Постанова
Іменем України
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 383/302/20-ц
провадження № 61-11775св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2021 року у складі судді Адаменко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 липня 2019 року ОСОБА_1 видав довіреність на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У листопаді 2019 року його представником відповідно до документів отриманих у відповідь на адвокатський запит, з`ясовано, що на підставі виданої довіреності та відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 25 вересня 2019 року № 11-5490/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", він став власником земельної ділянки, кадастровий номер: 3520884000:02:000:5293, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Вказана земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л. Ю., перейшла у власність ОСОБА_2 .
У зв`язку з шахрайськими діями довірених осіб, ОСОБА_1 скасував видану довіреність від 10 липня 2019 року.
Своєї згоди на продаж земельної ділянки не надавав, грошові кошти від такого продажу не отримував.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11 жовтня 2019 року земельної ділянки, кадастровий номер: 3520884000:02:000:5293, загальною площею 2,0 га, зареєстрований у реєстрі за № 4569.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений ОСОБА_5 на невигідних для нього умовах і такий договір суперечить інтересам останнього, як і не надали доказів розходження волі довірителя та волевиявлення повіреного щодо укладення такого договору, що б могло вказувати на настання наслідків, які неприйнятні для позивача, як довірителя.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено 11 жовтня 2019 року, зареєстровано приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л. Ю., підписано представником позивача - ОСОБА_5, на підставі довіреності, посвідченої 10 липня 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І. А. за реєстровим номером 1259, яка на той час не була скасована.
Цією довіреністю ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 бути його представником, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, у тому числі й укладати договори купівлі-продажу, а також будь-які інші цивільно-правові правочини, угоди, дозволені законодавством за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому, всі істотні та факультативні умови договорів, в тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватись земельна ділянка, тощо, представник вправі визначати самостійно.
Згідно з копією Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) за № 40335789 від 11 жовтня 2019 року на момент укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року, ця довіреність була дійсною та не припиненою, строк довіреності до 10 липня 2024 року, довіреність видана на представництво, з правом користування та розпорядження земельною ділянкою. У матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення представників про скасування довіреності на момент укладання договору купівлі-продажу.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірний договір купівлі-продажу зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства, укладений від імені позивача уповноваженою ним особою, на підставі довіреності, яка не скасована, відповідно підстави для визнання недійсності правочину відсутні. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про зловмисну домовленість представника та іншої сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц.
У вересні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подала відзив на касаційну скаргу згідно з яким позивач не надав належних та допустимих доказів, що він не мав наміру продавати спірну земельну ділянку. Довіреність на час укладання договору не була скасована, недійсною не визнана.
Позивачем добровільно видано нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважено представника розпоряджатися спірною ділянкою. Видаючи довіреність, позивач повинен був усвідомлювати, що наділив представника правом продажу земельної ділянки будь-якій особі на умовах, визначених повіреним на власний розсуд. Вказана довіреність позивачем не оспорювалася.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
03 серпня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
Довіреністю від 10 липня 2019 року № 1259, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І. А., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бути його представниками, у тому числі представляти його інтереси з наданням права користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою (здачі в оренду, позичку, продажу, міни, укладення договорів емфітевзу, суперфіцію, а також будь-яких інших цивільно-правових правочинів, угод, дозволених законодавством) за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому, всі істотні та факультативні умови договорів, у тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватись земельна ділянка, тощо, представник вправі визначити самостійно згідно з їхніми попередніми домовленостями.
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 25 вересня 2019 року № 11-5490/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3520884000:02:000:5293, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 183533178 від 04 жовтня 2019 року встановлено, що позивач зареєстрував своє право приватної власності на вказану земельну ділянку.
Відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з додатками, номер витягу: НВ-3510022092019 від 08 жовтня 2019 року, земельна ділянка, кадастровий номер: 3520884000:02:000:5293, надана для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
На підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л. Ю., представник позивача за довіреністю від 10 липня 2019 року - ОСОБА_5, продала ОСОБА_2 належну ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер: 3520884000:02:000:5293, яка розташована на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, за кошти у сумі 25 000,00 грн, які продавець отримав готівкою повністю до укладення цього договору.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13 грудня 2019 року № 192922418 встановлено, що земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер 4569 від 11 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л. Ю., зареєстрована за власником ОСОБА_2 .
Щодо довіреності
Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.
Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Отже, односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє (частини перша, друга статті 238 ЦК України).
Юридична сила довіреності не залежить від отримання згоди на її видачу з боку представника. Повноваження виникає незалежно від згоди останнього, а правильно оформлена довіреність дійсна у будь-якому разі, тому що повноваження, яке виникає у представника, не зачіпає його майнових або особистих немайнових прав. Інша річ, що здійснення цього повноваження залежить від представника, бо він сам вирішує, чи використати довіреність для здійснення діяльності на користь іншої особи (довірителя), чи відмовитися від неї.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 360/1742/18.
За своєю правовою природою довіреністю є односторонній правочин, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц дійшов висновків, що правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому, словосполучення "у своїх інтересах" необхідно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, у тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.
Статтею 248 ЦК Українивизначено, що представництво за довіреністю припиняється в тому числі у разі скасування довіреності особою, яка її видала. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов`язаний негайно повернути довіреність.
Відповідно до статті 249 ЦК Україниособа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.