Постанова
іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 162/239/18
провадження № 51-2635км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Матолич М. Р.,
захисника Піддубного О. О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Піддубного В. О. на ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030140000212, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Рокині Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 345 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Згідно з вироком суду 1 серпня 2017 року екіпаж сектору реагування патрульної поліції № 4 Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою перевірки повідомлення заявника ОСОБА_4 про те, що невідомі особи, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, пляшкою пошкодили належний йому автомобіль, при виїзді з смт Любешів Волинської області в напрямку смт Маневичі Волинської області, поблизу місця відпочинку "Біля каменя" зупинили автомобіль, який підпадав під опис ОСОБА_4, в салоні якого, окрім інших осіб знаходився ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп`яніння.
Під час з`ясування обставин можливого правопорушення у ОСОБА_1 виник умисел на здійснення активної фізичної протидії працівникам правоохоронного органу. Реалізовуючи свій умисел та усвідомлюючи, що він вчиняє протидію саме працівникам правоохоронного органу, які виконують свої службові обов`язки, ОСОБА_1 застосував до ОСОБА_2 насильство, що виразилось у нанесенні йому двох ударів кулаками обох рук в область верхньої та нижньої губи, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу захисника без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задовольнив, вирок залишив без зміни. Доповнив резолютивну частину вироку вказівкою про початок строку відбування покарання з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_1 на облік у виправний центр.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляду у цьому суді. Вказує на те, що в суді апеляційної інстанції стороною захисту було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, яке було мотивовано тим, що місцевий суд не оцінив кожен доказ окремо, дав поверхневу оцінку лише частині доказів, а решту доказів взагалі не відобразив у своєму рішенні, проте судом, в порушення вимог 404 КПК безпідставно було відмовлено у задоволенні такого клопотання. Також зазначає, що апеляційним судом не надано відповіді на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.
У касаційній скарзі захисник, крім іншого, також посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як з огляду на положення ст. 433, 438 КПК їх перевірку до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Разом із цим при перевірці справи в порядку касаційної процедури було встановлено істотне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку чи ухвали, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й рішення суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою, як це передбачено ст. 370 КПК.
Відповідно до ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім іншого, зазначаються короткий зміст вимог апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала, а також мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Тобто суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та дати на кожен вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права.
Однак, вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку щодо ОСОБА_1 не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, допитавши засудженого, потерпілого ОСОБА_2, свідків та дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, дійшов висновку, що ці дані в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_1 .
Разом з тим, з мотивувальної частини вироку вбачається, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 судом покладено лише частину доказів, які були надані стороною обвинувачення, на чому слушно наголошував захисник в апеляційній скарзі.
Зокрема, сторона захисту вказувала на те, що місцевий суд не оцінив всі докази в їх сукупності, дав поверхневу оцінку лише частині доказів, а решту доказів, а саме: протокол слідчого експерименту від 22 березня 2018 року за участю засудженого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5, висновки судово - медичних експертиз від 19 лютого 2018 року № 25, 26, рапорти працівників поліції від 2 серпня 2017 року, витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42018030000000199 від 2 липня 2018 року взагалі не відобразив у своєму рішенні, відтак й оцінки їм не надав, що призвело до помилкових висновків суду.
Згідно зі ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку відповідності оскаржуваного вироку нормам матеріального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
У разі, якщо апеляційний суд під час апеляційного розгляду вбачає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі учасника кримінального провадження, в частині неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК) та/або невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) є обґрунтованими та потребують перевірки, така перевірка здійснюється шляхом повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст. 404 КПК, що включає безпосереднє дослідження та оцінку доказів щодо таких обставин.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 у своїх показаннях, наданих в суді першої інстанції, заперечував факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та вказував на незаконні, по відношенню до нього, дії з боку працівників поліції.
З аудіозапису судового засідання від 13 березня 2021 року, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження вбачається, що захисником в суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання про повторне дослідження письмових доказів, з наведенням відповідного обґрунтування, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 404 КПК.
Зокрема сторона захисту вказувала на неправомірні, по відношенню до ОСОБА_1 дії з боку працівників поліції, з посиланням на конкретні письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, проте не відображені у вироку.
Однак суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання, не дослідив їх безпосередньо, і, як наслідок, не дав власної оцінки усім обставинам кримінального провадження з огляду на статті 22, 23, 94, 95 КПК.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, порушуючи право сторони захисту на змагальність сторін без наведення належних мотивів у своєму рішенні, безпідставно відмовив захиснику в дослідженні доказів, належним чином не перевірив та не дав вичерпних відповідей на усі доводи зазначені у апеляційній скарзі сторони захисту, чим порушив вимоги ст. 419 КПК, дійшовши передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції.
З огляду на викладене Суд вважає, що апеляційний розгляд у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 було здійснено формально, а закріплених у ст. 2 вказаного Кодексу завдань кримінального провадження не виконано, а тому постановлена цим судом ухвала не може вважатися такою, що відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає до задоволення частково, а ухвала апеляційного суду - скасуванню у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. У ході нового апеляційного розгляду суду необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи, зазначені в поданих на вирок апеляційних скаргах й ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме вимогам закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд