Постанова
Іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 711/3008/20
провадження № 61-1719св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "комерційний банк "Надра", товариство з обмеженою відповідальністю "Юрфактор Сервіс",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 вересня 2020 року в складі судді Позарецької С. М. та на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року в складі колегії суддів Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ "КБ "Надра", ТОВ "Юрфактор Сервіс" про визнання правочину недійсним.
Позов мотивував тим, що 06 березня 2008 року між ним та ПАТ "КБ "Надра" було укладено кредитний договір №361п/12/2008-840, за умовами якого банк надав позивачеві кредит у розмірі 35 595 дол. США для купівлі квартири АДРЕСА_1 . У подальшому він дізнався, що 06 вересня 2019 року ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Юрфактор Сервіс" уклали договір №361п/12/2008-840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за вказаним кредитним договором. При цьому відповідно до п.4.1 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну відступлення в розмірі 219 664,71 грн, у той час як заборгованість позивача станом на 09 жовтня 2019 року складала 28 116,80 дол. США (еквівалент у національній валюті - 694 682,37 грн), що значно перевищує суму, за яку банк відчужив право вимоги такої заборгованості. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать, що договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за своєю суттю є договором факторингу, оскільки фактор отримує прибуток у вигляді різниці між вартістю суми відступлення та розміром придбаного права вимоги (сумою заборгованості позичальника). Оскільки ТОВ "Юрфактор Сервіс" на момент вчинення договору не було включено до державного реєстру фінансових установ та не мало ліцензії для здійснення відповідної фінансової послуги, то вказана юридична особа в силу вимог закону не могла бути фактором, у зв`язку з чим договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором №361п/12/2008-840, що укладений 16 вересня 2019 року між відповідачами, підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюваний правочин не є договором факторингу, а є договором цесії, стороною якого може бути, у тому числі, юридична особа, яка не є фінансовою установою. При цьому суди надали оцінку договірним умовам оспорюваного правочину, який було укладено в ході проведення аукціону з реалізації активів неплатоспроможного банку та у пункті 1.2 якого вказано, що за погодженням сторін жодне з положень цього договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням новим кредитором первісного кредитора.
Аргументи учасників справи
27 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що оспорюваний ним правочин за своїм змістом є договором факторингу, який передбачає визначення плати фактору за надану ним послугу у вигляді різниці між розміром відступленого права вимоги та ціною, за якою таке відступлення здійснено. Оскільки ТОВ "Юрфактор Сервіс" не є фінансовою установою, то воно не може бути стороною договору факторингу, з огляду на що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним.
У березні 2021 року до Верховного Суду від ТОВ "Юрфактор Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Посилається на те, що на момент укладення оспорюваного договору ПАТ "КБ "Надра" перебувало в стані ліквідації, а чинне законодавство не містить заборон щодо відступлення неплатоспроможним банком права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи, яка не має статусу фінансової установи. Вказує також, що оспорюваний правочин є комбінованим договором, тобто такий, який містить ознаки як відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і права вимоги за забезпечувальними договорами, що виключає можливість визнання його договором факторингу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 лютого 2021 рокузазначено, що позивач оскаржує судове рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що суди при вирішенні спору не застосували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16, постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 906/1174/18, від 03 квітня 2019 року в справі № 591/4552/17.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 06 березня 2008 року ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 361п/12/2008-840, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 35 595 дол. США для купівлі квартири АДРЕСА_1, та договір іпотеки № 361п/12/2008-840.
Того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на нього зобов`язань.
На підставі постанови НБУ від 05 лютого 2015 року № 83 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фону гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від №26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 року №113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку".
Відповідно до довідки з ЄДРПОУ ТОВ "Юрфактор сервіс" (код 39880444) не є фінансовою установою.
21 серпня 2019 року відбувся електронний аукціон із продажу активів неплатоспроможного банку ПАТ "КБ "Надра", а саме: права вимоги за кредитним договором №361п/12/2008-840 від 06 березня 2008 року із забезпеченням за початковою (стартовою) ціною лоту 1 046 022,42 грн та мінімальною ціною лоту - 219 644,71 грн.
Відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2019-07-000178-b від 21 серпня 2019 року переможцем вказаних електронних торгів стало ТОВ "Юрфактор сервіс" за ціною продажу 219 664,71 грн.
16 вересня 2019 року за результатами проведеного електронного аукціону між ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи ФГВФО та ТОВ "Юрфактор Сервіс" укладено договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним договором №361п/12/2008-840 від 06 березня 2008 року, за яким до ТОВ "Юрфактор Сервіс" перейшло право вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1, а також права вимоги за забезпечувальними договорами.
Відповідно до п.1.1 договору сторони погодилися, що за своєю правовою природою цей договір є правочином з купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, визначених у цьому договорі, первісним кредитором новому кредитору. Сторони визнають, що жодне з положень цього договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням новим кредитором первісного кредитора (п.1.2 договору).
У пункті 2.2 договору передбачено, що новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання позичальником, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями позичальника зобов`язань за основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків позичальника, що надане первісному кредитору відповідно до умов основного договору. Загальний розмір заборгованості на дату укладення цього договору, що обліковується на рахунках первісного кредитора, права вимоги за відступається, зазначена у Додатку №1 до цього Договору.
Суди також установили, що 16 вересня 2019 року між ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи ФГВФО та ТОВ "Юрфактор Сервіс" укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки №361п/12/2008-840 від 06 березня 2008 року, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чернєй В. В. за №1430.
Відповідно до платіжного доручення № 330 від 12 вересня 2019 року на виконання умов договору про відступлення права вимоги ТОВ "Юрфактор Сервіс" сплатило 219 664,71 грн як переможець проведеного електронного аукціону.
09 жовтня 2019 року ТОВ "Юрфактор Сервіс" направило ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про усунення порушень основного зобов`язання, яка ним отримана, але не виконана.