Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 210/1772/16
провадження № 61-212 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області;
третя особа - публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року у складі судді Літвіненко Н. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відділення Фонду), третя особа - публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), про скасування постанов та стягнення недоплачених страхових виплат у зв`язку із ушкодженням здоров`я.
Позовна заява мотивована тим, що тривалий час він перебував у трудових відносинах з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". 17 листопада 2014 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що складено акти за формами Н-1 та Н-5.
Рішенням медико-соціальної експертної комісії (далі -МСЕК) від 18 березня 2015 року йому було встановлено 65% втрати працездатності та ІІ групу інвалідності. Відповідачем розглянуто справу про страхові виплати та прийнято рішення про взяття потерпілого на облік. Крім того, відповідачем прийнято постанову, якою призначено щомісячні страхові виплати, а саме постанову від 14 травня 2015 року № 0407/22634/22634.1/5.
Вважав, що на підставі статті 34 Закону України "Про обов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" він має право на отримання одноразової страхової виплати, яка складає 69 365 грн 10 коп.
За його зверненням відділенням Фонду 14 травня 2015 року було винесено постанову № 0407/22634/22634.1/6, якою йому була призначена одноразова допомога в сумі 13 458 грн 90 коп.
Дії посадових осіб Фонду щодо винесення вказаної постанови вважав незаконними, передчасними, здійсненими у порушення його прав, які визначаються та охороняються статтями 3,19, 24, 25, 27, 28, 29, 40, 43, 46, 47, 51, 52, 55-64 Конституції України. Внаслідок прийнятої відділенням Фонду постанови було значно зменшено суму належної йому до виплати одноразової допомоги, оскільки при прийнятті цих постанов відділення Фонду керувалося статтею 44 Закону України "Про обов`язкове державне соціальне страхування", яка на момент прийняття на той час ще не набрала чинності.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відділення Фонду від 14 травня 2015 року № 0407\22634\22634.1\6 "Про призначення одноразової допомоги в разі настання права страхової виплати після 01 січня 2015 року на ім`я ОСОБА_1, що є передчасною та не відповідає вимогам статті 44 Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-8 та іншим нормативно- правовим актам вищої юридичної сили та не породжує юридичних наслідків з моменту її прийняття; стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на його користь 69 365 грн 10 коп. з обов`язковим коригуванням у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги у встановленому законодавствам порядку з 14 травня 2015 року по день набрання чинності судового рішення.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до відділення Фонду щодо визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови від 14 травня 2015 року № 0407/22634/22634.1/6 "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності у разі настання права страхової виплати після 01 січня 2015 року" закрито.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 вересня 2016 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 03 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення Фонду про стягнення недоплаченої одноразової страхової допомоги у зв`язку з ушкодженням здоров`я відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2016 року мотивувальну частину рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 вересня 2016 року доповнено висновками щодо порядку розподілу судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року скасовано, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови від 14 травня 2015 року № 0407/22634/22634.1/6 "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності у разі настання права страхової виплати після 01 січня 2015 року" направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року цивільну справу № 210/1772/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною шостою статті 403 ЦПК України, а саме з огляду на те, що у касаційній скарзі позивача є доводи стосовно порушення судом правил суб`єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду перевірила наявність підстав для передачі на її розгляд справи та дійшла висновку, що такі підстави відсутні.
Ухвалою від 03 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду повернула цю справу на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року скасовано, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що положення статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", чинному на момент настання страхового випадку, не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки право позивача на отримання страхових виплат настало з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності, тобто з 18 березня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 210/1772/16, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявники вказують на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 210/1772/16 з Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року зазначену справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відділення Фонду безпідставно застосувало положення статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Вважав помилковим висновок судів про те, що право на отримання одноразової допомоги потерпілим виникає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності позивачем, а не з дня настання страхового випадку. Зазначав, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року відділення Фонду подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з серпня 1993 року по грудень 1994 року, потім з липня 2001 року по березень 2015 року працював електрогазозварником на різних виробництвах підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Актом проведення розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 25 листопада 2014 року, від 20 березня 2015 року встановлено, що 17 листопада 2014 року при під час виконання своїх трудових обов`язків електрогазозварника 5 розряду цеха ремонту обладнання № 1 ремонтного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на комплексі агломашини № 5 стався нещасний випадок унаслідок руйнування настилу площадки.
За результатами розслідування був складений акт від 20 березня 2015 року № 8 за формою Н-1 та акт за формою Н-5 від 20 березня 2015 року, тобто комісія визнала, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, пов`язаний з виробництвом.
Згідно з довідкою Жовтневої МСЕК серії ААА № 005239 від 18 березня 2015 року ОСОБА_1 первинно було встановлено 65% втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності по 01 квітня 2016 року.
Відповідно до довідки Жовтневої МСЕК серії 12ААА № 428217 від 02 березня 2016 року ОСОБА_1 повторно було встановлено 65% втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності.
Відділенням Фонду 14 травня 2015 року була винесена постанова № 0407/22634/22634.1/6, якою було призначено позивачу одноразову допомогу в сумі 13 458 грн 90 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.