВ необхідним є визначення вартості придбання ТМЦ. При цьому балансова вартість не обов`язково співпадає з вартістю придбання запасів, оскільки такі запаси можуть переоцінюватися (уцінюватися або дооцінюватися). Крім цього, не з`ясована дата строку придбання ТМЦ, оскільки умовою нарахування податкових зобов`язань є обов`язкове включення при придбання ТМЦ сум до податкового кредиту.
Крім того, ЗДП "Радіоприлад" було направлено на адресу ДП "МБТЗ" вимогу повернути в адресу ЗДП "Радіоприлад" отримані вироби та повідомлено, що у випадку несплати суми або неповернення виробів ЗДП "Радіоприлад" залишає за собою право звернутися до суду с позовом. Претензійно-позовна робота ще завершена, питання щодо повернення чи продажу відповідних ТМЦ не вирішено.
Тому безпідставними є твердження податкового органу про постачання товарів на адресу контрагента та нарахування у зв`язку з цим податкових зобов`язань з ПДВ.
Висновки податкового органу про ненарахування позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на оплату за послуги з водопостачання та перекачування стоків, які не пов`язані з господарською діяльністю на загальну суму ПДВ обґрунтовані відповідачем наступним.
Перевіркою встановлено, що згідно договору на приймання та перекачування стоків від 01.01.2013, укладеного між ЗДП "Радіоприлад" та ГУ МВС України в Запорізькій області (Абонент), ЗДП "Радіоприлад" приймає на себе послуги по перекачуванню госпфікальних стоків в міський колектор через насосну станцію фікальних стоків ЗДП "Радіоприлад" від Абонента (гуртожиток по вул. Луначарського,7, учбовий корпус по вул. Луначарського, 13).
Усі розрахунки за Договором проводяться щомісяця за фактом споживання послуг протягом 10 банківських днів після дати, вказаної в платіжному документі. ЗДП "Радіоприлад" надає, а Абонент проводить оплату послуг з прийому та перекачування госпфікальних стоків в розмірі фактичних витрат без нарахування рентабельності. Договір діє з 01.01.2013 по 31.12.2013 та рахується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією зі сторін про відмову від даного договору.
За період з 01.08.2014 по 31.12.2014 відшкодування вищезазначених витрат, понесених підприємством, відповідно до зазначеного Договору проведено Абонентом в повному обсязі.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.09.2014 №342 затверджено акт приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул. Луначарського, 7, літ. А-9, який знаходиться на балансі ГУ МВС України в Запорізькій області.
Крім того, Рішенням передбачено МКП "Основаніє" прийняти в господарське володіння підприємства гуртожиток по вул. Луначарського, 7 літ. А-9, який знаходиться на балансі ГУ МВС України в Запорізькій області згідно з додатком. Здійснити розрахунки тарифу на послуги з утримання гуртожитку по вул. Луначарського, 7 літ. 4-9 та прибудинкової території згідно постанови КМУ від 01.06.2011 №869 та подати на затвердження виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Згідно наказу МКП "Основаніє", акту приймання-передачі основних засобів прийнято в господарське володіння гуртожиток по вул. Луначарського, 7 літ. А-9 з 01.11.2014.
У ході перевірки встановлено, що протягом періоду з 01.08.2014 по 31.12.2015, шляхом дослідження оборотно-сальдових відомостей та договорів взаєморозрахунки між МКП "Основаніє" та ЗДП "Радіоприлад" не здійснювались, договори не укладались. Також договори щодо відшкодування витрат, понесених підприємством при наданні послуг по подачі води, прийому та перекачуванню госпфікальних стоків в міський колектор через насосну станцію фікальних стоків ЗДП "Радіоприлад" по гуртожитку по вул. Луначарського 7 літ. А-9 не укладались, розрахунки не проводились.
Отже, внаслідок неукладання договорів з власником гуртожитку або виконавцем житлово-комунальних послуг, відшкодування витрат, понесених підприємством, з прийому та перекачуванню госпфікальних стоків від гуртожитку по вул. Луначарського, 7, з 01.01.2015 припинено та не проводилось до 31.12.2015.
Згідно з розрахунками оплати послуг з водопостачання та перекачування стоків ЗДП "Радоіприлад" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 понесені витрати та віднесено на рахунок 232 "Допоміжне виробництво" з прийому та перекачування госпфікальних стоків від гуртожитку по вул. Луначарського, 7 літ. А-9 в розмірі 56983,10грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 9497, 18грн.
Відповідач зробив висновок про те, що оскільки фактично гуртожиток по вул. Луначарського, 7 літ. А-9 на балансі ЗДП "Радіоприлад" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 не перебуває, отже сплата на адресу КП "Водоканал" за послуги з водопостачання та перекачування стоків не пов`язана з господарською діяльністю ЗДП "Радіоприлад", то позивачем протиправно не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість.
У свою чергу, позивачем під час проведення перевірки відповідачу надавалась відповідь (а.с. 30 т. 2) у якій зокрема зазначено, що підприємством проводиться претензійно-правова робота щодо стягнення коштів, дії ЗДП "Радіоприлад" щодо стягнення відповідних коштів з КП "Водоканал" є спрямованими на отримання доходу. На думку суду першої інстанції, у даному випадку підпункт г) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не підлягає застосуванню, оскільки зазначена норма регулює правовідносини щодо корегування податкових зобов`язань у разі, якщо придбані раніше з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку товари або послуги починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У свою чергу, перевіркою встановлено, що сплата позивачем на адресу КП "Водоканал" за послуги з водопостачання та перекачування стоків взагалі не була пов`язана з господарською діяльністю позивача, тобто фактично перевіркою мало бути встановлено завищення податкового кредиту у відповідних періодах, чого відповідачем зроблено не було.
З вказаного у сукупності слідує, що доводи та вимоги касаційної скарги відповідача не можна вважати обґрунтованими.
КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 52, 343, 349, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -