Постанова
іменем України
16 листопада 2021року
м. Київ
справа № 523/15370/19
провадження № 51-716км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника
(в режимі відеоконференції) Пятигорца В.І.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Пятигорца В.І. на вирок Одеського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160490003622 від 05 червня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Мирне Кілійського району Одеської області, мешканця м. Одеси, такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладанням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
04 червня 2016 року ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, позбавив себе можливості правильно орієнтуватися в дорожній обстановці, достеменно знаючи, що керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння заборонено, здійснив керування автомобілем "Toyota", р.н НОМЕР_1, чим допустив порушення вимог пп. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху.
У подальшому 04 червня 2016 року водій ОСОБА_1 грубо порушив пункти: 1.5., 2.3. "б"; 8.4 "в", 10.1, 12.1, 12.2., 12.9. "б", 12.10., 12.101. "б", 19.3 Правил дорожнього руху та дорожнього знака 3.29 п. 3 розділу 33 "Дорожні знаки" зазначених Правил, що виразилося в тому, що ОСОБА_1 у зазначені день та час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним вищевказаним автомобілем "Toyota", а саме із ввімкнутим освітленням передніх фар, у темну пору доби, за достатньої видимості здійснював рух по освітленій вуличними ліхтарями ділянці, по асфальтованому сухому дорожньому покриттю проїзної частини вул. Миколаївська дорога в м. Одесі, по якій організований двосторонній дворядний рух у кожному напрямку та реверсивною смугою по середині, рух по якій був дозволений у напрямку вул. 1-й Лузанівський провулок, по лівій смузі з боку вул. Лузанівська в напрямку вул. 1-й Лузанівський провулок, зі швидкістю понад 60 км/год.
Наближаючись до розташованого праворуч будинку №253/1 на вул. Миколаївська дорога та ділянки зміни напрямку руху вліво на смугу реверсивного руху у зв`язку з проведенням ремонтних робіт за відповідним тимчасовим дорожнім огородженням, про що своєчасно було повідомлено встановленими дорожніми знаками 1.37 "Дорожні роботи", 1.5.2 "Звуження дороги", 4.8 "Об`їзд перешкоди з лівого боку", ОСОБА_1 неправильно оцінивши дорожню обстановку, яка склалася, проігнорувавши вимоги дорожнього знака 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 20 км/год", не зменшив швидкості керованого ним автомобіля до зазначеної величини для безпечного об`їзду перешкоди, перестроївся в реверсивну смугу та продовжив рух керованого автомобіля, не зменшуючи швидкості (60 км/год), вкрай уважним не був, обрав швидкість руху керованого автомобіля без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку і не дає можливості йому постійно контролювати рух автомобіля, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 завчасно був проінформований, що рух праворуч небезпечний внаслідок проведення ремонтних робіт працівниками "Інфоксводоканалу", які знаходилися на лівій смузі вул. Миколаївська дорога, внаслідок чого допустив виїзд свого транспортного засобу на ліву смугу попутного напрямку, рух по який був заборонений, де спершу скоїв наїзд на конуси, а далі на вищезазначене третє дерев`яне огородження та працівника "Інфоксводоканалу" ОСОБА_3, який стояв за цим огородженням.
Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, за критеріями небезпеки для життя та розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33%). При цьому, травма правої нижньої кінцівки призвела до необхідності ампутації на межі верхньої та середньої третини правого стегна, що згідно зі статтею 139 "Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи" спричинило постійну втрату загальної працездатності в розмірі 70% (сімдесят відсотків).
Переглядаючи вказаний вирок суду першої інстанції, 28 січня 2021 року апеляційний суд постановив новий вирок, яким скасовано вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2020 року в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням.
ОСОБА_1 вважається засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі частини 5 статті 72 КК (у ред. Закону від 26 листопада 2015 року №838-VIII) ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 23 вересня по 21 жовтня 2019 року включно.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 28 січня 2021 року.
Засудженого ОСОБА_1 ухвалено затримати в залі суду та доставити під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" для виконання вироку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про зміну вироку апеляційного суду шляхом звільнення засудженого на підставі статей 75, 76 КК від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки та із покладенням на нього обов`язків. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що засуджений повністю визнав свою вину, з місця вчинення кримінального правопорушення не втікав та з початку провадження не переховувався, відвідував потерпілого, просив у нього вибачення та надавав і до цього часу надає йому матеріальну допомогу, має роботу, де характеризується позитивно, має на утриманні хворих батьків-пенсіонерів, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, характеризується за місцем роботи та проживання позитивно, з моменту події минуло три роки, і засуджений показав, що він є законослухняним громадянином, у зв`язку з чим прокурор, що брав участь у суді першої інстанції, запропонував застосування положень статей 75, 76 КК, потерпілий та його представник погодилися з вироком першої інстанції та не оскаржували його, засуджений має намір повністю розрахуватися з потерпілим, що не зміг реалізувати через введені карантинні заходи, що обмежили роботу на підприємстві, але він не відмовляється від погашення боргу.
Крім того, вказує на те, що прокурор Трофимов В.С. позбавлений можливості подавати апеляційну скаргу, що вважає підставою для залишення її без руху. У поданій апеляційній скарзі ним вказувалося лише про не зазначення у вироку суду першої інстанції про звільнення засудженого від основного чи додаткового покарання, але суд не уточнив вирок, а погіршив становище засудженого.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.