Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 303/443/20
провадження № 61-11154св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", державний реєстратор Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщар Михайло Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуАкціонерного товариства "Альфа-Банк", в інтересах якого діє адвокат Дорош Ірина Іванівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщара М. В. про визнання протиправним
і скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30 липня 2008 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"
(далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", укладений договір кредиту № 305/92-Ж-08, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 12 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 29 липня 2018 року.
Цього ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань за указаним кредитним договором, між нею та АКБСР "Укрсоцбанк" укладений договір іпотеки № 305/92-Ж-08, за умовами якого вона передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 71,8 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 03 вересня 2014 року стягнуто з неї на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 246,45 дол. США, що в еквіваленті становить 159 890,72 грн.
11 листопада 2019 року АТ "Альфа-Банк" листом за № 104362-23.1 повідомив її, що немає до неї жодних претензій із приводу виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, оскільки погашення відповідної заборгованості відбулося за рахунок предмета іпотеки на підставі положень статті 37 Закону України "Про іпотеку". Проте, станом на 14 листопада 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було відомостей про перехід права власності на належний їй будинок до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк").
Однак 14 січня 2020 року вона отримала від АТ "Альфа-Банк" лист, в якому, зокрема, було вказано про те, що ще 29 травня 2019 року банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки і, як наслідок, АТ "Альфа-Банк" набув право власності на предмет іпотеки.
21 січня 2020 року вона повторно отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої їй стало відомо, що
03 червня 2019 року державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщарем М. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47165263 від 03 червня 2019 року та зареєстровано за
АТ "Укрсоцбанк" право власності на спірний житловий будинок.
Посилаючись на те, що реєстрація за банком права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку відбулася з порушеннями конвенційних норм про захист прав людини і основоположних свобод, конституційних норм, норм Законів України "Про іпотеку", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів
в іноземній валюті", умов укладеного іпотечного договору, а також на те, що між нею та банком існує спір щодо розміру заборгованості, при цьому вона не отримувала від банку письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, письмових вимог про передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та інформації про вартість іпотечного майна, за якою відбулося зарахування вимог, просила визнати протиправним та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності № 31826985 від 29 травня 2019 року на нерухоме майно за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", а саме
на житловий будинок, загальною площею 71,8 кв. м, житловою
площею 39,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 16 листопада 2020 року у складі судді Куцкіра Ю. Ю. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього передбачене сторонами у іпотечному договорі, при цьому для його реалізації не потрібна згода іпотекодавця, а необхідний встановлений факт невиконання боржником умов кредитного договору. Доводи позивачки про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", суд першої інстанції вважав необґрунтованими з огляду на те, що позивачка не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів використання спірного житлового будинку як постійного місця проживання та відсутності у її власності іншого житла. Посилаючись також на те, що позивачка не спростувала доводи відповідача про отримання нею повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, проведення відповідачем оцінки спірного майна, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для висновку про порушення банком умов договору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та прав позивачки.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Глаголи Г. П. задоволено частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 16 листопада 2020 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності № 31826985 від 29 травня 2019 року на нерухоме майно
за Акціонерним товариством "Укрсоцбанк", правонаступником якого
є АТ "Альфа-Банк", а саме на житловий будинок, загальною площею
71,8 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщара М. В. відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про непоширення на спірні правовідносини положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", є помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачка зареєстрована та проживає у спірному будинку, іншого житла немає. Ураховуючи, що
у державного реєстратора не було підстав для проведення державної реєстрації права власності на спірний будинок за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про скасування запису про право власності на спірний будинок за банком.
Водночас, оскільки державний реєстратор Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщар М. В. не є неналежним відповідачем у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог до зазначеного відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку
АТ "Альфа-Банк", в інтересах якого діє адвокат Дорош І. І., подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду
від 14 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається
на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року
у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня
2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18),
від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження
№ 12-84гс20).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Судуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщара М. В. про визнання протиправним і скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою АТ "Альфа-Банк", в інтересах якого діє адвокат Дорош І. І., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що позивачка обрала неефективний спосіб судового захисту своїх прав, оскільки вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності не належить до компетенції суду. Згідно з положеннями частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції яка набрала чинності
з 16 січня 2020 року, заборонено вилучати внесені до Державного реєстру прав відомості про речові права та їх обтяження. Тоді як державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чи про скасування державної реєстрації прав. Отже, єдиним способом захисту цивільних прав є скасування рішення державного реєстратора.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Глагола Г. П., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк",
в інтересах якого діє адвокат Дорош І. І., у якому просила залишити указану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На обґрунтування відзиву зазначала, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у державного реєстратора підстав для проведення державної реєстрації права власності на спірний будинок за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", з огляду на положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". АТ "Альфа-Банк" у касаційній скарзі не спростовує зазначеного, а посилається виключно на неналежний спосіб захисту цивільних прав, що, на думку заявника, є формальним та не може бути підставою для скасування правильного по суті і законного рішення. Додатково зазначала, що постанови Верховного Суду, зазначені АТ "Альфа-Банк" в касаційній скарзі як підстави касаційного оскарження, ухвалені у справах, правовідносини
у яких не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Страбичівської сільської ради 19 грудня 2007 року, ОСОБА_1 є одноосібним власником домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 71,8 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м.
30 липня 2008 року між АКБСР "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 укладений договір кредиту № 305/92-Ж-08, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 12 000,00 дол. США, зі сплатою 14 % річних та з кінцевим терміном повернення до 29 липня 2018 року.
30 липня 2008 року між АКБСР "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір № 305/92-Ж-08, за умовами якого на забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором кредиту
від 30 липня 2008 року № 305/92-Ж-08, ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належне їй на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 71,8 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м, заставною вартістю предмета іпотеки - 130 680,00 грн, що в еквіваленті
становить 26 973,25 дол. США.
У розділі (статті) 4 зазначеного іпотечного договору передбачено іпотечне застереження.
Відповідно до пункту 4.5 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів: на підставі рішення суду (пункт 4.5.1); на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 4.5.2); шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (пункт 4.5.3); шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" (пункт 4.5.4); шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем у порядку, встановленому статтею 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (пункт 4.5.5).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 03 вересня 2014 року (справа № 303/2717/14-ц), яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з неї на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2008 року № 305/92-Ж-08 у розмірі
14 246,45 дол. США, що в еквіваленті становить 159 890,72 грн.
Згідно з повідомленням від 14 грудня 2018 року (вих № 110)
АТ "Укрсоцбанк" повідомляв ОСОБА_1 про наявність заборгованості за договором кредиту від 30 липня 2008 року № 305/92-Ж-08 станом
на 07 грудня 2018 року, що складала 20 410,34 дол. США, що в еквіваленті становить 569 031,48 грн, а також про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з висновком про вартість майна, наданого Товариством
з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ассіст", станом на 18 лютого
2019 року ринкова вартість будинку, який є предметом іпотеки, становить 448 608,00 грн.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримала поштове відправлення
від АТ "Укрсоцбанк" 15 березня 2019 року.
29 травня 2019 року державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району Горщарем М. В. внесено запис про право власності за
№ 31826985 на будинок АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк".
10 вересня 2019 року АТ "Укрсоцбанк" було реорганізовано та приєднано до АТ "Альфа-Банк", який і став правонаступником усіх прав та обов`язків
АТ "Укрсоцбанк".
Листом АТ "Альфа-Банк" № К/И/АБ/Б від 08/20/2019 ОСОБА_1
і ОСОБА_2 було повідомлено про добровільне виселення з будинку АДРЕСА_1 .
Листом № 104362-23.1 від 11 листопада 2019 року АТ "Альфа-Банк" повідомило ОСОБА_1 про відсутність у банку до неї претензій щодо виконання зобов`язань за кредитним договором від 30 липня 2008 року
№ 305/92-Ж-08, у зв`язку з тим, що заборгованість за цим договором погашена за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Страбичівської сільської ради
№ 2051/02-27 від 14 грудня 2017 року, до складу сім`ї ОСОБА_1 (мешканки АДРЕСА_1 ) входить її чоловік ОСОБА_2 .
Згідно з листом Страбичівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області № 350 від 20 серпня 2019 року, у домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ "Альфа-Банк", в інтересах якого діє адвокат Дорош І. І., підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій в повній мірі не відповідає.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачка неналежним чином виконувала умови договору кредиту від 30 липня 2008 року № 305/92-Ж-08,
у зв`язку із чим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2014 року (справа № 303/2717/14-ц), яке набрало законної сили, стягнуто з неї на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", заборгованість у розмірі
14 246,45 дол. США, що в еквіваленті становить 159 890,72 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За приписами частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він
є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.
У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Стаття 36 Закону України "Про іпотеку", у редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки, передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно
з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню, і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку", у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки, визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 4.5.3 іпотечного договору від 30 липня 2008 року № 305/92-Ж-08 сторони передбачили право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
АТ "Укрсоцбанк" реалізував передбачене пунктом 4.5.3 іпотечного договору право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого 29 травня 2019 року державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району
Горщарем М. В. внесено запис про право власності за № 31826985 на будинок АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк".
Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 оспорювала право
АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", на набуття права власності на предмет іпотеки та просила суд визнати протиправним та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності
№ 31826985 від 29 травня 2019 року.